Рішення № 42803469, 09.02.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36268/14-ц

Провадження №2/761/1752/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

09 лютого 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Гаркуші Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "ВіЕйБі Банк") про зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.06.2014 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу "Марафон лояльності_Подвійний дохід" №804779/2014 (далі по тексту - Договір). Відповідно до умов Договору, відповідач прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 16500,00 доларів США на депозитний рахунок, відкритий строком на 3 місяці з щомісячною виплатою процентів, день повернення вимоги - 05.06.2014 року. За згодою ОСОБА_1 вклад був пролонгований ще на три місяці, а саме до 05.12.2014 року. 29.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою, відповідно якої просив повернути йому у встановлений термін (05.12.2014 року) суму вкладу та нараховані відсотки, однак ПАТ "ВіЕйБі Банк" не повернуло позивачу належні йому кошти, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права, та просить суд зобов'язати ПАТ "ВіЕйБі Банк" видати через касу готівкою одноразовою операцією належні йому кошти за Договором у валюті вкладу разом з нарахованими відсотками та коштів на вкладному рахунку у розмірі 17 751 долар США 31 цент, а саме 16 500 дол. США - основна заборгованість, 515 доларів США 63 цента - заборгованість за відсотками та 735 доларів США 68 центів - заборгованість по вкладному рахунку.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2015 року, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 09.02.2015 року, не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в суд не повідомив. Заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Суд, керуючись ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV від 18.03.2004 року (далі по тексту - ЦПК України), ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 р. (далі по тексту - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 05.06.2014 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу "Марафон лояльності_Подвійний дохід" №804779/2014 (а.с. 3).

Відповідно до умов Договору, Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу "Для виплат" НОМЕР_1.

Згідно п. 1.4. Договору, сума початкового Вкладу - 16500,00 доларів США.

Як вбачається зі змісту п. 1.5. Договору, виплата процентів, нарахованих на Вклад за ставкою 12,5% річних, здійснюється згідно з умовами Договору та Правил. Зазначена в цьому пункті ставка стосується виключно першого строку дії Вкладу та може бути змінена для випадків переукладання Договору на новий строк на умовах, зазначених у Правилах.

Відповідно до п. 1.7. Договору, дата вимоги Вкладником Вкладу - 05.09.2014 року.

Як зазначає позивач, Договір було пролонговано на три місяці.

Згідно п. 1.7. Договору, дата вимоги Вкладником пролонгованого Вкладу - дата, що співпадає з першим днем по закінченні кожного наступного строку від дати укладення Договору, тобто - 05.12.2014 року.

Як вбачається з листа за підписом Начальника відділення №73 ПАТ "ВіЕйБі Банк" Пархоменко М.Л. від 03.11.2014 року, Договір від 05.06.2014 року є діючим (а.с. 6).

Крім того, з даного листа вбачається, що Банком здійснюється виплата коштів в іноземній валюті, згідно норм Постанови НБУ №540 від 29.08.2014 року.

Відповідно до ч.3 ст. 1066 ЦКУкраїни, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зі змісту положень ч.ч. 1-3 ст. 1068 ЦК України вбачається, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Так, відповідно до вказаного п. 9 Постанови правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України" від 29 серпня 2014 року № 540 встановлено, що уповноваженні банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000 грн. 00 коп. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 626 від 03.10.2014).

Разом з тим, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, ч.ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних позивачу коштів, облікованих на рахунку, зупиненні в порядку, визначеному ст. 17 Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати через касу готівкою одноразовою операцією належні ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом із нарахованими відсотками та коштів на вкладному рахунку у розмірі 17 751 долар США 31 цент, а саме 16 500 дол. США - основна заборгованість, 515 доларів США 63 цента - заборгованість за відсотками та 735 доларів США 68 центів - заборгованість по вкладному рахунку підлягають задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню й останній відповідно до п. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь державного бюджету 3654,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" видати через касу готівкою одноразовою операцією належні ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом із нарахованими відсотками та коштів на вкладному рахунку у розмірі 17 751 долар США 31 цент, що за курсом НБУ станом на 09.02.2015 року складає 410 587,80 грн., а саме 16 500 дол. США - основна заборгованість, 515 доларів США 63 цента - заборгованість за відсотками та 735 доларів США 68 центів - заборгованість по вкладному рахунку.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь держави судовий збір в сумі 3 654 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: