Вирок № 42797148, 18.02.2015, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2370/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2015 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Логвінової О.В.,

за участю прокурора - Жиліна А.С.,

захисників - адвокатів -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

секретарі - Єфіменко А.Є., Лисенко Д.В., Звагольській Т.А., Слепченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014170000000013 від 14.01.2014 року відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Петропавлівсь-Камчатський РФ, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Комсомольська Полтавської області, громадянки України, освіта вища, не одруженої, працюючої юрисконсультом Полтавського обласного онкологічного диспансера за трудовою угодою, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Полтави, громадянки України, освіта вища, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, раніше не судимої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що 22.01.2014 року о 18 год. 10 хв. заступник начальника служби - начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_6 під час зустрічі у м. Полтава по вул. Жовтневій із представником ПП «Крона» ОСОБА_9 запропонував останньому передати неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення реєстратором Державної реєстраційної служби України щодо реєстрації об'єкта нерухомого майна загальною площею 6 675 м. кв., за адресою: АДРЕСА_4, та видачу свідоцтва про право власності.

При цьому ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9, що йому необхідно зустрітися із ОСОБА_7, яка вкаже суму неправомірної вигоди та умови її передачі для ОСОБА_6

Після цього ОСОБА_6 домовився із ОСОБА_7, що вона одержить для нього від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США за вплив на прийняття рішення реєстратором Державної реєстраційної служби України щодо реєстрації вказаного об'єкта нерухомого майна та видачу свідоцтва про право власності. Указані гроші необхідно було одержати частинами по 1500 доларів США, до проведення реєстрації та після неї.

У свою чергу ОСОБА_7, з метою приховування своєї участі у вчиненні злочину, домовилась із ОСОБА_8, що під час зустрічі із ОСОБА_9 вона представиться як ОСОБА_7 і одержить від нього неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США для ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення про реєстрацію права власності та видачу свідоцтва про право власності на вказаний об'єкт нерухомості реєстратором Державної реєстраційної служби України.

23.01.2014 року о 14 год. 26 хв. ОСОБА_8, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_6, під час зустрічі із ОСОБА_9, яка відбулася в приміщенні за адресою: АДРЕСА_5, повідомила останньому про необхідність передачі для ОСОБА_6 половини неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення реєстратором Державної реєстраційної служби України про реєстрацію права власності та видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 6 675 м. кв., за адресою: АДРЕСА_4, а решту безпосередньо після виконання вказаних дій.

24.01.2014 о 14 год. 13 хв. ОСОБА_6, діючи з прямими умислом та корисливою метою, за попередньою домовленістю та за участі ОСОБА_7 і ОСОБА_8, одержав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США (по курсу НБУ становить 11989,5 грн.), яку останній передав ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5, для ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення реєстратором Державної реєстраційної служби України про реєстрацію права власності та видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 6 675 м. кв., за адресою: АДРЕСА_4 за ПП «Крона».

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_8 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Під час судового розгляду справи між старшим прокурором відділу прокуратури Полтавської області Жиліним А.С. та обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 17.02.2015 року укладені угоди про визнання винуватості. Згідно з угодами обвинувачені беззастережно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угод обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без застосування спеціальної конфіскації.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 96-2 КК України не застосовувати спеціальну конфіскацію до неправомірної вигоди у вигляді 1500 доларів США, які належать ОСОБА_9

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого обвинувачені визнають себе винуватими згідно ст. 12 КК України віднесений до середньої тяжкості, а отже угоди відповідають вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цілком розуміють положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

ОСОБА_6 заявив в судовому засіданні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину.

Захисник ОСОБА_1 підтримала клопотання ОСОБА_6

Також ОСОБА_8 заявила в судовому засіданні клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину.

Захисник ОСОБА_2 підтримала клопотання ОСОБА_8

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».

Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 має на утриманні доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13 ( Т. 3 а.с. 20); ОСОБА_8 має на утриманні ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 ( Т.3 а.с.26).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 369-2 КК України слід закрити на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», а обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності.

Долю речових доказів та документів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, 85, 86 КК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд, -

З А С У Д И В:

Угоди від 17 лютого 2015 року по кримінальному провадженню № 12014170000000013 від 14.01.2014 року про визнання винуватості укладені між старшим прокурором відділу прокуратури Полтавської області Жиліним А.С. та обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - затвердити.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 15300 грн., без спеціальної конфіскації.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбуття покарання, кримінальне провадження відносно нього закрити.

Скасувати Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.01.2014 року про застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 45 000 грн., які були перераховані ОСОБА_6 на депозитний рахунок №37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО 26304855, МФО 831019, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області. Суму 45000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_6

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 15300 грн., без спеціальної конфіскації.

Скасувати Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2014 року про застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 23 000 грн., які перерахував ОСОБА_4 за ОСОБА_7 на депозитний рахунок №37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО 26304855, МФО 831019, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області. Грошові кошти в сумі 15300 грн. звернути на сплату штрафу в дохід держави, а решту суми 7700 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_4

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 15300 грн., без спеціальної конфіскації.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_8 звільнити від відбуття покарання, кримінальне провадження відносно неї закрити.

Скасувати Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.04.2014 року про застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 24360 грн., які перерахувала ОСОБА_2 на депозитний рахунок №37313004000622 ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО 26304855, МФО 831019, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області. Суму 24360 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_2

Речові докази у вигляді: - документів, пов»язаних із реєстрацією об»єктів нерухомого майна ПП «Крона» по АДРЕСА_4, що передані під зберігальну розписку ОСОБА_13, повернути ОСОБА_13 за належністю; грошові кошти у сумі 1500 доларів США, передати за належністю ОСОБА_9.; касети із записами слідчих дій - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави з речей, а саме: - два записні блокноти синього і зеленого кольору із записами, грошову купюру номіналом 100 доларів США, «золоту» картку «ПРИВАТБАНК» на ім»я ОСОБА_6 НОМЕР_1, карту «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_2, флеш накопичувач об»ємом 1 ГБ, відео реєстратор, що були вилучені у ОСОБА_6 під час обшуку, повернути ОСОБА_6 за належністю.

Роз`яснити обвинуваченим, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий О.В.Логвінова