Рішення № 42804575, 18.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2015 р.Справа № 916/2004/14

За позовом Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ"

про стягнення 382840,8грн.

Головуючий - Гуляк Г.І.

Судді - Літвінов С.В.

Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Струкова К.О., Щетинин А.А., представники за довіреністю.

Від відповідача: Сєвєров В.С., представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про стягнення суми збитків на сплату робіт по розбиранню будівель у розмірі 382 840,80 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2014 року суддею Гуляк Г.І. порушено провадження у справі №916/2004/14, розгляд справи призначено на 12 червня 2014 року.

11 червня 2014 року до матеріалів справи надійшов відзив відповідача за №1078 ППК у відповідності до якого відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» відмовити у повному обсязі, посилаючись на відсутність у відповідача зобов'язань щодо компенсації позивачу витрат на розбирання спірних об'єктів, а також на договори підряду між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промстройсервіс» за №25/12/1, №25/12/2 від 25.12.13 р., згідно до яких за кошти відповідача було здійснено підрядні роботи по утилізації будівничого сміття та демонтажу фундаментів спірних об'єктів.

18 червня 2014 року до матеріалів справи надійшли письмові пояснення Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» за №20/2-810 у яких позивачем було зазначено, що всі необхідні роботи по розбиранню спірних об'єктів та утилізації отриманого від розбирання сміття виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промстройсервіс» по договору з Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» №КД-18854 від 31.12.2013 року, також позивачем зазначено, що відповідач не був наділений повноваженнями щодо передачі у розпорядження стороннім організаціям об'єктів Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» по договорам підряду №25/12/1 та №25/12/2 від 25.12.13 р., також позивач посилається на невідповідність текстової частини зазначених договорів підряду та кошторисної документації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 серпня 2014 року приймаючи до уваги складність справи призначено справу №916/2004/14 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

12 вересня 2014 року до матеріалів справи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» надійшли додаткові заперечення проти позову за №1078 ППК відповідно до яких відповідачем зазначено, що розбирання, демонтаж державного майна є складовою частиною дій виключно суб'єкта господарювання (у даному випадку позивача) по списанню цього майна, які не можуть бути об'єктом інвестування з боку третіх осіб, тому що після завершення зазначених дій списане майно перестає існувати. Відповідач зазначає, що такі дії не є збитками, а вважаються витратами суб'єкта господарювання по здійсненню господарської діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 серпня 2014 року прийнято справу №916/2004/14 до колегіального розгляду у складі: судді Гуляк Г.І. (головуючий суддя), судді Мостепаненко Ю.І., Щавинська Ю.М.

Враховуючи те, що суддя Мостепаненко Ю.І. перебувала у відпустці з 15.09.2014 року та відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року за №698 щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів, при повторному автоматичному розподілі у складі колегії визначено суддю Желєзна С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року справу №916/2004/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: судді Гуляк Г.І. (головуючий суддя), судді Щавинська Ю.М., Желєзна С.П.

08 жовтня 2014 року до матеріалів справи надійшло клопотання Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про відкладення розгляду справи №916/2004/14 у зв'язку з підготуванням та узгодженням сторонами тексту мирової угоди.

03 листопада 2014 року до матеріалів справи від позивача надійшла заява №20/2-1507 про зміну предмету позовної заяви Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» №20/2-669 від 28.05.14 р., у якій позивач, посилаючись на ст. 10 ГПК України, просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Інвестиційного договору №КД-8317 від 01.06.05 р.

У зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги повинні розглядатись в окремому господарському провадженні, колегією суддів господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про зміну предмету позову у зв'язку з безпідставністю.

04 листопада 2014 року до матеріалів справи надійшло клопотання Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про відкладення розгляду справи №916/2004/14 у зв'язку з неможливістю присутності представника позивача Струкової К.О. у судовому засіданні 06.11.14 р. з причин находження у відрядженні до м. Києва.

Враховуючи те, що суддя Щавинська Ю.М. перебувала на лікарняному та відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 06.11.2014 року за №941 щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів, при повторному автоматичному розподілі у складі колегії визначено суддю Цісельського О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 листопада 2014 року справу №916/2004/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: судді Гуляк Г.І. (головуючий суддя), судді Желєзна С.П., Цісельський О.В.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 23.12.2014 року щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів було визначено новий склад колегії : головуючий суддя Гуляк Г.І. та судді Літвінов С.В. та Цісельський О.В.. Ухвалою від 23.12.2014 року справу прийнято та призначено до розгляду на 20 січня 2015 року

Розгляд справи №916/2004/14 призначений на 20 січня 2015 року не відбувся, оскільки суддя Цісельський О.В. перебував у відпустці.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 лютого 2015 року розгляд справи №916/2004/14 призначено на 18 лютого 2015 року.

За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

01.06.2005 р. між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (Порт), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» (Інвестор), з іншого боку, було укладено інвестиційний договір №КД-8317 (надалі договір №КД-8317 від 01.06.2005 р.), відповідно до п. 1.1. якого Інвестор здійснює інвестування грошових коштів для здійснення модернізації, реконструкції, у т.ч. демонтажу об'єктів інфраструктури Порту та створення на їх базі нових об'єктів, в порядку та строки, передбачені договором №КД-8317 від 01.06.2005 р.

Орієнтовний перелік об'єктів інвестування зазначено у додатковій угоді до договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. від 04.02.2008 р., проте такий перелік не є вичерпним, у зв'язку з чим Інвестор може на умовах, передбачених договором №КД-8317 від 01.06.2005 р., здійснювати інвестування і в інші об'єкти інфраструктури Порту.

Згідно до п. 2.2 договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. об'єкт інвестування є державною власністю і знаходиться в повному господарському віданні Порту.

Відповідно до п. 3.2.6. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. Порт має право вимагати від Інвестора при здійсненні інвестиційної та господарської діяльності на території Порту дотримання вимог законодавства, діючих нормативних документів, регулюючих діяльність господарюючих суб'єктів в портах України, а також всіх санітарних, пожежних, екологічних та інших, встановлених Портом та чинним законодавством норм.

Згідно п. 5.2. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. кожна із сторін зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, понесені іншою стороною в результаті невиконання або неналежного виконання винною стороною своїх обов'язків по договору №КД-8317 від 01.06.2005 р.

На виконання наказу Міністерства інфраструктур України №672 від 12.11.2012 р. «Про списання основних засобів з балансу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та наказу начальника Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» «Про списання основних засобів з балансу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» №935 від 30.11.12 р. Портом було проведено списання з балансу 18 інвентарних одиниць, зокрема: склад технологічного оснащення (інв. №057211); склад вантажів тривалого зберігання (інв.№100158); будівля плавзасобів (інв. №103934); новий доковий цех (інв. №101560); будівля ІОЦ (інв. №057248).

Портом було проведено конкурс на виконання робіт по розбиранню будівель Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та розглянуто ряд комерційних пропозицій, за результатами розгляду було вирішено укласти договір на проведення зазначених робіт з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промстройсервіс».

31.12.2013 р. між Портом (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промстройсервіс» (Підпрядник) було укладено договір №КД-18854 (надалі договір №КД-18854 від 31.12.13 р.), згідно до п. 1.1. якого Замовник отримує, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними силами та коштами або коштами субпідрядних організацій у встановлений договором №КД-18854 від 31.12.13 р. строк виконати роботи по розбиранню будівель Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»: склад технологічного оснащення (інв. №057211), склад вантажів тривалого зберігання (інв.№100158), будівля плавзасобів (інв. №103934), новий доковий цех (інв. №101560), будівля ІОЦ (інв. №057248), у строгій відповідності з погодженою і затвердженою ціною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити замовлені послуги.

Згідно до п. 2.2. договору №КД-18854 від 31.12.13 р. прийом робіт та оплата здійснюється за актами форми КБ-2а, підписаним представниками Замовника та Підрядника.

Розпорядженням заступника директора Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» «Про контроль за використанням будівельних матеріалів, отриманих при розбиранні списаних основних засобів та оформлення необхідних документів» №6 від 04.11.2013 р. було утворено відповідну комісію.

Виконання Підрядником робіт по розбиранню зазначених в договорі №КД-18854 від 31.12.13 р. будівель підтверджено відповідними Актами розбирання, складеними комісією Порта.

07.04.2014 р. Портом на адресу Інвестора було направлено лист вих.№41-11/414 з пропозицією укласти договір компенсації, відповідно до умов якого Інвестор на підставі п. 1.1. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. здійснює Порту компенсацію витрат за сплату робіт передбачених договором №КД-18854 від 31.12.2013 р., укладеним між Портом та ТОВ «Будівельна компанія «Промстройсервіс» з розбирання будівель Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», а саме: склад технологічної оснастки (інв. №057211), будівля плавзасобів (інв. №103934), новий доковий цех (інв. №101560), будівля ІОЦ (інв. №057248).

09.04.2014 р. Інвестором зазначений договір компенсації було повернуто Порту без підписання листом за вих. №712/ППК.

26.03.14 р. листом за вих. №612/ППК Інвестором було повідомлено Порту про проведення Інвестором в лютому-березні 2014 року демонтажу та утилізації будівельних відходів будівлі ІОЦ (інв. №057248), складу технологічної оснастки (інв. №057211), будівлі плавзасобів (інв. №103934), нового докового цеху (інв. №101560) за рахунок власних коштів.

На підставі Акту прийому виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року ТОВ «СК Промбудсервіс», а саме Акту №2 розробки будівлі ІОЦ (інв. №057248) - загальна вартість робіт 129 949,20 грн., Акту №3 розробки складу технологічного оснащення (інв.№057211) - загальна вартість робіт 17 578,80 грн., Акту №4 розробки будівлі нового докового цеху (інв.№101560) - загальна вартість робіт 210 679,20 грн., Акту №5 розробки будівлі плавзасобів (інв.№103934) - загальна вартість робіт 24 633,60 грн. Таким чином, загальний розмір витрат на сплату робіт по розбиранню складу технологічної оснастки (інв. №057211), будівлі плавзасобів (інв. №103934), нового докового цеху (інв. №101560), будівлі ІОЦ (інв. №057248) складає - 382 840,80 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про стягнення 382 840,80 грн. В обґрунтування заявленого позову Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» посилається на те, що сторонні організації не наділені правом виконувати будь-які дії з майном, яке обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», а також виконувати будівельні роботи на території Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» без погодження з Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» шляхом отримання у інженерній службі порту акту-допуску на проведення будівельних робіт, а також посилається на п. 1.1. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. вважаючи, що Інвестор повинен компенсувати Порту витрати понесені на проведення робот по розбиранню будівель Порта, які є предметом договору №КД-8317 від 01.06.2005 р.

03 листопада 2014 року до матеріалів справи від позивача надійшла заява №20/2-1507 про зміну предмету позовної заяви Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» №20/2-669 від 28.05.14 р., у якій позивач, посилаючись на ст. 10 ГПК України, просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Інвестиційного договору №КД-8317 від 01.06.05 р.

У зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги повинні розглядатись в окремому господарському провадженні, колегією суддів господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про зміну предмету позову у зв'язку з безпідставністю.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» не визнає з підстав, викладених у відзиві за вих. №1078ППК від 11.06.14 р. та додаткових запереченнях проти позову за вих.№1078 ППК від 12.09.14 р.

Так, заперечуючи проти позову Порту відповідач визнає. Що між Інвестором та Портом укладено та діє інвестиційний договір №КД-8317 від 01.06.2005 р. (з наступними змінами та доповненнями), предметом якого є інвестування з боку Інвестора грошових коштів для здійснення модернізації, реконструкції, в тому числі демонтування, об'єктів інфраструктури Порта, в тому числі об'єктів, що є предметом спору.

Проте, відповідач зазначає, що п. 1.1. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. встановлює лише загальні положення щодо предмету договору, а саме конкретну процедуру здійснення інвестицій відображено у розділі 3 «Зобов'язання сторін» договору №КД-8317 від 01.06.2005 р.

Згідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2. договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. на Інвестора покладено обов'язок визначення напрямків, видів та об'ємів інвестицій, з оплатою грошових коштів у відповідності до графіку проведення реконструкції конкретного об'єкту інвестування.

Таким чином, відповідач вважає, що ніяких підстав для покладення на відповідача зобов'язань компенсувати витрати позивача не вбачається.

Крім того, на виконання умов договору №КД-8317 від 01.06.2005 р. в січні-березні 2014 року Інвестор здійснив підрядні роботи по утилізації будівничого сміття та демонтажу фундаментів об'єктів, на підставі договорів підряду між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промстройсервіс» №25/12/1 від 25.12.13 р. та №25/12/2 від 25.12.13 р. на загальну суму 2 946 711,60 грн.

Також, відповідач зазначає, що розбирання, демонтаж державного майна є складовою частиною дій виключно суб'єкта господарювання (у даному випадку позивача) по списанню цього майна, які не можуть бути об'єктом інвестування з боку третіх осіб, тому що після завершення зазначених дій списане майно перестає існувати.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміють витрати, зроблені управної стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а сааме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

У пункті 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року N 04-5/239 визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Згідно ж до п. 6 вказаних Роз'яснень встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Таким чином, предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

З огляду на здійснений судом правовий аналіз приписів чинного законодавства, якими визначені правові підстави для відшкодування збитків особою, яка порушила прийняті на себе договірні зобов'язання, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору встановити наявність у діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» складу цивільного правопорушення та дослідити наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування витрат позивача, які кваліфіковані останнім як збитки.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду даної справи позивачем доведено суду наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. Так позивачем доведено суду, що дійсно дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» носили протиправний характер, що дійсно саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» завдало позивачу шкоду та найголовніше наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою. Крім того на думку суду позивачем доведено, що визначена в позові сума стягнення є саме збитками.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» про стягнення суми збитків на сплату робіт по розбиранню будівель у розмірі 382 840,80 грн. підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 656,82 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін - Київ» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРЮОФОП 31795619, р/р: 26007231721 в ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРЮОФОП 01125666, р/р: 26004124091/001 в ПАТ «МАРФІН БАНК» м. Іллічівськ, МФО 328168) суму збитків на сплату робіт по розбиранню будівель у розмірі 382 840,80 (триста вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін - Київ» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРЮОФОП 31795619, р/р: 26007231721 в ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРЮОФОП 01125666, р/р: 26004124091/001 в ПАТ «МАРФІН БАНК» м. Іллічівськ, МФО 328168) судовий збір у розмірі 7 656,82 (сім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Накази видати згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 лютого 2015 р.

Головуючий суддя Г.І. Гуляк

Суддя С.В. Літвінов

Суддя О.В. Цісельський