Рішення № 42796537, 20.02.2015, Біловодський районний суд Луганської області

20.02.2015

Справа № 2/408/131/15

(408/995/14-ц;

2/408/40/14)

Категорія-54.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року Суддя Біловодського районного суду Ткаченко О.Д., за участю секретаря судових засідань Торби Т.Є., розглянувши матеріали позовної заяви гр. ОСОБА_2 до Комунального закладу «Біловодська центральна районна лікарня» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ,-

В С Т А Н О В И В :

06.11. 2014 року вищевказана позивач звернулася з позовом до відповідача в особі Комунального закладу «Біловодська центральна районна лікарня» про скасування наказу № 150 від 20 жовтня 2014 року , виданого за підписом головного лікаря закладу гр. ОСОБА_3, відповідно якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в вигляді догани. Позивач в позовній заяві вказала, що 29.08.2014 року головний лікар Комунального закладу ОСОБА_3 ознайомила позивача з наказом № 100 від 30.07.2014 року , за яким позивач гр. ОСОБА_2 була поновлена на посаді головного бухгалтера установи в особі відповідача - Комунального закладу «Біловодська центральна районна лікарня» . Однак позивач вважає, що станом на час видання оскаржуваного наказу до роботи головним бухгалтером не була допущена по невідомим для неї причинам, за твердженням позивача вона відбувала термін робочого часу за своїм бажанням, тому що відповідачем рішення апеляційного суду Луганської області від 25 лютого 2014 року про поновлення позивача на роботі фактично виконано не було, коли відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду вважається виконаним з моменту фактичного допущення такого працівника до виконання попередніх обов'язків. Також позивач звертає увагу суду, що їй не тільки відповідач не повернув попередніх обов'язків, але й взагалі не ознайомив з новими обов'язками та з графіком робочого часу, і починаючи з 29.08.2014 року з часу перебування позивача на робочому місці заступник головного бухгалтера ОСОБА_4 повідомляла позивача ОСОБА_2 про залишення робочого місця в 16 годин дня , посилаючись на рішення адміністрації в усній формі закінчувати робочий час . Так тривало з кінця серпня 2014 року до 20 жовтня 2014 року, починаючи з дати 29.08.2014 року. Як пояснила позивач, саме 20 жовтня 2014 року позивачці необхідно було сфотографуватися для особової картки для казначейської служби за настійливими вимогами юрисконсульта установи відповідача гр. ОСОБА_5 , тому в 15 годин 20 хвилин позивач залишила робоче місце і за 40 хвилин до неофіційно встановленого закінчення робочого часу ( встановленого до 16 годин), вона залишила робоче місце та вирушила до фотосалону з метою зробити відповідну фотографію для службового документа , виходячи з того, що юрисконсульт ОСОБА_5 заздалегідь повідомила їй про таку необхідність зі сторони головного лікаря ОСОБА_3 Однак 21 жовтня 2014 року від адміністрації КЗ « Біловодська Центральна районна лікарня» через працівника бухгалтерії позивачу було запропоновано надати письмове пояснення про причини відсутності на роботі під час перевірки відпрацювання робочого часу , яка була проведена 20.10.2014 року. Таке пояснення позивач 29.10.2014 року не надала, однак під час огляду наказу № 150 саме 30.10.2014 року вона з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності ознайомилася і підписала його з зворотного боку - з особистим письмовим поясненням , тобто з метою уникнення зайвих суперечок, однак в своїх поясненнях вказала, що до цього часу не допущена до виконання свої безпосередніх обов'язків головного бухгалтера в порушення ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» та відсутня була деякий час до закінчення робочого часу за необхідності сфотографуватися для службових цілей. Але відповідно до тексту наказу їй було оголошено догану . За викладених вище обставин позивач вважає, що в порушення ст. 149 КзПП України адміністрація не зажадала від неї письмового пояснення, чим порушила вказану норму КзПП України, при обранні стягнення не врахувала ступеня тяжкості вчиненого проступку і попередню роботу працівника, у зв'язку з чим позивач просить суд скасувати наказ № 150 від 20.10.2014 року , вказавши про цю дату видання наказу № 150 - 20.10.2014 року як в початковій, так і в резолютивній частині позову.

Представник відповідача гр. ОСОБА_6 , (яка діє за довіреністю з повноваженнями від 20.02.2015 року по 20.03.2015 року) позовні вимоги не визнала та підтвердила , що у справі долучено для підтвердження доводів відповідача копію наказу від 29.10.2014 року № 150, на обороті якого міститься письмове пояснення гр. ОСОБА_2 , які фактично відповідають обставинам пояснень позивача , викладеним в позовній заяві , тому в задоволенні заявленого ОСОБА_2 позову слід позивачу відмовити.

Судом по цивільній справі у зв'язку з перебуванням у провадження іншого судді цивільної справи 408/713/14-ц, за якою позивач гр. ОСОБА_2 на початку вересня 2014 року оскаржувала в порядку КзПП України в позовному провадження питання про усунення перешкод щодо виконання посадових та функціональних обов'язків на посаді головного бухгалтера в комунальному закладі, (або за посадою головного бухгалтера при роботі до звільнення 19.01.2015 року у відповідача КЗ «Біловодська центральна районна лікарня»), за ухвалою суду від 24.11.2014 року по 10.02.2014 року провадження у цій справі було зупинено, та поновлено після набрання чинності ухвали від 29.01.2015 року (по цивільній справі № 408/713/14-ц), за клопотанням позивачки її позовні вимоги по справі стосовно усунення перешкод щодо виконання посадових обов'язків головного бухгалтера, були залишеними без розгляду( а.с. 15-18,21,24), ухвала набрала чинності .

Вислухавши учасників процесу, дослідивши всі подані ними як додаткові письмові докази, подані сторонами тільки під час попереднього судового засідання, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволеними відповідно до вимог ст.10,11 ЦПК України за тих обставин, що відповідач в особі Комунального закладу «Біловодська центральна районна лікарня» видав наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у справі 29 жовтня 2014 року (а.с. 5), а не 20 жовтня, як це вказано в позові позивача ОСОБА_7 , і про ознайомлення саме позивача з наказом від 29.10.2014 року під № 150 свідчить також особисте письмове пояснення позивача на копії бланку наказу (на його зворотній стороні, а.с.5) від 30.10.2014 року . Тому суд бере до уваги, що за вказаним у позовній заяві на позивача ОСОБА_2 наказом під № 150 від 20 жовтня 2014 року не було накладено дисциплінарного стягнення, за цих обставин позовні вимоги на даний час суд вважає безпідставними в частині скасування наказу № 150 від 20 .10.2014 року - з причин відсутності такого наказу саме з датою від 20.10.2014 року про оголення ОСОБА_2 догани , у зв'язку з чим сам факт накладення дисциплінарного стягнення в вигляді догани 29.10.2014 року за передчасне залишення робочого місця не підлягає аналізу при винесенні рішення у справі, це питання виходить за межі заявлених позовних вимог , навіть не дивлячись на те, що за графіком ( а.с.9) позивач ОСОБА_2 20 жовтня 2014 року , як і всі інші дні, починаючи з часу закінчення бюлетеня про тимчасову непрацездатність, або з 13 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року відпрацьовувала робочий час з 8 годин до 17 годин дня.

Окрім того, відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-Х1У (зі змінами та доповненнями), рішення про поновлення на роботі звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства , установи , організації або уповноваженим ним органом...., після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. За ч.2 у разі невиконання власником підприємства, установи, організації ... про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника на них накладається штраф або застосовуються інші заходи, передбачені законом.

За вищевикладених обставин саме відсутністю наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме 20.10.2014 року за наказом № 150 є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, підтриманих позивачем в цьому судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60, 88,212-215,294 ЦПК України, ст. ст.149, 221,233 КзПП України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог про скасування наказу Комунального закладу «Біловодська центральна районна лікарня» за № 150 від 20.10.2014 року про притягнення позивача ОСОБА_2 до дисциплінарної повністю відмовити за їх безпідставністю.

У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судових витрат , на користь держави відповідно до ст.4 п.1, п.2, ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-У1 (зі змінами та доповненнями) на р/р № 31219206700103 в ГУДКУ в Луганській області, код 37336169 державний бюджет Біловодський район з відповідача у справі в особі Комунальний Заклад «Біловодська центральна районна лікарня» стягнути 121,80 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Біловодський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : О.Д.Ткаченко