Вирок № 42789985, 19.02.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/365/15-к

Провадження № 1-кп/175/22/15

Вирок

Іменем України

19 лютого 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Моренка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню № 42014040440000038 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Золоте Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, пенсіонера, непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

Відповідно до рішення № 2-1-6 1-ї сесії 6-го скликання Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 12.11.2010 року ОСОБА_1 обрано головою Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Рішенням Орджонікідзевської сільської ради від 10.12.2014 року ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг 4 категорію посадової особи органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року ОСОБА_1 займає посаду в органі місцевого самоврядування четвертої категорії та відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України та п.2 примітки до ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_1 здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету і наділений повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій.

Згідно з посадовою інструкцією Орджонікідзевського сільського голови, затвердженої рішенням сесії сільської ради від 12.11.2010 року № 2-1-6, сільський голова:

- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території;

- організовує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

- підписує рішення ради та виконавчого комітету;

- здійснює керівництво апаратом ради та виконавчого комітету;

- укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства;

- видає розпорядження в межах своєї компетенції.

У першій декаді вересня 2014 року до ОСОБА_1 як голови Орджонікідзевської сільської ради з приводу виділення земельної ділянки загальною площею 0,01 га, що розташована на території Орджонікідзевської сільської ради, звернувся ОСОБА_2, який разом із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, пов'язаною із роздрібною торгівлею продуктів харчування, для встановлення об'єкта роздрібної торгівлі на території с. Миколаївка Орджонікідзевської сільської ради.

Під час спілкування з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, реалізуючи який, останній, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_2 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 6000 грн. за позитивне вирішення питання про виділення земельної ділянки у с. Миколаївка.

22 вересня 2014 року близько 12 години ОСОБА_1 у ході спілкування з ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, бажаючи збагатитись, перебуваючи у приміщенні службового кабінету, розташованого в адміністративній будівлі Орджонікідзевської сільської ради по вул. Дніпропетровській, 18 у с. Миколаївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 2500 грн. за позитивне вирішення питання щодо отримання земельної ділянки площею 0,01 га у с. Миколаївка фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 для зайняття підприємницькою діяльністю, пов'язаною із торгівлею продуктами харчування.

29 вересня 2014 року ОСОБА_1, діючи умисно, розуміючи те, що виділення бажаної земельної ділянки ОСОБА_3 у с. Миколаївка не є можливим через обов'язкове погодження такого виділення зі Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та з Управлінням ДАІ в Дніпропетровській області, запропонував ОСОБА_2 отримати у оренду нежитлове приміщення, що розташоване по АДРЕСА_2, яке відповідно до рішення 11-ї сесії 5-го скликання Орджонікідзевської сільської ради від 21.02.2007 року № 59-11-5 перебуває у власності Орджонікідзевської територіальної громади.

10 грудня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3, прибувши до службового кабінету голови Орджонікідзевської сільської ради, подав заяву про надання в оренду вищезазначеного нежитлового приміщення, яку в подальшому за ініціативою ОСОБА_1 розглянуто на засіданні виконкому Орджонікідзевської сільської ради, і виконком своїм рішенням № 31/1 нежитлове приміщення площею 487 кв. метрів по АДРЕСА_2 надав у оренду ОСОБА_3 для торгівлі роздрібними товарами на 2 роки 11 місяців.

Таким чином ОСОБА_1, використовуючи надані йому повноваження щодо скликання сесій ради, виконавчого комітету, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради, головування на пленарних засіданнях ради та виконавчого комітету, підписання рішень ради та виконавчого комітету, умисно створив умови, при яких ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів та отримання позитивного рішення виконкому щодо виділення нежитлового приміщення в оренду.

17 грудня 2014 року близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за вищезазначеною адресою, одержав від представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 3500 грн. за підписання та видачу рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської сільської ради про надання у оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 нежитлового приміщення площею 487 кв. метрів по АДРЕСА_2 для торгівлі роздрібними товарами на 2 роки 11 місяців.

У подальшому того ж дня у ході огляду співробітниками міліції службового кабінету ОСОБА_1 останнім добровільно видано отриману неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у розмірі 3500 грн.

Таким чином ОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, у період з 22 вересня по 17 грудня 2014 року, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду для себе у загальному розмірі 6000 грн.

17 вересня 2014 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040440000038 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України.

18 грудня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а 29 січня 2015 року по даному кримінальному провадженню складено обвинувальний акт.

У підготовчій частині судового засідання прокурор надав угоду про визнання винуватості, укладену 18 лютого 2015 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1, яку просив затвердити.

Відповідно до цієї угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав вину та обсяг підозри за ч.3 ст.368 КК України.

Сторонами угоди визначено узгоджене покарання із застосуванням ст.69 КК України (в редакції Закону на момент скоєння злочину) у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без конфіскації майна, зі спеціальною конфіскацією 2500 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_1

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він цілком розуміє характер злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, по якому йому пред'явлене обвинувачення і по якому повністю визнає вину, розуміє наданні йому законом права, розуміє

наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки їх невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Враховуючи викладене і виконуючи вимоги ч.3 ст.474 КПК України, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження даної угоди, та вважає доведеним у судовому засіданні те, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, ОСОБА_1 як службова особа, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, тобто за злочин, віднесений ч.4 ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 1182,72 грн. і 589,68 грн., що підтверджується довідками НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.п.191,201).

Керуючись ст.ст.110,314,369,371-374,475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду від 18 лютого 2015 року про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014040440000038 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України - затвердити.

На підставі угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України та із застосуванням ст.69 КК України (в редакції Закону від 15.11.2011 року) призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривен, без конфіскації майна, зі спеціальною конфіскацією 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривен.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 7 рангу посадової особи органу місцевого самоврядування.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Арешт на майно ОСОБА_1, накладений ухвалами слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року і 20 січня 2015 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Грошові кошти у сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривен, які зберігаються в УФЗБО ГУМВС України в Дніпропетровській області по

квитанції № 000153 на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.01.2015 року, - після набрання вироком законної сили передати в дохід держави.

Гаманець коричневого кольору, светр і брюки, що належать ОСОБА_1, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по квитанції № 00000001 на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.01.2015 року, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1

Інші речі, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по квитанції № 00000001 на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.01.2015 року, - після набрання вироком законної сили знищити.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 1772,40 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судових експертиз № 70/12-3307 від 19.01.2015 року і № 04/06-14 від 26.01.2015 року).

Вирок може бути оскаржений сторонами до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя В.В. Бровченко