Ухвала суду № 42793742, 18.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/418/15 Головуючий в І інстанції Марківський О.В.

Категорія : 27 Доповідач: Прокопчук Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року лютого місяця «18» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Прокопчук Л.П.Суддів:Полікарпової О.М., Базіль Л.В.при секретарі:Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від «25» листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

14 квітня 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт від 15.02.2013 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 15580,17 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Однак ОСОБА_5 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і тому станом на 25.03.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 22106,22 грн., яку банк просив стягнути з відповідачки на його користь, а також понесені судові витрати.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 листопада 2014 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22106,22 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків обставинам справи, просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, представник банку просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідачки без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 15.02.2013 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 15580,17 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка своїм підписом на заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими банком Умовами і правилами, тарифами складають між нею і банком кредитний договір.

Згідно з пунктом 2.1 Генеральної угоди погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 565,25 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 29.02.2016 року.

Однак взятих на себе зобов'язань, відповідачка не виконувала і тому станом на 25.03.2014 року утворилася заборгованість, яка згідно з наданим розрахунком, складає 22106,22 грн. та складається: з заборгованості за кредитом у сумі 15081,44 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 2954,35 грн.; штрафу у сумі 4070,43 грн.

Задовольняючи позовні вимоги банку та стягуючи з відповідачки на його користь витребувану ним суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції підставно виходив з доведеності розміру заборгованості, що випливає із умов укладеного кредитного договору та обґрунтовується вимогами ст.ст. 611; 1049-1050 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки правильного визначившись з характером спірних правовідносин, суд вірно застосував до них норми матеріального права і дав належну оцінку зібраним у справі доказам і відтак постановив законне і обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

Так, посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що нею не укладався з банком кредитний договір від 15.02.2013 року спростовується наданими банком доказами.

За клопотанням відповідачки судом була призначена почеркознавча експертиза для перевірки її тверджень про те, що підпис на договорі їй не належить.

Однак через не надання ОСОБА_5 документів з вільними зразками її підпису експертиза не була проведена.

І таким чином відповідачкою не доведено ті обставини, на які вона посилалась і відповідно не виконано вимоги ст. 60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що 15.02.2013 року відповідачка не отримувала грошових коштів від банку.

Однак заявлена банком сума згідно з Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 15.02.2013 року складається із заборгованості по договору №1 від 22.08.2007 року у сумі 2249,46 грн. (п.1.1.2 Генеральної угоди) та із заборгованості за договором №2 від 18.05.2008 року у сумі 14365,71 грн. (п.1.2.2).

Визнаючи вказану заборгованість відповідачка і ПАТ КБ «Приватбанк» погодили нові умови її погашення, які передбачені пунктом 2 Генеральної угоди, які ОСОБА_5 не виконувала і тому утворилася заборгованість у сумі 22106,22 грн., яка підтверджена розрахунком, наданим банком та не спростована відповідачкою.

За встановленого підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук