Постанова № 42804804, 17.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/796/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Найденко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про визнання дій та бездіяльності державного виконавця неправомірними в частині закінчення виконавчого провадження, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відновити виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області про визнання дій та бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського обласного управління юстиції Куліченко Дмитра Олександровича неправомірними в частині закінчення виконавчого провадження, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.03.14 р. та зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі від 28.09.09р. № 2-а-7/2009, що видав Кривоозерський районний суд Миколаївської області про визнання неправомірною бездіяльність Кривоозерської районної державної адміністрації щодо перегляду заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відновлення меж земельних ділянок та зобов'язання Кривоозерську районну державну адміністрацію розглянути зазначені питання у відповідності до закону.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16.10.14р. було надано роз'яснено рішення суду в частині зобов'язання Кривоозерську районну державну адміністрацію розглянути зазначені питання у відповідності до закону частини 3 статті 107 Земельного кодексу України.

04.03.14р. державний виконавець відповідно пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі листа Кривоозерської районної державної адміністрації від 19.11.13 р. № 1260/02-39.

Станом на 04.03.2014 резолютивна частина рішення яке підлягало примусовому виконанню було визначено судом саме як зобов'язання Кривоозерську районну державну адміністрацію розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині відновлення меж земельних ділянок. Інших вимог, крім вимоги розглянути заяви, на Кривоозерську районну державну адміністрацію виконавчим листом не покладалось.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV).

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, а саме: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення; 2) затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; 7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; 8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з листа від 19.11.13р. №1260/02-39, Кривоозерською районною державною адміністрацією на виконання постанови Кривоозерського районного суду Миколаївської області, розглянуто заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 15.11.2007 року та зазначено, що:

- представниками райдержадміністрації було запропоновано провести обстеження належних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок із запрошенням взяти участь у роботі комісії заступнику Кривоозерської селищної ради, землевпоряднику Кривоозерської селищної ради, директору ПП "Мередіан", інженеру землевпоряднику та державному інспектору з контролю за охороною та використання земель у Миколаївській області;

- за результатами проведеної роботи обміряно всі земельні ділянки в даному масиві після чого складено "Проведення польових робіт щодо відновлення меж земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3" і рекомендовано голові Кривоозерської районної державної адміністрації відновити межі земельних ділянок, які належать позивачам по справі на підставі державних актів на право приватної власності на землю від 20.03.94 р. серія II- МК № 018881, від 20.03.94 р. серія И-МК № 018880 по 0,15 га кожен та державний акт на право приватної власності на землю від 26.03.95 р. серія ІІІ-МКМ № 029522 площею 0,25 га;

- в результаті проведених польових робіт було виготовлено План кадастрової зйомки земельних ділянок в масиві якого розташовані земельні ділянки позивачів. В подальшому, інженер землевпорядник ПП "Мередіан" та керівник апарату райдержадміністрації підготували декілька варіантів розміщення та встановлення меж земельних ділянок позивачам по справі.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про неправомірне закінчення спірного виконавчого провадження державним виконавцем, оскільки як з матеріалів справи, так і з вище вказаного листа Кривоозерської районної державної адміністрації, не вбачається фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо виконання відповідачем рішення суду, оскільки підстави, визначені вище наведеними положеннями статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» для закінчення виконавчого провадження у відповідача були відсутні, оскільки Кривоозерською районною державною адміністрацією не надано належних доказів прийняття відповідних рішень по питанням, які були поставлені у рішенні Кривоозерськогой районного суду Миколаївської області в частині зобов'язання Кривоозерської районної державної адміністрації розглянути зазначені питання у відповідності до закону частини 3 статті 107 Земельного кодексу України.

З урахуванням всього вище наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, які підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову не повно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог п.п.1 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського обласного управління юстиції Куліченко Дмитра Олександровича в частині закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі від 28.09.09р. № 2-а-7/2009. Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського обласного управління юстиції Куліченко Дмитра Олександровича про закінчення виконавчого провадження від 04.03.14р.. Зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі від 28.09.09р. № 2-а-7/2009.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний