Постанова № 42802484, 16.02.2015, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2-а/702/26/15

Справа № 702/79/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Діденко Т.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,

в с т а н о в и в :

Позивач 26.01.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом про:

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті йому щомісячних державної та додаткової пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11;

зобов"язання відповідача з 01.01.2014 року: вчинити дії щодо перерахунку та виплати йому державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст.50, 54, ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - щомісячну державну пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої на час виплати, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплати; виплати проводити з врахуванням виплачених сум; виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Підставою для позову позивач вважає відмову відповідача в перерахунку державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст.50, 54, ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-Х11 та те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 3 групи безстроково.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27.01.2015 року позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 25.07.2014 року залишені без розгляду.

Відповідач подав в суд заперечення № 503/07 від 02.02.2015 року, в якому вказує, що нарахування і виплата, передбачених позивачеві виплат, проводилася у встановленому діючим законодавством розмірі, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, застосувати норми ст. ст. 99, 100 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з врахуванням наступного:

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є обов'язком держави.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, яке видане 19.01.1993 року Черкаською обласною державною адміністрацією.

Позивач є інвалідом 3 групи безтерміново, захворювання отримане при виконанні обов»язків в/сл. по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою Черкаської обласної МСЕК № 2 серії 5ЧК № 096962 від 30.11.2006 року.

Позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та інвалід 3 групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право відповідно до статті 54 Закону України № 796-Х11 - на державну пенсію по інвалідності, відповідно до статті 50 цього ж Закону - на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Розділ 8 Закону № 796-Х11 передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсації особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Статтею 49 Закону України № 796-Х11 встановлено, що особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, виплачуються: а) державна пенсія; б) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами ст. 54 Закону України № 796-Х11 визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1. Зазначені норми поширюються на позивача.

Частиною 4 статті 54 Закону України № 796-Х11 передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 3 групою інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 50 Закону України № 796-Х11 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 3 групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.53 Закону України № 796-Х11 виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Позивач 15.12.2014 року звернувся до відповідача із вимогою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до розмірів, визначених ст.ст. 50, 54,67 Закону №796-XII.

Відповідач листом від 16.12.2014 року № 4299/04 у проведенні перерахунку позивачеві відмовив, посилаючись на те, що нарахування та виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм чинного законодавства.

Розмір мінімальної пенсії за віком згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві необхідно застосувати ст. 50 та ст. 54 Закону України № 796-Х11.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у запереченні, щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.

При призначенні та перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону № 796-Х11, застосування положень ч. 3 ст. 67 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обов»язковим.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VII при визначенні розміру пенсій позивачеві, починаючи з 03.08.2014 року норми та положення статей, зокрема 50 та 54 Закону № 796-Х11 застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового соціального страхування на 2014 рік.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду України, які викладені в постановах від 23.04.2012 року № 21-239а11, від 19.03.2013 року № 21-53а13, від 05.11.2013 року № 21-293а13 та правову позицію Вищого Адміністративного Суду України, яка викладена в постановах від 10.07.2014 року № К/9991/28409/11, від 16.10.2014 року № К/9991/3569/11, від 11.11.2014 року № К/9991/28398/11, від 11.11.2014 року № К/9991/30451/11 про неможливість зазначення кінцевої дати виплати призначеної пенсії.

За даною категорією справ діюче законодавство не передбачає обов»язку відповідача виконати постанову негайно. Можливість покладення судом на відповідача такого обов»язку виключена п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України, тому вимоги позивача в частині допущення постанови до негайного виконання не підлягають до задоволення.

Підстав для зобов»язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили суд не вбачає, оскільки згідно ст. 63 Закону України № 796-Х11 фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством. Вимоги позивача в цій частині до задоволення не підлягають.

Підстав для застосування ст.ст.99,100 КАС України суд не вбачає.

З метою однакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення однакових за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VII, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» , ст.ст.7, 8, 9, 158-170, 183-2, 267 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Вимоги позивача задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячних державної та додаткової пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 з 26.07.2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, починаючи з 26.07.2014 року, провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 до ст. 50, ч.4 ст. 54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 щомісячну державну пенсію по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на час виплати, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на час виплати, виплати проводити з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти вимог позивачеві відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Т.І.Діденко