Постанова № 42803321, 10.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2015 року № 826/18127/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» (код ЄДРПОУ 36174215), результати якої оформлені актом від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірна звірка була проведена відповідачем у спосіб не передбачений діючим законодавством, з порушенням вимог п. 73.5 ст. 75 Податкового Кодексу України зі складанням за результатом проведених дій акту невстановленої форми, що містить в собі висновки, які суперечать цілям та завданням проведення звірок, оскільки останні, за змістом положень Податкового Кодексу України, не є перевірками. У судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 03.02.2015р. явку належного представника не забезпечив, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, 03.02.2015р. через канцелярію суду представником відповідача подані письмові заперечення проти позову, в яких останній покликався на те, що зустрічну звірку не проведено у зв'язку з тим, що стан платника - 8- ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ. Також зазначав, що відповідно до матеріалів, що знаходяться у справі суб'єкта господарювання, інформаційних баз даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», ІС «Податковий Блок» що використовуються в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що товар, який був реалізований у червні 2014 року на адресу покупців, що зазначені в таблиці вище, не придбавався ТОВ «Клік Венчерз» у червні 2014 року. З огляду про що у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, 03.02.2015р. суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІК ВЕНЧЕРЗ», за наслідком яких контролюючим органом складено акт №4702/7/26-57-22-03-21 яким зібрано інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» (код за ЄДРПОУ 36174215) з платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 року.

Актом звірки встановлено наступне: - товар, який був реалізований у червні 2014 року на адресу покупців підприємства не придбавався ТОВ «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» у червні 2014 року; - шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, уточнюючих розрахунків сум ПДВ до податкових декларацій з ПДВ, наслідками звірки за перевіряємий період встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання - покупців по товарах (роботах, послугах), походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо.

Поряд з цим, звіркою встановлено, що ТОВ «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» здійснювало безтоварні операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємствам, а лише полягали в документальному їх оформленні, з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Як слідує зі змісту актів підставою їх складення слугувало встановлення відсутності позивача за місцезнаходженням.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, будинок 2. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість провести зустрічних звірок позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.

Аналізуючи правомірність дій щодо проведення зустрічних звірок позивача суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Правовий механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань (п.2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб’єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з’ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

У акті та матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про необхідність проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов’язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. Разом з тим, обов’язок направлення запиту на адресу суб’єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Проте відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.

Поряд з цим, суд не погоджується з доводами відповідача про безтоварність операцій з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, з огляду про наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частина 2 цієї статті визначає, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійсненність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Проте фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем при оформлені акту звірки від 18 вересня 2014 року не досліджувалась первинна документація позивача за правочинами по звітному періоді, а відтак доводи відповідача про безтоварність операцій не носять правового підґрунтя, оскільки є передчасними та документально непідтвердженими.

При вирішенні справи судом, аналізуючи правомірність внесення відповідачем коригувань показників фінансової звітності позивача в автоматизовані інформаційні системи, судом було враховано вимоги п. 86.1 ст. 86 ПК України, згідно з якими результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Водночас, інформація, що збирається, використовується та формується органами Міндоходів України у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах "Аудит", "Податковий блок".

З метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Тобто, система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Отже, відображена у вказаних системах податкова інформація повинна використовуватися контролюючим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Водночас судом враховано вимоги абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, згідно з яким рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як убачається з п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно вимог ст. 58 ПК України.

Отже, судом встановлено, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за наслідками проведення перевірки позивача не приймалося. Проте, на підставі висновків акту перевірки було здійснено корегування у електронних базах автоматизованих інформаційних систем Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності позивача.

Крім того, судом враховано, що чинним законодавством не передбачено права податкового органу вносити зміни до задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкового зобов'язання безпосередньо на підставі акту перевірки та без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, оскаржувані дії відповідача не передбачені чинним законодавством, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства (за їх наявності).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій відповідача по внесенню інформації до баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21 та наявності правових підстав для зобов'язання відповідача вилучити таку інформацію із цих систем.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені у запереченнях відповідача, оскільки жодна з них не може бути підставою для здійснення податковим органом коригування в електронній базі показників податкової звітності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІК ВЕНЧЕРЗ» (код ЄДРПОУ 36174215), результати якої оформлені актом від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 18 вересня 2014 року № 4702/7/26-57-22-03-21.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур