Постанова № 42804468, 17.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Полтава Справа № 816/58/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

відповідача - Коваленко К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Коваленко Катерини Дмитрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (далі - УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції (далі - ВДВС Кременчуцького РУЮ, відповідач), державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ Коваленко Катерини Дмитрівни (далі - державний виконавець) про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві за виконавчим провадженням №44953236 від 29.12.2014 та скасування вказаної постанови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що під час виконання виконавчого провадження №44953236 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 №816/3059/14 державним виконавцем не виконано усіх обов'язків, покладених на нього чинним законодавством, не вжито усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, необхідних для його фактичного виконання, у зв'язку з чим дії останнього при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 вважає протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, направив до суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника управління.

Державний виконавець в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що отримані від реєструючих установ відповіді свідчать про те, що у боржника майно, на яке можна звернути стягнення, не виявлено. Відповідно до інформації Державної податкової служби України відомості про наявність у боржника рахунків в банківських установах відсутні. Стверджувала, що накладення арешту на майно боржника під час відкриття виконавчого провадження є правом, а не обов`язком державного виконавця. Разом з тим, вказувала, що арешт на майно боржника накладено постановою від 07.10.2013 у межах зведеного виконавчого провадження. Також посилалась на відсутність відомостей про наміри боржника виїхати за межі України. В ході примусового виконання виконавцем встановлено відсутність у боржника коштів, на які за Законом можливо звернути стягнення. Оскільки державним виконавцем було встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути, практично неможливо довести умисел (суб'єктивну сторону злочину, передбачену статтею 382 КК України) боржника, що полягає у невиконанні судового рішення. Виконавцем також вживалися заходи по встановленню наявності у боржника джерела доходів, однак останніх виявлено не було. Щодо доводів позивача стосовно шестимісячного строку на проведення виконавчих дій, державний виконавець зазначила, що строк виконання не може перевищувати шість місяців, а виконавчі дії можуть бути проведені в повному обсязі і за один місяць. Повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє останнього права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. За таких обставин, державний виконавець вважає, що правомірно, неупереджено, своєчасно вчинила всі виконавчі дії, та, дійшовши висновку про відсутність майна у боржника, повернула виконавчий документ стягувачеві.

Третя особа в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Стрельцовою А.С., на підставі заяви УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області від 25.09.2014 №4792/07-14 (а.с. 26) відкрито виконавче провадження №44953236 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 №816/3059/14 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2014 /а.с. 27/).

13.10.2014 у виконавчому провадженні №44953236 начальником ВДВС Кременчуцького РУЮ Бороденком В.М. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №44953236 до зведеного виконавчого провадження №44370618 (а.с. 56).

Відтак, виконавче провадження №44953236 з 13.10.2014 перебувало у складі зведеного виконавчого провадження №44370618.

Постановою державного виконавця від 29.12.2014 №44953236 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 №816/3059/14 вказаний виконавчий документ повернутий стягувачеві без виконання, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с. 8). Дану постанову про повернення виконавчого документу отримано позивачем 30.12.2014.

Позивач, не погоджуючись з діями державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві за виконавчим провадженням №44953236 від 29.12.2014, звернувся до суду з позовними вимогами щодо визнання вказаних дій державного виконавця протиправними та скасування спірної постанови.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області, суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження").

Перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, визначені частиною 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати (частина 1 статті 68 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 90 вказаного Закону визначено, що за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалось державним виконавцем в ході розгляду справи, роблячи висновок в рамках здійснення виконавчого провадження №44953236 про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, державний виконавець керувався наявною у матеріалах зведеного виконавчого провадження №44370618 інформацією, наданою на його запити Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Бондарівською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області, Центром ДАІ 5310, Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що матеріали зведеного виконавчого провадження, копії якого наявні у матеріалах справи, містять відповіді реєструючих установ - Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 59-62, 70), які датовані серпнем місяцем 2014 року, та Центру ДАІ 5310 (а.с. 66), яка датована 03.09.2014.

Виключенням являється лише інформація, надана державному виконавцю на його запит листом Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області №01-14/4622, який датований 09.12.2014 (а.с. 67-69).

Виходячи з того, що виконавче провадження №44953236 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 №816/3059/14 відкрите державним виконавцем згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2014, а інформація реєструючих установ - Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Центру ДАІ 5310 про відсутність майна, джерел доходів, не проживання за місцем реєстрації надавалась в серпні-вересні 2014 року, суд доходить висновку, що вказана інформація отримувалася державним виконавцем ще до відкриття виконавчого провадження №44953236 та не в рамках проведення виконавчих дій по вказаному виконавчому провадженню.

Поряд з цим, наявні у матеріалах зведеного виконавчого провадження інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 57-58) та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців (а.с. 63-64) сформовані 11.02.2015, що свідчить про отримання державним виконавцем вказаних інформаційних довідок вже після винесення спірної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 ВП№44953236.

З огляду на викладене, роблячи висновок в рамках здійснення виконавчого провадження №44953236 про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, виконавцем не могли братися до уваги датовані серпнем-вереснем 2014 року відомості Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Бондарівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Центру ДАІ 5310 про відсутність майна, джерел доходів, а також сформовані 11.02.2015 інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців.

Належних доказів звернення державного виконавця із запитами до відповідних реєструючих установ та отримання відповідей на такі запити, які б підтверджували відсутність майна та джерел доходу у боржника, під час примусового виконання виконавчого провадження №44953236 матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем належним чином не вжито усіх заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", для забезпечення виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 №816/3059/14. Натомість в рамках вказаного виконавчого провадження №44953236, ґрунтуючись на інформації реєструючих установ, яка надана ще до його відкриття, передчасно, на думку суду, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014.

Відтак, позовні вимоги УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 ВП№44953236 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 та визнати її протиправною та скасувати.

Що стосується позовних вимог про визнання дій державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві за виконавчим провадженням №44953236 від 29.12.2014 протиправними, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що правові наслідки для позивача створює саме вказана постанова як рішення суб'єкта владних повноважень. Окремих дій, крім винесення постанови, які б порушували права позивача, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 ВП №44953236.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава