Ухвала суду № 42803877, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/9991/37771/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), ), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 у справі № 2а-6519/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарант"

до Державної податкової адміністрації у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування Розпорядження до Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 12.04.2010 №64-р "Про проведення службового розслідування та позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано Розпорядження Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 12.04.2010 № 64-р "Про проведення службового розслідування та позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант".

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване тим, що оскаржуване Розпорядження Державної податкової адміністрації винесено за відсутності підстав, передбачених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття даного рішення суб'єктом владних повноважень.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.04.2010 ДПА у Полтавській області винесено розпорядження № 64-р "Про проведення службового розслідування та позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант" (далі - Розпорядження), яким зобов'язано начальника ДПІ у м. Полтаві з 19.04.2010 організувати проведення позапланової документальної перевірки позивача за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 з урахуванням вимог п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Передумовою прийняття зазначеного Розпорядження, яке оскаржується, слугував аналіз Управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПА у Полтавській області акту перевірки від 09.02.2010 №841/23-2/31801166, що був складений ДПІ у м. Полтаві за результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009.

За результатами зазначеного аналізу було складено доповідну записку від 02.04.2010 (а.с. 111), у якій зазначено про встановлення ряду недоліків та порушень під час проведення перевірки позивача, а саме вимог наказу ДПА України від 11.09.2008 № 584 "Про затвердження зразків форм перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення", Стандарту 8 "Розуміння діяльності підприємства", Стандарту 9 "Обставини укладання договорів", Стандарту 10 "Відомості про розрахунки", Стандарту 12 "Відомості про основні фонди та запаси", наказу ДПА України від 01.10.2008 № 622 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства". Крім того, зазначено, що вказані недоліки можуть суттєво вплинути на висновки акта перевірки.

Таким чином, у оскаржуваному Розпорядженні в якості підстав щодо необхідності проведення повторної позапланової перевірки позивача зазначено факт встановлення ряду недоліків та порушень розпорядчих документів ДПА України щодо оформлення та складання актів перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб, а також зазначено, що вказані недоліки можуть суттєво вплинути на висновки акта перевірки, а тому підлягають усуненню саме під час позапланової перевірки.

16.04.2010 ДПІ у м. Полтаві на підставі зазначеного вище Розпорядження видано наказ № 1117 "Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант".

Так, відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції Закону станом на час існування спірних правовідносин, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Отже, за змістом вказаної норми Закону сам по собі факт призначення та початку службового розслідування відносно працівників контролюючого органу не є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у позивача, оскільки, дана обставина є лише обов'язковою умовою при наявності інших умов, передбачених п. 8 ст. 111 даного Закону, а саме, коли під час здійснення перевірки висновків акту, складеного нижчестоящим податковим органом встановлено невідповідність таких висновків вимогам законів, що спричинило ненадходження до бюджету сум податків.

Обставини щодо ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів) є одними із обов'язкових підстав для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, проте Державною податковою адміністрацією у Полтавській області у спірному розпорядженні зроблено лише припущення відносно того, що ряд виявлених недоліків та порушень розпорядчих документів ДПА України щодо оформлення та складання актів перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб може суттєво вплинути на висновки акта перевірки.

Щодо посилання в оскаржуваному Розпорядженні на порушення працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки розпорядчих документів ДПА України щодо оформлення та складення актів перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, зокрема наказів ДПА, суди попередніх інстанцій цілком правомірно зауважили, що відповідно до Указу Президента України від 21.05.1998 р. №493/98 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, а оскільки накази ДПА України від 11.09.2008 р. №584 та від 01.10.2008 р. №622 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України то відповідно і не носять ознак нормативності та не відносяться до числа нормативно-правових актів.

Таким чином, посилання ДПА у Полтавській області у Розпорядженні на порушення вищевказаних наказів під час оформлення перевірки, як на підставу для призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант", суперечить положенням п.8 ч.6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині встановлення невідповідності висновків акту перевірки саме Закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правомірно дійшли висновку, що розпорядження ДПА у Полтавській області від 12.04.2010 № 64-р "Про проведення службового розслідування та позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант" винесено без належних на те підстав та без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття даного рішення суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, згідно якої допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, - факт скасування судами у цій справі Розпорядження Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 12.04.2010 № 64-р "Про проведення службового розслідування та позапланової документальної перевірки ТОВ "Амарант" не буде мати правові наслідки у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, призначеної з урахуванням наявності такого Розпорядження.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 у справі № 2а-6519/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко