Ухвала суду № 42788811, 19.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2015 рокусправа № 804/15201/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Шлай А.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

за участю представника відповідача - Яковлєва Ю.В. ( довіреність від 05.02.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Тойс"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 804/15201/14 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Тойс" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Тойс" (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 14459,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що підприємство не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме - 1 робоче місце, внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 14455,56 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій своєчасно відповідачем не була сплачена, у зв'язку з чим була нарахована пеня у сумі 4,34 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення суду обгрунтовано тим, що Відповідач не інформував центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з обмеженою працездатністю та не надано будь-яких доказів того, що він будь-яким іншим чином інформував про наявність вакантних місць на їх підприємстві. (а.с.20-21)

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, та винести нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було розглянуто справу без участі Відповідача, чим позбавлено їх права на судовий захист. Зазначають, що ними робочі місця для інвалідів були створені, що підтверджується наказом по підприємству та штатним розкладом. (а.с.28-29)

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не подавав, постанову суду першої інстанції не оскаржував.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - ТОВ "Зодіак Тойс" вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених, на підтвердження яких надав до суду копію наказу б/н від 31.12.2012 року про затвердження штатного розкладу, який підтверджує факт створення на підприємстві одного робочого місця для інвалідів.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем у лютому 2013 року було подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ІІІ). У вказаному звіті відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 18 осіб, в зв'язку з чим кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 вказаного Закону становить 1 особа, проте, на підприємстві відповідача у 2013 році не працювало жодної особи, якій встановлено інвалідність. (а.с.4).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п. 5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Згідно з ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як свідчать матеріали справи, Підприємством не направлялися звіти форми 3-ПН до органу працевлаштування протягом 2013 року, у тому числі і до червня 2013 року (а.с.14), в той час як визначена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 форма звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» ( що діяла станом до червня 2013 року), використовувалася для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

На час прийняття Міністерством праці та соціальної політики України наказу № 316 від 31.05.2013 року Підприємством також не подано відповідного звіту, як це визначено п. 2.1 Порядку подання звітності № 3-ПН , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 316 від 31.05.2013р.

Будь-які інші заходи щодо самостійного пошуку інвалідів та їх працевлаштування Відповідачем також не здійснювались.

Вказане свідчить про те, що ні центр зайнятості, ні інші органи, на які законом покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, не могли сприяти Відповідачу у працевлаштуванні інвалідів, оскільки не мали протягом 2013 року належної та своєчасної інформації щодо наявності у останнього відповідних вакансій для такої категорії громадян. Доказів щодо виконання заходів, передбачених ч. 4 ст. 19 Закону №875-ХІІ, у якій йдеться про співпрацю з підприємствами громадських організацій інвалідів, відповідач також не надав.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з ТОВ "Зодіак Тойс" адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки справа розглянута за їх відсутності, що позбавило підприємство права на судовий захист, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що не узгоджуються з приписами статті 128 КАС України. Більш того, ні до апеляційної скарги, ні до суду апеляційної інстанції Товариством не надано жодного доказу, які б спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові.

У межах доводів апеляційної за скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак Тойс" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 804/15201/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.В. Юхименко