Рішення № 42793039, 16.02.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3969/14-ц

2/583/45/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

при секретарі Вербі Н.О.

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: відділ державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області про визначення розміру та стягнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2014 року відкрито провадження у даній справі. Позивачі свої вимоги, в послідуючому змінені, мотивують тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.06.2005 року № 2-1342/2005 з відповідача стягнуті аліменти в розмірі ? частини від усіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму громадян щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до повноліття останнього, які стягувати з 31.05.2005 року на користь матері ОСОБА_2 На виконання даного судового рішення був виданий виконавчий лист, який знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції. В 2006 році за заявою позивачки ОСОБА_2 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Протягом 2007-2009 років відповідач добровільно сплачував аліменти, а потім припинив добровільне виконання рішення суду. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.11.2012 року видано дублікат виконавчого листа № 2-1342/2005, який ОСОБА_2 отримала 29.12.2012 року та 09.01.2013 року звернулася з заявою до ВДВС Охтирського МРУЮ про прийняття даного виконавчого документу до примусового виконання. 14.01.2013 року на підставі зазначеного дублікату виконавчого листа ВДВС Охтирського МРУЮ було відкрито виконавче провадження № 35979368. 26.04.2013 року державним виконавцем Охтирського ВДВС була видана довідка № 3146/02-41, згідно якої станом на 01.04.2013 року заборгованість по сплаті аліментів за період з 14.01.2010 року (з урахуванням трьох років, які передували пред'явленню виконавчого листа на примусове виконання) становила 15770,87 грн. В подальшому була видана довідка про заборгованість виключно за 2013 рік, тобто з моменту пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, в якій розмір заборгованості зазначений в сумі 1035,25 грн. В зв'язку з працевлаштуванням відповідача до ТОВ «Нафтозахист Україна» дублікат виконавчого листа ВДВС Охтирського МРУЮ був надісланий до ВДВС Прилуцького МРУЮ Чернігівської області, який в подальшому надіслав виконавчий документ за належність до ВДВС Роменського МРУЮ Сумської області. При цьому ВДВС Прилуцького МРУЮ Чернігівської області було доведено, що заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.04.2014 року складала 5119,45 грн. 08.08.2014 року ВДВС Роменського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44320642 із розрахунком заборгованості в розмірі 5891,05 грн. На даний час виконавче провадження з примусового виконання зазначеного дублікату виконавчого листа перебуває в межах зведеного виконавчого провадження, за яким станом на 01.09.2014 року загальна заборгованість складає 14951,65 грн. 07.08.2014 року ОСОБА_3 досяг повноліття, в зв'язку з чим стягнення аліментів припинено, але заборгованість по сплаті аліментів до цього часу не сплачена. Вважають, що розрахунки заборгованості по сплаті аліментів зроблені державними виконавцями з помилками, в позовній заяві ними наведений власний розрахунок заборгованості за період з 14.01.2010 року по 07.08.2014 року, згідно якого заборгованість складає 22204,52 грн., в зв'язку з чим просять визначити розмір заборгованості по сплаті аліментів на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1342/2005 від 13.06.2005 року в сумі 22204,52 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, представник позивачів надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачів, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позові. Крім того, ними було зазначено, що відповідач з 2010 року аліменти не сплачував, лише в вересні 2014 року надійшла перша сума в розмірі 276,97 грн. Також, відповідач в серпні 2013 року надіслав 681 грн., повідомивши по телефону, що це подарунок до дня народження сина, в жовтні 2013 року та в лютому 2014 року від відповідача надійшли платежі по 600 грн. без зазначення їх цільового призначення, тому не зрозуміло чи це в рахунок сплати аліментів, чи в рахунок погашення пені, визначеної рішенням суду, чи в якості допомоги сину.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що в описовій частині рішення Апеляційного суду Сумської області від 15.08.2013 року, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 року залишено без змін, зазначено, що лише в січні 2013 року у відповідача настав обов'язок виконувати рішення суду про стягнення аліментів й позивачкою не було доведено, що вона не отримувала аліменти до цього часу, в зв'язку з чим державним виконавцем правомірно був перерахований розмір заборгованості, який станом на 01.04.2013 року складав 1035,25 грн. Тобто відповідач повинен сплачувати аліменти починаючи з 14.01.2013 року, а не з січня 2010 року. На даний час бухгалтерією проводиться відрахування з заробітної плати відповідача по трьом виконавчим листам (про стягнення аліментів на утримання дитини, про стягнення пені за затримку аліментів та про стягнення аліментів на утримання сина на час навчання). Крім того, відповідач сплатив позивачці близько 1800 грн., з яких 718 грн. на погашення пені, а решта в рахунок аліментів. Просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі та стягнути з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Представник ВДВС Охтирського МРУЮ в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник ВДВС Прилуцького МРУЮ в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та повідомив, що у ВДВС Прилуцького МРУЮ перебувало на виконанні виконавче провадження по виконавчому листу № 2-1342 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, який надійшов до відділу за належністю з ВДВС Охтирського МРУЮ. Державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості, борг по сплаті аліментів станом на 01.04.2014 року становив 5119,45 грн., з яких 1035,25 грн. - борг станом на 01.04.2013 року, який вказувався у розрахунку згідно листа заступника начальника ВДВС Охтирського МРУЮ. За всі інші місяці розмір заборгованості по аліментах вказувався у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки ? частина заробітку ОСОБА_4 не перевищує мінімального розміру аліментів. 09.04.2014 року зазначене виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», 28.04.2014 року виконавчий лист, постанова про закінчення та розрахунок заборгованості були направлені за належністю до ВДВС Роменського МРУЮ.

Представник ВДВС Роменського МРУЮ в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, та в письмових поясненнях зазначив, що 06.08.2014 року в порядку територіальності з ВДВС Прилуцького МРУЮ на примусове виконання надійшов виконавчий лист № 2-1342/2005, виданий 27.12.2012 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 Згідно довідки розмір заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.04.2014 року складав 5119,45 грн. Державним виконавцем ВДВС Роменського МРУЮ був проведений розрахунок заборгованості по аліментам, яка станом на 01.06.2014 року складала 5891,05 грн. 08.08.2014 року державним виконавцем до бухгалтерії Східної філії ТОВ «Секьюрайті», в якому працює ОСОБА_4, було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника з вказівкою проводити щомісячне утримання із заробітку після відрахування податків в розмірі 50 % до погашення боргу в розмірі 5891,05 грн., після чого утримання проводити в розмірі ? частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Станом на 01.11.2014 року борг по аліментам складає 5880,43 грн.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення представника відповідача, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1342/2005 від 13.06.2005 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі ? частини від усіх видів доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, починаючи стягування з 31.05.2005 року (а.с. 9).

На примусове виконання зазначеного рішення був виданий виконавчий лист, який з 2005 року знаходився на виконанні у ВДВС Охтирського МРУЮ, однак у 2006 році за заявою позивачки виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На протязі 2007-2009 років відповідач сплачував аліменти добровільно, що не заперечується сторонами у справі, а отже не підлягають додатковому доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.11.2012 року задоволено заяву ОСОБА_2 та видано їй дублікат виконавчого листа № 2-1342/2005 згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.06.2005 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 (а.с. 10), який був виданий 27.12.2012 року, та на підставі якого державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ було відкрито виконавче провадження № 35979368.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Статтею 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», у разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Керуючись зазначеними нормами, враховуючи, що ОСОБА_4 протягом періоду з 2010 року по 16.03.2013 року не працював, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 35979368 та трудовою книжкою серії АА № 013525, що належить відповідачу (а.с. 93-95), державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ був проведений розрахунок заборгованості по аліментам та видана довідка-розрахунок № 3146/02-41 від 26.04.2013 року (а.с. 12), згідно якої заборгованість по аліментах по виконавчому листу № 2-1342/2005 за період з 14.01.2010 року по 01.04.2013 року, тобто станом на 01.04.2013 року складала 15770,87 грн.

В подальшому державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ здійснено перерахунок заборгованості та нарахована заборгованість за період з 14.01.2013 року (з часу пред'явлення виконавчого документа на виконання) по 01.04.2013 року. Згідно довідки-розрахунку № 1239/02-37 від 23.10.2013 року після перерахунку заборгованість станом на 01.04.2013 року склала 1035,25 грн. (а.с. 15).

З листа Державної виконавчої служби України № Д-12507/32 від 29.09.2014 року (а.с. 21) вбачається, що такий перерахунок здійснений на підставі рішення Апеляційного суду Сумської області від 15.08.2013 року.

Однак, зазначений перерахунок є помилковим, а також є помилковим твердження представника відповідача, що згідно рішення Апеляційного суду Сумської області ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати заборгованість по аліментах, нарахованих з 14.01.2013 року, оскільки зі змісту рішення Апеляційного суду Сумської області від 15.08.2013 року (а.с. 220-222), а також зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 року (а.с. 212-213), якою зазначене судове рішення апеляційної інстанції залишено без змін, вбачається, що даними судами при вирішенні спору визначався час, з якого заборгованість по сплаті аліментів утворилася саме з вини ОСОБА_4, що має значення, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України та роз'яснень, наданих у п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, а не час, з якого повинна бути нарахована заборгованість.

Крім того, зазначені суди при розрахунку пені виходили саме з довідки-розрахунку державного виконавця від 26.04.2013 року. З вимогами щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам відповідач не звертався, доказів того, що він звільнений від сплати заборгованості за аліментами, зокрема, на підставі ст. 197 СК України, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість станом на 01.04.2013 року складала 15770,87 грн.

З матеріалів виконавчого провадження № 35979368 вбачається, що 26.04.2013 року державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження, та виконавчий лист № 2-1342/2005 був надісланий за належністю до ВДВС Прилуцького МРУЮ.

Старшим державним виконавцем ВДВС Прилуцького МРУЮ був проведений розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого станом на 01.04.2014 року заборгованість складала 5119,45 грн. (а.с. 88).

Перевіривши зазначений розрахунок, керуючись положеннями ст. 195 СК України та ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік», а також Постановою КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», згідно п. 13 якої утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків, суд погоджується з розмірами нарахованих аліментів за період з 01.05.2013 року по 01.04.2014 року, оскільки державним виконавцем визначений розмір аліментів за кожний місяць зазначеного періоду у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, так як згідно довідки Східної філії ТОВ «Нафтозахист Україна» від 08.04.2014 року № 299 (а.с. 89) ? частина заробітку ОСОБА_4, після утримання з цього заробітку податків, не перевищує мінімального розміру аліментів на дитину.

Однак в даному розрахунку зазначений борг станом на 01.04.2013 року в розмірі 1035,25 грн., який підлягає виправленню на суму 15770,87 грн., а також в розрахунку відсутнє нарахування аліментів за квітень 2013 року, які підлягають включенню в суму заборгованості в розмірі 363,00 грн. (30 % прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, установленому у 2014 році), оскільки заробіток відповідача в квітні 2013 році після утримання податків та зборів складав 1201,45 грн.

Суд не може прийняти до уваги надані відповідачем фіскальні чеки про переказ коштів № 0043 від 06.08.2013 року, № 0191 від 15.10.2013 року та № 0135 від 11.02.2014 року, оскільки призначення переказу в них не зазначено та суду не надано належних та допустимих доказів того, що зазначені кошти надавалися в рахунок сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 2-1342/2005.

Таким чином, заборгованість по аліментах станом на 01.04.2014 року складала 20218,07 грн.

09.04.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Прилуцького МРУЮ закінчене виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 148) та 28.04.2014 року виконавчий лист направлений за належністю до ВДВС Роменського МРУЮ (а.с. 147). 08.08.2014 року державним виконавцем ВДВС Роменського МРУЮ на підставі виконавчого листа № 2-1342/2005 відкрите виконавче провадження.

Державним виконавцем ВДВС Роменського МРУЮ був проведений розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого загальна заборгованість станом на 01.11.2014 року становить 5880,43 грн. (а.с. 115).

З довідки отримання (неотримання) аліментів від 14.11.2014 року № 16040, виданої ВДВС Роменського МРУЮ (а.с. 80), вбачається, що державним виконавцем за період з 01.04.2014 року по 07.08.2014 року включно нараховані аліменти, виходячи з 30 % прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років, установленого у 2014 році, оскільки згідно довідки про заробітну плату від 30.05.2014 року (а.с. 103) та довідки про нараховану заробітну плату від 01.12.2014 року № 586 (а.с. 96) ? частини заробітку ОСОБА_4 після утримання з нього податку за вказаний період не перевищує мінімального розміру аліментів на дитину. Розмір нарахованих аліментів з 01.04.2014 року по 07.08.2014 року включно складає 1630,28 грн. Також, згідно даної довідки, позивачкою отримано в серпні-жовтні 2014 року аліменти на загальну суму 869,34 грн., що також не заперечується сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 01.11.2014 року заборгованість по аліментах за виконавчим листом № 2-1342/2005 складає 20979,01 грн. (20218,07 грн. (заборгованість станом на 01.04.2014 року) + 1630,28 грн. (нараховані аліменти за період з 01.04.2014 року по 07.08.2014 року включно) - 869,34 грн. (отримані позивачкою аліменти)).

Враховуючи, що аліменти на утримання дитини стягнуті на користь позивачки ОСОБА_2 та остання являється стягувачем по виконавчому листу № 2-1342/2005 року, суд дійшов висновку, про часткове задоволення вимог ОСОБА_2 та визначення заборгованості станом на 01.11.2014 року в розмірі 20979,01 грн., відмовивши в задоволенні вимог позивача ОСОБА_3, оскільки останньому не належить право вимоги щодо визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів, стягнутих рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1342/2005 від 13.06.2005 року.

На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з документально підтверджених витрат позивачки ОСОБА_2, пов'язаних зі сплатою судового збору, а також виходячи з розміру задоволених вимог, що складає 94,5 %, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 230,20 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем наданий договір про надання правової допомоги та представлення інтересів адвокатом ОСОБА_1 та квитанція про оплату 1000 грн. Адвокат ОСОБА_1 брав участь у судових засіданнях: 21.11.2014 року, в якому приймав участь протягом 27 хвилин; 15.01.2015 року, в якому приймав участь протягом 98 хвилин; 28.01.2015 року, в якому приймав участь протягом 125 хвилин; 16.02.2015 року, в якому приймав участь протягом 13 хвилин, а всього приймав участь протягом 263 хвилин.

Максимальний розмір компенсації за вказані дії представника може становити 2135,56 грн. (1218 грн. х 40 % = 487,20 грн. - вартість однієї години; 487,20 грн. / 60 хв. = 8,12 грн. - вартість однієї хвилини; 8,12 грн. х 263 хв. = 2135,56 грн.).

Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості та пропорційності позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, що складає 5,5 % від заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивачки ОСОБА_2 55 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 194, 195 Сімейного кодексу України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік», ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01 листопада 2014 року у розмірі 20979,01 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 01 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 230,20 грн. (двісті тридцять грн. 20 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 55 грн. (п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з часу його проголошення, а особами, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення - в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області В.М. Ільченко