Рішення № 42790062, 19.02.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/65/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому (з врахуванням уточненого позову) вказував, що 05 серпня 2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRX12640095, відповідно до якого банк надав останньому на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 1 513,68 грн. на строк до 05 серпня 2009 року (включно), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного (частинами) повернення кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12 % річнихвід суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 37,09 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплачувати банку пеню в розмірі, передбаченому Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тобто 1,25 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу, а при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань банк наділений правом вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту.

Однак відповідач умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 01 березня 2011 року в розмірі 3 018,50., в тому числі 997,88 грн. заборгованості за кредитом, 112,63 грн. заборгованості по процентам, 407,99 грн. заборгованості по комісії, нарахованої пені в розмірі 1 500 грн.

Проте ОСОБА_1 судове рішення не виконав, продовжує порушувати виконання умов договору в зв'язку з чим станом на 28 листопада 2014 року виникла заборгованість по пені -11 224,33 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 05 серпня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір № NKXRRX12640095 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до договору банк надав ОСОБА_1 на споживчі потреби кредитні кошти в розмірі 1 513,68 грн. на строк до 05 серпня 2009 року (включно), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного (частинами) повернення кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць (12 % річних)від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 37,09 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплачувати банку пеню в розмірі, передбаченому Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тобто 1,25 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу, а при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Судом встановлено, що відповідач умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 01 березня 2011 року в розмірі 3 018,50грн., в тому числі 997,88 грн. заборгованості за кредитом, 112,63 грн. заборгованості по процентам, 407,99 грн. заборгованості по комісії, нарахованої пені в розмірі 1 500 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тому наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобов'язанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобов'язання до дня його фактичного виконання.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо добровільного виконання відповідачем судового рішення про стягнення боргу та міститься довідка ВДВС Вознесенського МРУЮ щодо невиконання рішення в примусовому порядку, а тому суд вважає, що зобов'язання між сторонами не припинилося.

ОСОБА_1 судове рішення не виконав, продовжує порушувати виконання умов договору в зв'язку з чим за період з 01 березня 2011 року по 28 листопада 2014 року йому додатково нараховано неустойку з порушення зобов'язання - пеню в розмірі 11 224,33 грн.

Неустойка нарахована підставно, проте частково поза межами встановленої законом позовної давності.

Згідно ст. 526 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) законом встановлено позовну давність в один рік (п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 вересня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-100цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором позики.

Зі змісту постанови Верховного Суду України слідує, що позовна давність в один рік по вимогам про стягнення неустойки підлягає застосуванню судом незалежно від наявності заяви сторони про її застосування та незалежно від обумовлення сторонами в договорі іншого строку давності (збільшеного в порівнянні з встановленим в законі). При цьому, виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню неустойка (пеня) в межах річного строку до дня звернення до суду (08 січня 2015 року), однак в межах позовних вимог, а саме за період з 08 січня 2014 року по 28 листопада 2014 року, тобто за 324 дні, виходячи з нарахування банком протягом цього періоду неустойки в розмірі 1 грн. за кожен день прострочення, що становить 324 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 7,04 грн. судового збору (324 грн. х на проценти з суми (324 грн. х 100 : 11 224,33 грн.).

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKXRRX12640095 від 05 серпня 2008 року, що утворилася станом на 28 листопада 2014 року, а саме пеню за порушення умов договору (за період з 08 січня 2014 року по 28 листопада 2014 року) в розмірі 324 (триста двадцять чотири) гривні, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 7 (сім) гривень 04 копійки судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв