Ухвала суду № 42799675, 19.02.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/284/15-к

Номер провадження 1-кп/629/100/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 р. м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді: Попова О.Г., за участю секретаря : Письменної Н.О., за участю прокурора Ільницького О.І., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду в Харківській області матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380000027 від 03.01.2015 року за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки РФ Ростовської області, с.м.т. Прохладна, циганки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування згідно обвинувального акту від 27 січня 2015 року, затвердженого прокурором Лозівської міжрайонної прокуратури юристом 3 класу Ільницьким О.І., обвинувачується ОСОБА_3 в тому, що 31 грудня 2014 року, приблизно о 11:20 годині, перебувала на автомобільній зупинці на перехресті вулиць Миру та Шмідта в м. Лозова Харківської області, де зупинили автомобіль марки ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, з метою прохання доїхати до центру міста. Після чого, вона сіла на переднє пасажирське сидіння автомобілю, де побачила мобільний телефон водія, та в ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Відволікаючи запитаннями водія вона, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, виражених в таємному викрадені чужого майна, передбачаючи настання суспільно- небезпечних наслідків в виді заподіяння матеріального збитку потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, впевнившись що за нею ніхто не спостерігає, з сидіння автомобілю ОСОБА_3 таємно викрала мобільний телефон марки «НОКИА» модель «Х1-01» вартістю 208 грн. 00 коп., в якому знаходилися дві сім карти, а саме мобільного оператора «МТС» вартістю 10 грн.00 коп., та мобільного оператора « Лайф» вартістю 10 грн.00 коп..

Після скоєння крадіжки ОСОБА_3 з місця події зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 228 грн. 00 коп.

Своїми навмисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, (крадіжка).

28.01.2015 року до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області від Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області О. Медяника надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №№ 12015220380000027 від 03.01.2015 року за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст.185 КК України. ( а.с.1)

Вказану справу передано судді 29 січня 2015 року, та винесено ухвалу 29.01.2015 року про призначення підготовчого судового засідання на 10 лютого 2015 року на 14 годину 30 хвилин. ( а. с.12-13)

До обвинувального акту відповідно до вимог ст. 291 КПК України додано: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку підозрюваної , захисника про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, заяви про отримання СМС повідомлень, разом на 10 аркушах. ( а.с.1-11)

Вивчивши матеріали, які надійшли від прокурора, вислухавши думку прокурора, який наполягав на призначені судового розгляду відносно обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст.185 КК України, так як порушень закону не вбачається, потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, обвинувачену ОСОБА_3, суд вважає за необхідне направити обвинувальний акт з доданими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками, заявами, прокурору, так як він не відповідає вимогам КПК України, а саме:

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, однак на думку суду вони порушені з боку слідчого та прокурора.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, однак як вважає суд, дані вимоги Закону слідчим та прокурором не виконані належним чином, що не суперечить вимогам ст.ст.36,39,40,55,56,95,96,284 КПК України і це є гарантією права на захист своїх законних інтересів під час судового розгляду справи як потерпілого ОСОБА_2, так і обвинуваченої ОСОБА_3

Відповідно до вимог ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективного досудового розслідування.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений 1) визначити слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, однак з розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру не вбачається дата ухвалення та прізвище, ініціали, посада особи, яка прийняла рішення, чи ухвалила його, що ст. слідчому Коляда О.Ю. доручено проведення досудового розслідування по кримінальному проваджені № 12015220380000027 від 03.01.2015 року, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який згідно ч. 2 ст. 109 КПК України повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов'язково повинні міститися в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування.

Отже за статтею 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною, додатком до обвинувального акту.

Реєстр, доданий до обвинувального акту, не містить відомостей про здійснення всіх процесуальних дій й часу їх проведення, прийнятих процесуальних рішень та їх реквізитів. При цьому, всупереч вимогам КПК України, внесення відомостей до реєстру здійснено без дотримання вимог ч. 2 ст. 109 КПК України без чіткого розмежування в реєстрі відповідної процесуальної дії або прийнятого процесуального рішення в тій певній послідовності, що встановлений в КПК України.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування № 12015220380000027 від 03.01.2015 року, складеного ст. слідчим СВ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області капітаном міліції Коляда О.Ю., то ці вимоги закону порушені ст. слідчим та прокурором.

Так, у п. №8 розділу № 1 «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» реєстру вказано про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілого - 27.01.2015 р. з 11:00-11:20, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваної та її захисника - 27.01.2015 р. з 13:00-13:30 час, однак з реєстру не вбачається, що ст. слідчим Коляда О.Ю. або прокурором Ільницьким О.І. відповідно до вимог ст.ст.45,46,47,48,49,50,51,52,53 КПК України був залучений захисник ОСОБА_1, який має право за законом захищати інтереси підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ними виносилась постанова про призначення адвоката, та коли саме, так як з п. №6 розділу № 1 реєстру вбачається, що з підозрюваною - 19.01.2015 року та 22.01.2015 року проводились такі процесуальні дії, як її допит та слідчий експеримент, без участі захисника ОСОБА_1, що на дуку суду є неприпустимим, та порушенням Конституційних прав на захист ОСОБА_3, а також з розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру не вбачається взагалі що ст. слідчим або прокурором виносилась постанова про доручення призначити адвоката - захисника підозрюваної ОСОБА_3, дата ухвалення, хто ухвалив, що є неприпустимим. (а.с.4-6)

В п.2 розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру вказано про призначення 10.01.2015 року судово-товарознавчої експертизи старшим слідчим Коляда О.Ю., однак відповідно до вимог ст.ст.111,112 КПК України відсутнє повідомлення певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію, що знову є порушенням прав на захист обвинуваченої ОСОБА_3, та це є неприпустимим (а.с.5).

Відповідно до ч.6 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті, однак з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12015220380000027 від 03.01.2015 року за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст. 185 КК України, не вбачається , що ст. слідчий Коляда О.Ю. невідкладно повідомив прокурора про початку досудового розслідування, а тільки вбачається у п. № 2, що повідомлено про внесення до ЄРДР -03.01.2015р., 13.01.2015 р., 19.01.2015 року, а саме кому не вказано, тобто реєстр не конкретизовано в даній частині.

Відповідно до вимог ч.1 ст.37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному проваджені, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування, а як вбачається з розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру, то з даного розділу взагалі не вбачається призначення процесуального керівника - прокурора Ільницького О.І., по кримінальному провадженні № 12015220380000027 від 03.01.2015 року, дата ухвалення, хто ухвалив, що знову є порушенням закону. (а.с.5-6)

Відповідно до вимог ч.1 ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, однак з реєстру розділу ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру не вбачається, що прокурором доручено слідчому відкрити матеріали кримінального провадження № 12015220380000027 від 03.01.2015 року за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст.185 КК України, захиснику ОСОБА_1, та іншим учасникам процесу, не вказано дату прийняття рішення, хто ухвалив, час, що знову є неприпустимим, та порушенням закону.

Згідно ч. 3 ст. 283 КПК України, відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, всупереч вимог ч. 3 ст. 283 КПК України реєстр не містить даних про внесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування, що свідчить про недодержання прокурором положень щодо форми закінчення досудового розслідування, як обов'язкової стадії кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 р., зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії", № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (ВП), № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня (2000) р. у справі "Матточіа проти Італії", № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії" № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права - обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллас проти Угорщини" п. 47), а суд на даний час позбавлений можливості винести законне, обґрунтоване та справедливе рішення по справі відносно ОСОБА_3.

На думку суду, як вказано вище, ст. слідчим, прокурором не виконані вимоги цього Закону, а відповідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу, що й суд робить, повертає обвинувальний акт відносно обвинуваченої ОСОБА_3 від 27.01.2015 року, прокурору, для усунення вищевказаних недоліків органів досудового слідства. (а.с.2-3)

При цьому суд вважає, що вимоги, які згідно КПК України повинні бути дотримані при передачі кримінального провадження до суду, передбачені ст.ст.291-293 КПК України, які регламентують не тільки зміст обвинувального акту, але й необхідні додатки до нього як то: належним чином оформлений реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, відповідні розписки та інше, при цьому суд враховує, що обвинувачена в будь - який момент судового слідства може змінити свою позицію щодо дотримання прокурором та ст. слідчим зазначених вище вимог КПК України, а захисник, з врахуванням професійної етики, буде зобов'язаний підтримати позицію підзахисної.

Будь-яких перешкод для виконання зазначених формальних вимог закону ст. слідчий та прокурор не мав.

Керуючись ст.ст.314,342-345 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Матеріали кримінальної справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380000027 від 03.01.2015 року за підозрою :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки РФ Ростовської області, с.м.т. Прохладна, циганки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого: ч.1 ст. 185 КК України, повернути Лозівському міжрайонному прокурору Харківської області раднику юстиції О.Медяник, для виконання вимог ст.ст.291-293 КПК України.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 7 днів із дня проголошення.

Суддя: О. Г. Попов