Ухвала суду № 42793601, 17.02.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/3238/13-ц Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В.В.

Категорія 27 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання Ковальській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначало, що 29 листопада 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 353/ФКВ-07 за яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 218 500 доларів США до 28 листопада 2038 року зі сплатою 11,9 % річних. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки частинами у розмірі не менш як 587, 37 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника на позичковий рахунок та/або шляхом внесення готівки до каси банку, а у разі прострочення невиконання або неналежного виконання умов договору банк вправі вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між кредитором та ОСОБА_3, як поручителем, 29.11.2007 року укладено договір поруки № 353/Zфпор-07-2 відповідно до якого остання поручилась перед кредитором за виконання позичальником його кредитних зобов'язань. Також, між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_5 (поручитель) 29.11.2007 року укладено договір поруки № 353/Zфквіп-07-1, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором 353/ФКВ-07 від 29.11.2007 року. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», в тому числі за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2 Останній, належним чином не виконує свої грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість. Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило, стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 3 585 835 грн. 93 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 541 675 грн. 66 коп., відсотки - 948 681 грн. 09 коп., комісія - 95 479 грн. 18 коп.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 3 585 835 грн. 93 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 541 675 грн. 66 коп., заборгованість по відсоткам - 948 681 грн. 09 коп., заборгованість по комісії - 95 479 грн. 18 коп. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив банку в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 листопада 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 353/ФКВ-07, згідно якого ОСОБА_2 надано кредит в розмірі 218 500 доларів США до 28 листопада 2038 року зі сплатою 11,9 % річних. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки частинами у розмірі не менш як 587, 37 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3, як поручителем, 29.11.2007 року укладено договір поруки № 353/Zфпор-07-2, відповідно до якого остання поручилась перед кредитором за виконання позичальником його кредитних зобов'язань.

Також, між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_5 (поручитель) 29.11.2007 року укладено договір поруки № 353/Zфквіп-07-1, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором 353/ФКВ-07 від 29.11.2007 року.

Відповідно до умов договорів поруки № 353/Zфпор-07-2 та № 353/Zфпор-07-1, поручителі і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_6. Згідно вказаного договору АТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору від 29.11.2007 року № 353/ФКВ-07, та договорами поруки № 353/Zфпор-07-2, № 353/Zфпор-07-1 від 29.11.2007 року.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору ОСОБА_2, станом на 30.07.2014 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 3 585 835 грн. 93 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 541 675 грн. 66 коп., заборгованість по відсоткам - 948 681 грн. 09 коп., заборгованість по комісії - 95 479 грн. 18 коп.

Пунктом 6.2 кредитного договору від 29 листопада 2007 року передбачено, що банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту та нарахувань у разі не виконання чи належного невиконання позичальником чи поручителем умов договорів, а позичальник зобов'язанний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку повернути всю суму кредиту та нарахування.

Згідно з пунктом 4 договору поруки від 29.11.2007 року № 353/Zфпор-07-2, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитами рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість.

Відповідно до п. 10 договору поруки №353/Zфпор-07-2 від 29.11.2007 року цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, договором поруки, який укладений між сторонами не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором ( п. 10 договору поруки №353/Zфпор-07-2 від 29.11.2007 року) .

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору №353/Zфпор-07-2 від 29.11.2007 року ТОВ „Український промисловий банк" 16.02.2009 року пред'явив вимоги до позичальника, 04.03.2009 року до поручителя ОСОБА_7 та 05.03.2009 року до поручителя ОСОБА_4 про дострокове погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Таким чином, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.

На виконання своїх намірів 25.05.2009 року ТОВ „Український промисловий банк" звернувся до суду із позовом про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості з боржника та поручителів солідарно. Тобто, в межах встановленого законом шестимісячного строку, банк звернувся з позовом до боржника та поручителів. 10.12.2010 року ухвалою Малинського районного суду Житомирської області замінено первісного позивача на ПАТ „Дельта Банк". Однак ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 21.01.2013 року позовну заяву ПАТ „Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України. Зазначена ухвала є чинною.

Повторно, 10.10.2013 року ПАТ „Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до відповідачів про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Вимогу про дострокове повернення кредиту банк пред'явив до поручителів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 21 серпня 2014 року. Цей позов був поданий ПАТ „Дельта Банк" після спливу встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку. Чинним законодавством не передбачено переривання перебігу шестимісячного строку встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

З огляду на наведені вимоги закону та обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договорами поруки припинилися.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді