Постанова № 42803481, 13.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 року м. Полтава Справа № 816/4835/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Костяного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування акту перевірки, податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФО-П ОСОБА_4, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /том 1 а.с. 188/) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФО-П ОСОБА_4 дійсно надано послуги з техобслуговування та ремонту транспортних засобів приватним підприємцям - не платникам ПДВ, а саме, ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6, ФО-П ОСОБА_7 За підсумками 2013 року приватні підприємці з позивачем не розрахувалися, за ними значиться борг в загальній сумі 26080,00 грн. ФО-П ОСОБА_4 звертався з претензіями до боржників, у відповідь отримав лише гарантійні листи про виплату боргу до кінця поточного року. Включення за підсумками року боргу в сумі 26080,00 грн в якості доходу в декларацію було зроблене позивачем з метою недопущення збитку в господарській діяльності ФО-П ОСОБА_4 Також, з метою правильності підрахунку доходів за рік в програмі 1С зроблено існуючу заборгованість такою, що погашена (прибуток) та сплачено всі податки з вказаного прибутку. З огляду на це, висновки контролюючого органу щодо допущення порушення пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ФО-П ОСОБА_4 вважає невірними, а прийняте на підставі вказаних висновків спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №12/16-31-10-03-09 від 13.01.2015 (том 1 а.с. 125-126).

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як слідує з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт №2166/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 08.09.2014, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі отриманої готівкою виручки від надання послуг в розмірі 26080,00 грн (том 1 а.с. 26-47).

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014, яким до ФО-П ОСОБА_4 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 96451,00 грн (том 1 а.с. 24).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки слідує, що висновок перевіряючих про порушення позивачем пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зумовлений проведенням ФО-П ОСОБА_4 готівкових операцій кінцевому споживачу за послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів без застосування РРО, загальна сума отриманої виручки склала 26080,00 грн. При цьому, зареєстрований в установленому порядку РРО у ФО-П ОСОБА_4 відсутній.

Відповідно до пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як слідує з наявних у матеріалах справи рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних (том 1 а.с. 75-92) ФО-П ОСОБА_4 протягом 2013 року надано послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів (шиномонтаж, балансування коліс, ремонт електрообладнання автомобілів, контрольно-діагностичні роботи з оцінювання технічного стану автомобілів, ремонт ходової частини, тощо) на користь ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6 на загальну суму 26080,00 грн.

В підтвердження позиції щодо недопущення ФО-П ОСОБА_4 порушення вимог пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" представник позивача наполягала на тому, що за підсумками 2013 року приватні підприємці (ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6) з позивачем не розрахувалися, за ними тягнеться борг в загальній сумі 26080,00 грн.

ФО-П ОСОБА_4 звертався з претензіями до боржників (том 1 а.с. 94, 96, 98), проте у відповідь отримав лише гарантійні листи про виплату ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6 боргу до кінця поточного року (том 1 а.с. 95, 97, 99).

Включення за підсумками 2013 року боргу в сумі 26080,00 грн в якості доходу в декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік було зроблене ФО-П ОСОБА_4 з метою недопущення збитку в його господарській діяльності на прохання контролюючого органу. Також, з метою правильності підрахунку доходів за рік в програмі 1С зроблено існуючу заборгованість як таку, що погашена.

Суд не погоджується з даною позицією позивача, з огляду на слідуюче.

Наявний у матеріалах справи розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що подавався ФО-П ОСОБА_4 до контролюючого органу в якості додатку №5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (том 1 а.с. 130-134), та розшифровка до вказаного розрахунку (том 1 а.с. 159-160), свідчать про включення ФО-П ОСОБА_4 до складу доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів коштів у сумі 26080,00 грн, як оплачених на користь ФО-П ОСОБА_4

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки Кременчуцька ОДПІ з метою отримання інформації стосовно господарської діяльності ФО-П ОСОБА_4 зверталася до останнього з листом-запитом від 28.07.2014 №7634/К/16-03-17-01-16.

У відповідь на вказаний запит ФО-П ОСОБА_4 19.09.2014 та 28.08.2014 були подані до Кременчуцької ОДПІ письмові пояснення стосовно його господарської діяльності за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 (листи-відповіді від 18.08.2014 вих.№18/08 та від 28.08.2014 вих.№28/08 /том 1 а.с. 135,136/).

У вказаних відповідях ФО-П ОСОБА_4 наведено інформацію щодо стану дебіторської та кредиторської заборгованостей в розрізі контрагентів. Судом встановлено, що в наведеній інформації відсутні дані щодо обліку дебіторської заборгованості ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6 на загальну суму 26080,00 грн, яка за підсумками 2013 року залишається неоплаченою вказаними приватними підприємцями на користь позивача.

Натомість, у листі від 28.08.2014 вих.№28/08 (том 1 а.с. 135) ФО-П ОСОБА_4 зазначається про те, що джерелом виникнення коштів, що вносяться на поточний рахунок є виручка від виду діяльності 45.20 "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів" від кінцевих споживачів, що розраховуються готівкою за надані ОСОБА_4 послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.

Також до перевірки ФО-П ОСОБА_4 була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги кінцевим споживачам на суму 26080,00 грн відображені як оплачені на користь позивача (том 1 а.с. 158).

В судовому засіданні з метою підтвердження того, що включення за підсумками 2013 року боргу в сумі 26080,00 грн в якості доходу в декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік було зроблене ФО-П ОСОБА_4 з метою недопущення збитку в його господарській діяльності на прохання контролюючого органу, представником позивача були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками за 2013 рік" в трьох різних редакціях, що відображають дані, які:

- були внесені в програму 1С при первинному їх заповненні бухгалтером - наявна дебіторська заборгованість кінцевого споживача в сумі 26080,00 грн (том 1 а.с. 200-202);

- в подальшому на прохання працівників контролюючого органу були виправлені - відображено проведення розрахунків кінцевого споживача на суму 26080,00 грн (том 1 а.с. 203-205);

- мали бути внесені при вірному заповненні оборотно-сальдової відомості по рахунку 361- наявна дебіторська заборгованість по ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6 на загальну суму 26080,00 грн (том 1 а.с. 206-208).

Також надані претензії позивача від 01.10.2014 та гарантійні листи-відповіді ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6 про виплату на користь ФО-П ОСОБА_4 боргу за надані послуги до кінця поточного року (том 1 а.с. 94-99).

Наведені оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками за 2013 рік", які надані до матеріалів справи та відрізняються за своїм змістом (містять різні дані щодо дебіторської заборгованості позивача за 2013 рік в частині суми 26080,00 грн) судом не визнаються як належні та допустимі докази у справі.

Так, згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Як встановлено судом, до перевірки ФО-П ОСОБА_4 була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги кінцевим споживачам на суму 26080,00 грн відображені як оплачені на користь позивача (том 1 а.с. 158). Надання до суду оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 за 2013 рік, які є різними за своїм змістом, свідчить про неналежне ведення позивачем його бухгалтерського обліку з порушенням порядку складання фінансової звітності.

Також судом враховано, що претензії позивача і листи-відповіді на них ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5, ФО-П ОСОБА_6 датовані жовтнем 2014 року, тобто після проведення Кременчуцькою ОДПІ документальної планової виїзної перевірки ФО-П ОСОБА_4 в серпні 2014 року, а відтак не можуть слугувати підставою для спростування її висновків.

Суд зауважує й на тому, що в порушення вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України позивачем вказані документи не подавались Кременчуцькій ОДПІ після закінчення перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ненадання позивачем вказаних документів суд трактує на користь висновків контролюючого органу та вважає долучені позивачем до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості в різних редакціях, претензії та гарантійні листи-відповіді юридично дефектними та такими, що не спростовують вірність висновків відповідача.

Відхиляються судом й доводи позивача про відображення дебіторської заборгованості в сумі 26080,00 грн як оплаченої у 2013 році на прохання працівників контролюючого органу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що зі сторони контролюючого органу вчинялися будь-які дії по спонуканню ФО-П ОСОБА_4 до подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатків до неї з недостовірними показниками, в тому числі й недостовірними показниками розміру доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів. ФО-П ОСОБА_4 не надано й документального підтвердження того, що контролюючий орган відмовляв у прийнятті первинно заповненої податкової звітності про майновий стан і доходи за 2013 рік з вірними показниками.

Матеріали справи також не містять доказів оскарження позивачем в установленому законом порядку дій контролюючого органу щодо спонукання ФО-П ОСОБА_8 до подачі в інспекцію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатків до неї з недостовірними даними.

Крім того, судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_4 уточнюючого розрахунку до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік з метою виправлення, як він стверджує, невірно внесених даних щодо розміру отриманого доходу в частині відображення доходу в розмірі 26080,00 грн, не подавав.

Відповідно до положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Окрім цього, в ході судового розгляду справи представник позивача посилалась на те, що перевіряючі в ході перевірки прийшли до хибного висновку про надання послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн саме кінцевим споживачам, оскільки такі послуги надавалися не населенню, а фізичним особам-підприємцям, які провадять підприємницьку діяльність, а саме - ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6 та не є платниками ПДВ.

Суд зауважує, що перевіряючими висновок про проведення готівкових розрахунків за надані послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн ФО-П ОСОБА_4 саме кінцевим споживачам був зроблений виходячи зі змісту оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Контрагенти за 2013 р.", яка надавалась до перевірки (том 1 а.с. 158), та у якій платником самостійно вказано про надання послуг на суму 26080,00 грн кінцевому споживачу, який розрахувався за надані послуги в повному обсязі. При цьому, перевіряючими в ході перевірки встановлено, що по випискам банку розрахунки з ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_6 не відбувалися, дебіторська заборгованість по даних контрагентах відсутня станом на 01.01.2013 та 31.12.2013. При цьому, зареєстрований РРО у позивача відсутній.

Слід зазначити, що хибний, як вказує ФО-П ОСОБА_4, висновок перевіряючих стосовно надання підприємцем послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн кінцевим споживачам, а не фізичним особам-підприємцям ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не впливає на виявлене порушення порядку розрахунку готівкою без застосування РРО.

З огляду на викладене, а також враховуючи:

1) самостійне відображення ФО-П ОСОБА_4 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік у складі доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів суми 26080,00 грн як оплаченої;

2) надання до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги в сумі 26080,00 грн відображені також як оплачені позивачу;

3) відсутність згідно банківських виписок розрахунку фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з позивачем безготівковим розрахунком;

4) зазначення на запит перевіряючих про джерело виникнення коштів, що вносяться на поточний рахунок, виручки від виду діяльності 45.20 "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів" від споживачів, що розраховуються готівкою за надані ФО-П ОСОБА_4 послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів;

5) відсутність у позивача зареєстрованого РРО - суд доходить висновку про правильність висновку відповідача щодо допущення ФО-П ОСОБА_4 порушення пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі отриманої готівки від надання послуг на суму 26080,00 грн без застосування РРО.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент винесення спірного ППР) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи у таких розмірах:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

За висновком суду, керуючись вказаною нормою, Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням №0045441701/11648 від 26.09.2014 у розмірі 96451,00 грн /1 грн + 2400 грн + (1500 грн + 4000 грн + 6000 грн + 7310 грн) х 5 = 96451,00 грн/.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ФО-П ОСОБА_4 про його скасування задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1929,02 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно квитанцій №36 від 29.11.2014 та №0.0.326485932.1 від 15.12.2014 позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальній сумі 268,22 грн.

У зв'язку з цим, з ФО-П ОСОБА_4 до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1660,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування акту перевірки, податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Державного бюджету України (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; код за ЄДРПОУ - 38019510; банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області; код банку - 831019; розрахунковий рахунок - 31213206784002; призначення платежу - судовий збір, за позовом _/ПІБ чи назва установи, організації позивача/, Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава