Вирок № 42798923, 19.02.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/819/15-к

Провадження №1-кп/639/172/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Волнікова А.А..,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12015220500000026 від 04.01.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця с.Мінеральне, Ясинуватського району, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого, останній раз: 24.10.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, 16.06.2014 року звільнений від відбування покарання з місць позбавлення волі на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, повторно вчинив новий умисний злочин при наступних обставинах.

04 січня 2015 року приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився вдома у раніше малознайомого йому ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, де вони спільно розпивали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_2 заснув, після чого у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, користуючись тим, що ОСОБА_2 спить, діючи таємно, із корисливих спонукань, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та зняв з його шиї ланцюжок із хрестиком, які вироблені із золота проби 585. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_1 взяв із кімнати рюкзак для ноутбука, а потім поклав в нього матеріальні цінності, знайдені у квартирі, а саме: годинник наручний чоловічий «SEIKO», фотоапарат «Casio EX-S880», 2 кільця із золота проби 585, мобільний телефон «Lenovo К900», ноутбук «Lenovo G-500» із зарядним пристроєм, комп'ютерну мишку «Bravis», карту пам'яті Micro SD об'ємом 16 GB, бездротові навушники «Nokia», батарею акумуляторну «Аваланч», зарядний пристрій «Samsung», навушники «Samsung», навушники червоного кольору, аудіо кабель «Sven», монету в футлярі, ланцюг із золота проби 585 вагою 15 грамів, хрестик із золота проби 585 вагою 5 грамів, 12 жіночих кілець біжутерії, 5 ланцюжків із срібла, 2 ланцюжка із золота, ланцюжок з підвісом у вигляді ромба, дві пари жіночих сережок, хрестик зі срібла, хрестик із золота, хрестик із металу схожого на золото, який для потерпілого матеріальної цінності не становить, підвіс у вигляді козерога із золота, підвіс із срібла та 5 чайних ложок із срібла. Після чого ОСОБА_1 поклав вказані предмети у рюкзак та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Протиправними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №543 від 30.01.2015 року, було спричинено матеріальний збиток на загальну суму 34783,90 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання підсудний ОСОБА_1 пояснив, що на початку січня 2015 року у вечірній час він перебував у «пабі», де зустрів раніше малознайомого ОСОБА_2 та його друга ОСОБА_4. В цей день вони спільно вживали алкогольні напої у барі, оскільки вирішили відсвяткувати день народження ОСОБА_1 Після закриття бару вони разом поїхали за місцем проживання потерпілого ОСОБА_2, де продовжили розпивати спиртні напої з потерпілим. З показань підсудного, оскільки потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння та заснув на ліжку, він вирішив викрасити належне потерпілому майно та цінності. Для цього він взяв у кімнаті рюкзак для ноутбука та поклав до нього: годинник наручний чоловічий, фотоапарат, мобільний телефон, ноутбук із зарядним пристроєм, інші електронні пристрої, вироби із золота та срібла, також із шиї потерпілого зняв золотий ланцюг із хрестиком. Підсудний пояснив, що зазначені речі він відніс за місцем свого проживання, де вони і зберігались до моменту їх вилучення співробітниками міліції. При цьому, золотий ланцюг із хрестиком він встиг продати раніше невідомій особі, інші речі та цінності на стадії досудового розслідування були повернуті потерпілому.

Підсудний ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, показання на стадії досудового розслідування та розгляду справи у суді надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронного органу.

Підсудний повністю визнає заявлений потерпілим цивільний позов на загальну суму 13200 грн., а також судові витрати по кримінальному провадженню у сумі 8254,00 грн. З показань ОСОБА_1, він має намір відшкодувати потерпілому спричинену шкоду у повному обсязі, оскільки працевлаштований неофіційно на автомийці та отримує заробітну плату, крім того має заощадження, оскільки отримує допомогу як сирота.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні, яке проводилось судом 11 лютого 2015 року, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 04.01.2015 року у вечірній час у барі, де він перебував зі своїм другом ОСОБА_4, вони зустріли раніше малознайомого ОСОБА_1, після чого спільно почали розпивати алкогольні напої та святкували день народження ОСОБА_1. Пізніше він з ОСОБА_1 поїхали додому до потерпілого та продовжили розпивати спиртні напої за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1. Потерпілий зазначив, що в цей вечір він був у стані сильного сп'яніння, у зв'язку з чим заснув на дивані, однак коли прокинувся зранку, то побачив, що в нього зникли його особисті речі та цінності. Після цього, він одразу звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою, запідозривши у викраденні речей саме ОСОБА_1

Під час судового засідання потерпілий підтвердив, що на даний час частина речей та цінностей йому повернута, окрім золотого ланцюжка із хрестиком. Потерпілий вважав за можливе призначення підсудному покарання не пов'язаного із реальним позбавленням волі, однак наполягав на відшкодуванні йому спричиненої шкоди, заявлений цивільний позов підтримав у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 на адресу суду надав заяву про проведення подальшого розгляду справи за його відсутності, враховуючи наявну можливість з'ясування обставин справи за відсутності потерпілого, відповідно до вимог ст.325 КПК України судовий розгляд проведено за відсутності вказаної особи.

Враховуючи повне визнання ОСОБА_1, своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме: 1) протоколом огляду місця події від 04.01.2015 року за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_2, під час якого встановлено факт викрадення особистого майна потерпілого (а.с.34-35); 2) протоколом огляду місця події від 09.01.2015 року за адресою: АДРЕСА_3, під час якого за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено предмети та речі у рюкзаку від ноутбука, які належать потерпілому ОСОБА_2 (а.с.38-40); 3) протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.01.2015 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 упізнав ОСОБА_1 як особу, яка 04.01.2015 року за місцем його проживання вчинила крадіжку майна після спільного вживання спиртних напоїв (а.с.41-44); 3) висновком судово-товарознавчої експертизи №543 від 30.01.2015 року, згідно якого вартість викраденого майна становить 34783,90 грн. (а.с.50-71); 4) висновком судової металознавчої експертизи №397 від 29.01.2015 року, згідно якої встановлено елементний хімічний склад ювелірних виробів, які були викрадені у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.72-78).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1, встановлено, що він офіційно не одружений, є сиротою, працює неофіційно на автомийці, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, тяжких хронічних захворювань не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку (а.с.81-88).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині. Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність як пом'якшуючої, так і обтяжуючої покарання обставини, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому злочині, вчинення ним одного епізоду злочинної діяльності, намір підсудного на відшкодування потерпілому спричиненої шкоди, молодий вік підсудного, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_2, який не наполягав на призначенні покарання у виді реального позбавлення волі, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про можливість виправлення підсудного без його ізоляції від суспільства.

На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк, при цьому поклавши на підсудного обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку із визнанням підсудним позовних вимог, а також враховуючи підтвердження розміру спричиненої шкоди висновком судово-товарознавчої експертизи №543 від 30.01.2015 року, у зв'язку з чим із ОСОБА_1 на користь цивільного позивача необхідно стягнути завдану матеріальну шкоду.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з підсудного по справі в порядку ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування спричиненої шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, спричинену матеріальну шкоду у розмірі 13200,00 грн. (тринадцять тисяч двісті гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені судові експертизи на суму 7765,00 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави (р/р ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, код ЄДРПОУ 2883133, юридична адреса: м.Харків, вул. Золочівська, 8-а), з призначення виду платежу - «за експертні послуги»(а.с.49, 72).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену судово-дактилоскопічну експертизу на суму 489,00 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок) шляхом перерахування їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (а.с.48).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: речі та цінності, які були вилучені під час огляду місця події 09.01.2015 року, що згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - вважати повернутими останньому як законному власнику (а.с.79).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О.Курило