Рішення № 42798, 13.07.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.07.06 Справа № 164/12-06

Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О. розглянувши матеріали справи

за позовом

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Київської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ

до

колективного підприємства „Білоцерківський Міськкоопторг Білоцерківської райспоживспілки”, м. Біла Церква

про

стягнення 11626,24грн.

В засіданні приймали участь:

від позивача Сироватська О.М. довіреність №10-к від 04.01.2006р.

від відповідача не з’явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської баласті заявлено позов Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, в особі Київської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” до колективного підприємства „Білоцерківський Міськкоопторг Білоцерківської райспоживспілки” про стягнення 11626,24грн.

Позовні вимоги позивача полягають у тому, що відповідач не повернув кредит отриманий за договором, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання, яке відбулось 13.07.2006р. свого представника повторно не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги, що господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про порушення провадження у справі, що міститься в матеріалах справи, тому відповідно до ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 03.02.1998р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу) кредит на закупку продтоварів, горілчаних виробів та цитрусових в сумі 10000,00грн., строком на 4 місяці з 03.02.1998р. по 06.06.1998р. із сплатою 45% річних.

Проценти по кредиту коригувались відповідно до додатків до договору .

З 07 жовтня 1999 року додатком № б/н до Договору кредиту було встановлено відсоткову ставку по простроченому кредиту на рівні 5,26 процентів річних.

Відповідно до Додатку до Договору кредиту від 30.12.1998 року Договір пролонговано та встановлено кінцевий термін повернення заборгованості до 31 березня 1999 року.

Згідно із пунктом 4.1. Договору кредиту відповідач зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту в строк, визначений Договором кредиту, та сплату нарахованих відсотків за користування кредитом. Сплата процентів за користування кредитом мала здійснюватися Відповідачем щомісячно до 30 (31) числа.

Відповідач не виконав умов Договору кредиту - в строк до 31.03.1999 року та не повернув позивачу заборгованість за кредитом в повному обсязі та проценти за користування кредитом, чим порушив умови п. 4.1. Договору кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 1999 року підприємство повідомило про свою ліквідацію.

Листами-вимогами голові ліквідаційної комісії щодо погашення боргу відповідача, позивач зобов’язував повернути заборгованість за договором. Листом від 08.09.2000 року відповідач повідомив, що АКБ „Укрсоцбанк" визнано кредитором в сумі 10772,42 грн. та погашення вказаної заборгованості буде проводитися згідно черги, визначеної законодавством України.

19 березня 2003 року голові ліквідаційної комісії Відповідача було направлено лист щодо погашення заборгованості за Договором кредиту з вимогою повідомити позивача про стан роботи ліквідаційної комісії. На вказаний лист 17 квітня 2003 року було отримано відповідь — лист № 2, яким голова ліквідаційної комісії визнав заборгованість відповідача перед позивачем та повідомив, що погашення заборгованості буде здійснюватися по мірі надходження коштів або майна.

Згідно із пунктом 7.8. Договору кредиту, вказаний договір діє з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту і процентів за користування кредитом.

Станом на 15.04.2006 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором кредиту залишається непогашеною та становить 11626,24 гривень, із яких: 7000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 16,14 гривень - заборгованість за процентами, 4626,24 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.ст.525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22,33,38,44,49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з колективного підприємства „Білоцерківський Міськкоопторг Білоцерківської райспоживспілки” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 6, п/р №26000385083891 в Київській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 321046, код ЄДРПОУ 01776151) на користь Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00036019) 11626,24грн. суми боргу, 116,26грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Писана Т.О.