Постанова № 42803366, 20.01.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року Справа № П/811/3349/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання дій протиправними і незаконними, визнання протиправним і незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати дії суб'єкта владних повноважень Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області при винесенні рішення у виді податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року №0002411502 незаконними;

- визнати протиправним і незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року №0002411502, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ПП "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, податковим органом протиправно було зроблено висновок щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з СТОВ "Поліська Нива".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та наголосила, що всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем не підтверджено належними первинними бухгалтерськими документами наявність підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з СТОВ "Поліська Нива". За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову.

За клопотанням представника позивача подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.160).

Суд заслухав у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянув у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 19 лютого 2013 року та з того часу перебуває у податковому органі як платник податків (а.с.22).

19 серпня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПП "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19 серпня 2014 року №419/11-23-15-02/38613944, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, статті 198, п.201.10, статті 201 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині відсутності права на податковий кредит у червні 2014 року на суму ПДВ - 24250,00 грн. за взаємовідносинами з СТОВ "Поліська Нива", у зв'язку із придбанням товарів, не підтвердженим податковими накладними (а.с.9-12).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року №0002411502, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29683,00 грн. (із них за основним платежем - 23746,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5937,00 грн.) (а.с.13).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом дев'ятим цього ж пункту відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Водночас, законодавець убезпечив суб'єктів господарювання від протиправної чи недобросовісної поведінки контрагента щодо порядку видачі, оформлення чи реєстрації податкових накладних, передбачивши механізм, за дотримання якого суб'єкт господарювання, що добросовісно виконував власні зобов'язання, не позбавляється права на податковий кредит.

Так, абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, подання платником податків до контролюючого органу заяви зі скаргою на постачальника з одночасним наданням розрахункових документів або первинних документів на підтвердження факту виконання господарської операцій з придбання товарів, робіт, послуг надає право платникові на включення до податкового кредиту сум ПДВ й за відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Принагідно суд зауважує, що приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України слід розглядати у системному зв'язку з положеннями пункту 198.2 статті 198 цього ж Кодексу, яким передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відтак, у випадку виникнення обставин, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платникові податків разом із скаргою на постачальника необхідно подати документи, які посвідчували б настання першої з подій, що дають право на формування податкового кредиту - розрахунковий документ або ж документ, який посвідчує факт отримання товару/послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав наведені вимоги Податкового кодексу України, подавши до ДПІ заяву із скаргою на постачальника (СТОВ "Поліська Нива") та відповідні розрахункові та первинні документи.

Так, позивач претендує на право сформувати податковий кредит за взаємовідносинами з СТОВ „Поліська Нива" на суму ПДВ 24250,00 грн.

Судом встановлено, що 27 січня 2014 року ПП "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" (покупець) та СТОВ "Поліська Нива" (постачальник) було укладено договір поставки №27/01/14-1 макухи соняшникової (а.с.97-98).

Додатковою угодою до даного договору від 10 червня 2014 року були погоджені умови постачання товару, строк постачання та порядок оплати товару. Зокрема, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичного отримання покупцем товару на території постачальника. Строк постачання - від 10 червня 2014 року по 17 червня 2014 року (а.с.99).

Факт отримання позивачем вищевказаного товару посвідчується видатковими накладними та актами приймання-передачі від 10,11 та 16 червня 2014 року відповідно (а.с. 101, 103, 106, 108).

Оплата товару за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується платіжними дорученнями від 11 червня 2014 року та від 16 червня 2014 року (а.с.94,95).

Разом з тим, податкові накладні від 10 червня 2014 року №100/2 та від 16 червня 2014 року №160/2 (а.с.100,105), видані СТОВ „Поліська Нива" позивачеві внаслідок виконання вказаних договірних зобов'язань, не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких умов, 18 липня 2014 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою Д8, у якій зазначив про те, що податкові накладні № 100/2 та 160/2 від 10.06.2014 року та від 16.06.2014 року відповідно не зареєстровані Сільськогосподарським товариством з обмеженої відповідальністю „Поліська Нива" у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 150).

До заяви позивачем додано зазначені податкові накладні, а також документи, що посвідчують оплату та отримання позивачем придбаного товару: видаткові накладні, акти приймання-передачі та платіжні доручення, які суд вважає належними первинними документами, що посвідчують факт здійснення господарської операції у розумінні пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (а.с.10).

Отже, позивач виконав передбачені податковим законодавством умови та вжив належних заходів з метою повідомлення контролюючого органу про недотримання контрагентом порядку реєстрації податкових накладних та належним чином відобразив зазначений факт у податковій звітності.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач не посвідчив свого права на формування податкового кредиту за взаємовідносинами з СТОВ „Поліська Нива", оскільки не додав до заяви товарно-транспортні накладні та договір на складське зберігання придбаного товару.

Наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні (а.с. 104-109) суд не вважає належними та допустимими доказами транспортування товару, оскільки, згідно пояснень представника позивача, такі документи складалися після здійснення відповідної господарської операції виключно на вимогу податкового органу.

Водночас, суд наголошує, що за змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортними накладними та договорами складського зберігання не посвідчуються безпосередньо правовідносини, пов'язані з поставкою товару. Отже, у контексті пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України такі документи не є документами, що обов'язково мають бути додані до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Крім того, позивачем до суду надано договори оренди та суборенди складських приміщень, з яких вбачається, що виконання умов договору поставки не потребувало фактичного переміщення товару, який на час його придбання позивачем перебував на складі, орендованому ПП "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт". Відтак, не було потреби у складенні товарно-транспортних накладних.

У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за податковими накладними № 100/2 та 160/2 від 10.06.2014 року та від 16.06.2014 року, виданими Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Поліська Нива".

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 5937,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0002411502.

За таких умов суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення від 03 вересня 2014 року №0002411502.

Водночас, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області при винесенні рішення у виді податкового повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року №0002411502 задоволенню не підлягають, оскільки предметом публічно-правового спору між сторонами є спірне податкове повідомлення-рішення, яким (а не діями щодо його винесення) фактично і порушені права позивача, та якому суд дав правову оцінку.

Мотивів виокремлення такої позовної вимоги, а також аргументів відмінності змісту таких дій від змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач не навів.

До того ж, у відповідності до вимог статті 58 Податкового кодексу України, винесення податкових повідомлень-рішень належить до повноважень відповідача.

З огляду на положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у сув'язі з приписами частин другої, третьої статті Закону України „Про судовий збір", позивачеві належить присудити сплачений ним судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 182,70 грн з Державного бюджет України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 03 вересня 2014 року №0002411502, яким Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29683,00 грн. (із них за основним платежем - 23746,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5937,00 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "АТ Старт" судовий збір у розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві гривні, сімдесят копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук