Постанова № 42803210, 13.02.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 лютого 2015 р. Справа № 802/107/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику та Хмільницькому районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику та Хмільницькому районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат Пенсійного фонду України, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих в країнах СНД за період з вересня по грудень 2014 року в сумі 534 гривні 64 копійки та витрат на виплату допомоги на поховання в сумі 487 гривень 42 копійки, повинно здійснюватися відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів Фонду.

Відтак, на думку позивача, адміністративний позов належить задовольнити шляхом зобов’язання відповідача включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та стягнення з відповідача коштів в сумі 1022 гривні 06 копійок.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, проте надали заяви про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, що підлягає відшкодуванню за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року становить 534 гривні 64 копійки, а сума витрат на виплату допомоги на поховання – в розмірі 487 гривень 42 копійки.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо стягнення сум витрат на виплату пенсій громадянам держав – учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов’язане з виконанням нею трудових обов’язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно із абзацом 2 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 цього пункту визначено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

З аналізу наведеної норми можна дійти висновку, що обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров’я потерпілого.

Як видно із абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи випливає, що розмір невідшкодованої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, становить 534 гривні 64 копійки.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення на його користь 534 гривні 64 копійки невідшкодованої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, підлягають задоволенню.

Натомість, вимоги органу Пенсійного фонду щодо стягнення витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 487 гривень 42 копійки не можуть бути задоволеними з огляду на таке.

Міністерством юстиції України 16 травня 2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання передбачено вказаним вище Порядком.

Разом з тим, умови проведення відшкодування зазначених витрат визначені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Так, відповідно до абзацу 2 частини 9 статті 34 цього Закону страхові виплати проводяться за умови, якщо причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я підтверджується висновками відповідних медичних закладів.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України №606 від 15 листопада 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2005 року за №1455/11735, затверджено Інструкцію про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

Відповідно до цієї Інструкції причинним зв’язком смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом є зв’язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настання смерті.

Безпосередня причина смерті – це головні клініко-морфологічні прояви основного захворювання або його ускладнення, що стали безпосередньою причиною смерті.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції функції щодо встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом покладаються на МСЕК, що затверджуються відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області відповідних документів щодо підтвердження причинного зв’язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я суду не надано.

Відтак, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що смерть особи сталася від нещасного випадку або професійного захворювання, тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 487 гривень 42 копійки слід відмовити, так як смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування.

Окремо суд звертає увагу на тому, що вимоги позивача щодо зобов’язання включити в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не підлягають задоволенню, оскільки спір між сторонами виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих.

Тому, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення сум до цих актів, так як зазначений вище Порядок не врегульовує спірних правовідносин, які виникли в такому випадку.

За наведених обставин, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача включити в акти щомісячних звірок відповідних витрат є невірним.

А відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача кошти в сумі 534 гривні 64 копійки.

З приводу розподілу судових витрат, то згідно зі статтею 94 КАС України відсутні підстави для такого розподілу.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (вул. Декабристів, 15, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 25937541) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику та Хмільницькому районі (вул. Столярчука, 15А, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37730452) кошти в сумі 534 гривні (п'ятсот тридцять чотири) гривні 64 копійки.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар