Постанова № 42804238, 04.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 лютого 2015 року Справа № 814/3687/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", вул. Промислова, 8, корп. А, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

доЮжноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів Миколаївської області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 проскасування податкового повідомлення - рішення від 12.11.2014 р. № 0000622201, В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс" (далі - Позивач) до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Відповідач).

Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. № 0000622201. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що надав відповідачу для перевірки достатню кількість первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції та правомірність даних податкового обліку. Акт перевірки містить непідтверджені нормами законів висновки щодо нереальності господарських операцій. Доказів факту відсутності господарських операцій з контрагентом або формального складання первинних документів відповідачем не надано.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів не є безумовним підтвердженням того, що договірні відносини мали реальний характер. Перевіркою позивача не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Ос-Маркетинг".

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не висловив заперечень проти заявленого клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

У травні 2014 р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Ос-Маркетинг". За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 03.06.2014 р. № 20/14-09-22-01/32741433 (а. с. 18-27). Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ за вересень 2013 р. в сумі 77112,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 р. № 0000372201 на суму 115668,00 грн. (а. с. 14). За наслідками адміністративного оскарження зазначене рішення було частково скасовано Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області та вважається відкликаним (а. с. 48-53).

12.11.2014 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000622201 на суму 104418,00 грн. (а. с. 16).

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися взаємовідносини позивача з ТОВ "Ос-Маркетинг" на підставі договору про переведення боргу від 01.09.2013 р. (а. с. 64-65). Згідно п. 1.1 договору, ТОВ "Либертин" переводить борг за договором поставки від 07.05.2013 р. № ДГ-0000009, що укладений між ТОВ "Либертин" і ТОВ "Альянс", а ТОВ "Ос-Маркетинг" приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором. Позивач надав письмову згоду на переведення боргу (а. с. 66).

Протягом вересня 2013 р. ТОВ "Ос-Маркетинг" поставляло позивачу матеріали і обладнання. На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано видаткові та податкові накладні (а. с. 67-86).

У ході проведення перевірки відповідач надіслав позивачу запит щодо надання документів та пояснень на підтвердження факту використання в господарській діяльності отриманих товарів, а також документів щодо перевезення та зберігання товару (а. с. 29). Позивач листом відмовився надати витребувані документи, оскільки вони не впливають на формування податкового кредиту і не належать до предмета перевірки (а. с. 30-31).

Висновки відповідача про нереальність господарських відносин позивача з ТОВ "Ос-Маркетинг", серед іншого, ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки останнього. В акті вказано, що товариство відсутнє за податковою адресою. Господарські операції з підприємствами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правих наслідків та мають ознаки безтоварних операцій.

З даного приводу суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є беззаперечним доказом нереальності взаємовідносин позивача з його контрагентом, оскільки підтверджує лише факт неможливості проведення перевірки товариства, однак не може відображати фактичні обставини діяльності суб'єкта господарювання.

У той же час, суд критично оцінює позицію позивача щодо безпідставності та необґрунтованості висновків відповідача про нереальний характер господарських відносин з ТОВ "Ос-Маркетинг" з огляду на таке:

У листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За даним адміністративним позовом суд не розглядає питання щодо недійсності або нікчемності правочину, він з'ясовує, чи мали місце порушення законодавства, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, чи воно винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Ос-Маркетинг". За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв у межах, спосіб та на підставі своїх повноважень, відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України довів перед судом його законність, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору - 208,84 грн. (а. с. 3). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у зв'язку з чим стягненню з позивача підлягає 1879,52 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (ідентифікаційний код 32741433) судовий збір у сумі 1879,52 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська