Вирок № 42799705, 20.02.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5618/14-к

Номер провадження 1-кп/629/69/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Помазан В.А.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380002528 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Орілька, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 19.01.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України до 1 року іспитового строку; 19.05.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 289 ч. 1, 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України до 3 років іспитового строку,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Дьолога В.В., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в кінці липня 2014 року (точну дату встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим), близько 05-00 год., знаходився поблизу будинку АДРЕСА_3. Проходячи вздовж зазначеного будинку, ОСОБА_1 побачив, що біля другого під'їзду вказаного будинку, знаходиться мопед марки «Рига 50», 2011 року випуску, який належить ОСОБА_3. У ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним мопедом. Діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, повторно, з корисного мотиву, з метою власного збагачення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до мопеду, після чого відкотив мопед від місця його залишення власником, та в подальшому привів в дію двигун мопеду і поїхав на ньому у невідомому напрямі, тим самим незаконно заволодів мопедом ОСОБА_3.

Даним злочином ОСОБА_1 спричинив матеріальний збиток ОСОБА_3 на суму 2831 грн. Вказаним мопедом ОСОБА_1 розпорядився за власним розсудом.

Крім того, ОСОБА_1 в кінці липня 2014 року (точну дату встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим), близько 20-00 год., знаходився поблизу будинку АДРЕСА_4, де мешкає раніше знайомий йому ОСОБА_4. У ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку майна ОСОБА_4. Діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, повторно, з корисного мотиву, з метою власного збагачення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, через вхідні двері, які не були зачинені, проник до приміщення коридору будинку ОСОБА_4 за вказаною адресою, звідки таємно викрав велосипед марки «Україна» вартістю 400 грн., чим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_4 на вказану суму.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнав недоцільним, обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України по кваліфікуючим ознакам як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, раніше судимий, кримінальні правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, дітей не має, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням та за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.05.2014 року у вигляді позбавлення волі на певний строк, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання.

Суд вважає, недоцільним застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 конфіскацію майна, яке є його власністю, оскільки майна, яке б підлягало конфіскації, у обвинуваченого відсутнє.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, якою передбачено прийняття рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зважаючи на висновок про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним чинності належить застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.

за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на П'ЯТЬ років без конфіскації майна, яке є власністю засудженого;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді П'ЯТИ років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, до покарання у виді позбавлення волі на строк П'ЯТЬ років, призначеного цим вироком, частково приєднати ШІСТЬ місяців невідбутого покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.05.2014 року за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк П'ЯТЬ років ШІСТЬ місяців без конфіскації майна, яке є власністю засудженого ОСОБА_1.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі, взяти його під варту із зали суду та з цього дня рахувати строк відбуття покарання.

Речовий доказ - мопед марки «Рига», 2011 року випуску, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити законному володільцеві ОСОБА_3.

Речовий доказ - велосипед марки «Україна», жіночий, без рами, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - залишити законному володільцеві ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи у розмірі 195,60 грн. та 195,60 грн. на користь держави на р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку - 37999680, банк одержувача - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: