Ухвала суду № 42804802, 11.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 876/7530/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу , -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради (далі - ВК Дрогобицької міської ради у Львівській області) звернувся до Головного управління юстиції у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову від 31.12.2013 року ВП № 34474114 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн..

Ухвалою судді від 16 червня 2014 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1,2 статті 109 КАС України як таку, що не підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

У поданій апеляційній скарзі виконавчий комітет Дрогобицької міської ради у Львівській області просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідність вирішення заявленого ним позову саме Львівським окружним адміністративним судом з урахуванням положень частини 2 статті 18 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя виходив із того, що рішення суду, боржником згідно якого є виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, було ухвалене відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Проте, такі висновки судді першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи і є помилковими.

Згідно із частиною 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивачем у порядку адміністративного судочинства оскаржується постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка не виконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.

В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з покликанням на пункт 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Також зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також, постановою пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (пункт 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами, внесеними згідно з постановами Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5, від 14 вересня 2012 року № 10, №14 від 30.09.2013 року).

Як визначено пунктом 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу є виконавчими документами.

На думку апеляційного суду, накладення штрафу не можна вважати дією, що вчиняється саме на виконання судового рішення згідно виконавчого документа, оскільки прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання про порушення суддею першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області - поверненню окружному адміністративному суду для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі № 813/4209/14 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль