Рішення № 42801513, 09.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11097/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"09" жовтня 2014 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Київської міської ради з вимогою визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Семиполки Броварського району Київської області, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв.м, що залишилась після смерті ОСОБА_4, смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_2, що є предметом позову.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, після його смерті відкрилась спадщину до складу якої увійшла кооперативна квартира АДРЕСА_1. Після відкриття спадщини сестра спадкодавця - ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори заяву про намір прийняти спадщину, однак в зв'язку зі смертю , яка настала через п'ять місяців після смерті спадкодавця не оформила спадщину юридично. Позивач ОСОБА_1, чоловік ОСОБА_4, є спадкоємцем першої черги за законом, в межах визначеного законодавством строку подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, діти позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи у справі, відмовились від спадщини, яка відкрилась після смерті матері, на користь свого батька. Після закінчення строку для прийняття спадщини, державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. були видані позивачу, як спадкоємцю першої черги за законом, свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, земельні ділянки та грошові вклади, які належали за життя спадкодавцю ОСОБА_4 Однак державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка за життя належала ОСОБА_6, та право на отримання якого перейшло до позивача в порядку спадкової трансмісії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру, оскільки, як з'ясувалось, правовстановлюючий документ на квартиру, що підтверджує реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на кооперативну квартиру відсутній, що унеможливлює вирішити питання про отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, чим порушуються права позивача, які можуть бути відновленні лише в судовому порядку, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду з вимогою визнати за позивачем право власності на квартиру в порядку спадкування.

Представник позивача - третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями про їх отримання уповноваженою особою відповідача, про причини неявки представника відповідач суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) по суті предмету спору відповідач не скористався.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористався.

Представник третьої особи - Головного управління юстиції у місті Києві, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи третя особа повідомлялась належним чином, про причини неявки представника третя особа суд не повідомила, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористалась.

На підставі ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_5, представника позивача - третьої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.9)

За життя ОСОБА_6 належала на праві приватної власності кооперативна квартира АДРЕСА_1, право власності за ОСОБА_6 на вказану квартиру зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі довідки ЖБК «Техніка» №634 від 06 липня 1992 року. (а.с.6)

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

21 травня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про намір прийняти спадкове майно, яке залишилося після смерті брата - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. (а.с.80)

16 липня 2009 року ОСОБА_8 звернувся до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про намір прийняти спадкове майно, яке залишилося після смерті батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. (а.с.83)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.10)

27 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини щодо майна його дружини - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.50 зворот)

27 лютого 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області зі спільною заявою про відмову у прийнятті спадщини щодо майна їх матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь їх батька - ОСОБА_1. (а.с.51 зворот)

27 лютого 2010 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його дружини ОСОБА_4, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2. (а.с.65)

27 лютого 2010 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його дружини ОСОБА_4, а саме: приватизовану земельну ділянку площею 2,3600 гектарів в межах згідно з планом розташованої на території Тайницької сільської ради Тетіївського району Київської області. (а.с.66)

27 лютого 2010 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його дружини ОСОБА_4, а саме: приватизовану земельну ділянку площею 0,2500 гектарів в межах згідно з планом розташованої на території АДРЕСА_2, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку. (а.с.66 зворот)

27 лютого 2010 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його дружини ОСОБА_4, а саме: грошові вклади з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходились на рахунках в філії банку НОМЕР_2 села Тайниця Тетіївського району Київської області. (а.с.67)

13 квітня 2010 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його дружини ОСОБА_4, а саме: приватизовану земельну ділянку площею 0,3037 гектарів в межах згідно з планом розташованої на території АДРЕСА_2, переданої для ведення особистого селянського господарства. (а.с.75)

12 березня 2014 року державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружини ОСОБА_4, мотивуючи тим, що відсутні підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6, брату спадкодавця, що помер ІНФОРМАЦІЯ_6, спадкоємцем якого була його сестра - ОСОБА_4, яка спадщину прийняла, але юридично не оформила своїх спадкових прав на вищевказану квартиру (спадкова справа №521/2009 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 відкрита та заведена Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою за заявою №935 від 16.06.2009 року ОСОБА_4), оскільки заявником не подані належним чином оформленні правовстановлюючі документи на спадкове майно. (а.с.7)

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до положень частини першої статі 1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкування за правом спадкової трансмісії, в порядку переходу права на прийняття спадщини (ст. 1276 ЦК), застосовується, якщо спадкоємець був живим на час відкриття спадщини, проте помер, не встигнувши прийняти спадщину чи відмовитись від неї. Спадкування за правом спадкової трансмісії застосовується при спадкуванні як за законом, так і за заповітом.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить кооперативна квартира АДРЕСА_1. Згідно даних, які містяться у спадковій справі №521/2009 щодо майна померлого ОСОБА_6, яка заведена Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись потенційні спадкоємці: ОСОБА_4, сестра спадкодавця, та ОСОБА_8 , син спадкодавця.

На підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2013 року, ухвалене в межах розгляду цивільної справи №2-25/2011(1), позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання в порядку спадкування права власності на квартиру задоволено частково.

Встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, є двоюрідним братом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

В решта вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту батьківства задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с.12-15)

04 грудня 2013 року Апеляційним судом міста Києва ухвалено рішення, яким рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2013 року скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 та постановлено нове, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту батьківства відмовлено. (а.с.18-19)

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого спадкодавця ОСОБА_4, дружини позивача, яка за життя подала заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець майна померлого брата ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, однак не отримала свідоцтво про прийняття спадщини, у зв'язку зі смертю, тому з урахуванням положень ст. 1276 Цивільного кодексу України, спадкове майно померлого спадкодавця ОСОБА_6 в порядку спадкової трансмісії перейшло до спадкоємця ОСОБА_4, її чоловіка ОСОБА_1

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 належала кооперативна квартира АДРЕСА_1, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна спірна квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6

В той же час обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя набув або володів нерухомим майном, що входить до спадкової маси, неправомірно, або на вказане майно, крім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи судом не встановлено.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, суд задовольняючи позов ухвалює рішення визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв., як спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1258, 1268, 1270, 1276, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв., як спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

С у д д я