Рішення № 42788491, 11.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 Справа № 908/5307/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЗВ'ЯЗОКСЕРВІС" (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд. 72-А)

До відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2014 р. №43-рш у справі №02/42-13

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Орловський О.В., довіреність б/н від 10.07.2014

Гнідой О.В., довіреність № б/н від 10.07.2014

Від відповідача: Голубова І.О., довіреність №65 від 02.09.2014

Балюра Н.Л., довіреність №70 від 19.12.2014

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЗВ'ЯЗОКСЕРВІС" до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

Ухвалою суду від 28.11.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/5307/14, справі присвоєно номер провадження - 5/107/14, розгляд якої призначено на 22.12.2014. Ухвалою суду від 23.01.2015 № 908/5307/14 було продовжено строк розгляду справи строком на 15 днів - до 12.02.2015. Розгляд справи відкладався неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви. У судовому засіданні 11.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано пояснення: за результатами планової перевірки діяльності приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс» (позивач) Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (відповідач) було розпочато справу № 02/42-13 про порушення законодавства, про захист економічної конкуренції з боку ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». За результатами розгляду справи прийнято рішення № 43-рш від 30.09.2014, згідно з яким: визнано, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» за підсумками діяльності у 2011 - І півріччі 2014 роках займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг) в територіальних (географічних) межах м. Запоріжжя та в територіальних (географічних) межах м. Бердянськ з частками, що перевищують 35 відсотків; визнано дії ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» які полягали у встановленні у договорах різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів за Послуги, що призвело до стягнення різної грошової винагороди з одного платежу без обгрунтованих на те підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абз. 2 ч. 2 ст. 13 п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг), шляхом застосування різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» штраф у розмірі 68000 грн. Зобов'язано ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 2 рішення шляхом встановлення для споживачів послуг з приймання платежів однакової грошової винагороди за приймання одного платежу. Позивач вважає, що відповідач приймаючи вищезазначене рішення, відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неповно з'ясувало обставини, які мають значення для справи, не довело обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими. Висновки, які викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. Відповідач порушив норми матеріального та процесуального права. Все це призвело до прийняття відповідачем неправомірного рішення у зв'язку з наступним: під час розгляду справи № 02/42-13 відповідач змінив кваліфікацію правопорушення позивача, чим порушив порядок розгляду справи. В рішенні зазначено, що в ході розгляду справи № 02/42-13 до територіального відділення надійшли заяви щодо необґрунтованого завищення ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вартості послуги з приймання платежів за послуги, що надаються населенню цими комунальними підприємствами (централізоване холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, опалення) від комунального підприємства «Водоканал» та Концерну «Міські теплові мережі». Але, в рішенні не зазначено коли надійшли ці заяви до територіального відділення і обґрунтування того, яким чином права заявників порушуються внаслідок дій чи бездіяльності позивача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які саме дії позивача заявники вважають необґрунтованим завищенням ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вартості послуги з приймання платежів за послуги, що надаються населенню цими комунальними підприємствами. Отже, приєднання територіальним відділенням цих заяв до справи було безпідставним. Основним видом діяльності позивача є надання фінансової послуги, з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, ініційованих платниками (фізичними особами) на користь визначеного отримувача, для зарахування на рахунок отримувача (фізичної або юридичної особи) та/або видачі отримувачу (фізичній особі) суми переказу готівкою. Ця фінансова послуга відповідає коду класифікатора видів економічної діяльності 64.99. Як свідчить з рішення, при дослідженні ринку приймання готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб територіальне відділення керувалося Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 за 49-р, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі - Методика). При визначенні позивача таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, територіальним відділенням було порушено норми зазначеної Методики, у результаті чого в справі було прийнято неправильне рішення, а саме: невірно визначені товарні межі ринку визначені з порушенням вимог Методики. Територіальним відділенням помилково визначено надавачів Послуг (житлово-комунальних, електроенергії, кабельного телебачення та інші) споживачами послуг з переказу коштів. Визначені територіальним відділенням територіальні межі ринку також потребують додаткового дослідження. Також, позивач не згодний з твердженням територіального відділення, що часовими межами ринку є період - 2011 - І півріччя 2014 років, впродовж яких стабільність ринку свідчить про його сталу структуру, коли співвідношення пропозиції та попиту істотно не змінювалось. Територіальним відділенням не вірно визначено загальний обсяг ринку, необхідний для розрахунку частки суб'єктів господарювання на ринку. ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» не згодне з висновком територіального відділення, що бар'єри вступу на ринок переказу коштів є непереборними. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не досліджувалось питання наявності потенційних конкурентів на ринку, відповідно до п.9 Методики. ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вважає, що його частка на ринку переказу коштів як в м. Запоріжжі так і м. Бердянську є значно меншою (не монопольною), так як територіальним відділенням не об'єктивно досліджено цей ринок, не вірно встановлені товарні межі ринку, обсяг ринку та частки суб'єктів господарювання на ринку. Позивач також не згодний з твердженням відповідача про відсутність економічно обґрунтованого підходу у визначенні комісійної винагороди для певного споживача, та висновками у рішенні. Договори, укладені ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» з контрагентами не є рівнозначними угодами з суб'єктами господарювання, так як договори були укладені в різний час, мають різні назви, містять різні умови (щодо порядку обміну інформацією, формату даних, квитанції платника, заміни кредитора, розщеплення оплати, строку дії договору та інше). ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вважає некоректним висновок територіального відділення, що внаслідок встановлення Підприємством у Договорах різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів (приклади наведено у таблиці 1), середня грошова винагорода за приймання одного платежу в розрізі надавачів Послуг та видів послуг є різною. По-перше, позивач при встановленні комісійної винагороди взагалі не використовує такого показника тарифу як середня грошова винагорода (це все одно, що порівнювати середні температури пацієнтів окремих палат лікарні). По-друге, грошова винагорода за приймання одного платежу навіть при однаковому відсотку для одного і того ж надавача послуг і одного і того ж виду послуг буде різною, так як при різній сумі платежу грошова винагорода (відсоток від суми платежу) буде різною. Для прикладу, при однаковій комісії в 2%, платник за переказ 50 грн. сплатить грошову винагороду 1 грн., а за переказ 100 грн. - 2 грн. Також, ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» звертає увагу суду, що в п.4 резолютивної частини Рішення територіальним відділенням включено зобов'язання Позивачу виконати певні дії: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 рішення шляхом встановлення для споживачів послуг з приймання платежів однакової грошової винагороди за приймання одного платежу, які не відповідають кваліфікації порушення, визначеної в п.2 Рішення, а саме. Згідно норм статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» «застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин» і «застосування різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин» є різними самостійними кваліфікаціями порушень. Територіальне відділення в п.2 Рішення кваліфікувало дії ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» як «застосування різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин». Отже, порушенням територіальне відділення визнало встановлення Позивачем у договорах з контрагентами різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів, а не встановлення різних цін на послуги з приймання платежів. Разом з тим, п.4 Рішення «зобов'язано приватне акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 рішення шляхом встановлення для споживачів послуг з приймання платежів однакової грошової винагороди за приймання одного платежу», тобто, Позивача зобов'язано встановити в договорах з контрагентами однакову ціну на послугу з приймання платежів. Отже, зобов'язання, зазначене у п.4 Рішення не відповідає кваліфікації порушення, яка зазначена в п.2 Рішення. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Суду надано письмовий відзив: Доводи позивача щодо того, що під час прийняття рішення № 43-рш від 30.09.2014 відповідачем були порушені пункти Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, спростовується обставинами, викладеними у поданні від 18.08.2014 № 02-152-спр та безпосередньо у самому рішенні. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2013 адміністративною колегією ЗОТВ АМК України було прийнято розпорядження № 67-р у справі № 02/42-13 «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» з боку ПрАТ «Запоріжзвязоксервіс» (І т. а.с. 38-40).

В ході розгляду справи № 02/42-13 до територіального відділення надійшли заяви щодо необґрунтованого завищення ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» вартості послуги з приймання платежів за послуги, що надаються населенню цими комунальними підприємствами (централізоване холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, опалення) від:

- комунального підприємства «Водоканал» (адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код за ЄДРПОУ 03327121),

- Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: 69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, код за ЄДРПОУ 32121456).

Відповідно до п. 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 № 24-р, якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи.

На підставі вищезазначеного, вказані заяви було приєднано до справи № 02/42-13 (IV т. а.с. 85-86, 91-92).

30.09.2014 адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 43-рщ у справі № 02/42-13 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано що приватне акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс» за підсумками діяльності у 2011 році - І півріччі 2014 року займає монопольне (домінуюче) становища на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг) в територіальних (географічних) межах м. Запоріжжя та територіальних (географічних) межах м. Бердянськ з частками, що перевищують 35 відсотків.

Визнано дії приватного акціонерного товариства «Запоріжзв'язоксервіс», які полягали у встановленні у договорах різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів за Послуги, що призвело до стягнення різної грошової винагороди з одного платежу без обґрунтованих на те підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абз. 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг), шляхом застосування різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накласти на приватне акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс» штраф у розмірі 68000 грн.

Зобов'язано приватне акціонерне товариство «Запоріжзв'язоксервіс» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 рішення, шляхом встановлення для споживачів послуг з приймання платежів однакової грошової винагороди за приймання одного платежу.

Термін виконання рішення - два місяці з дня отримання рішення.

Зазначеним рішенням ЗОТВ АМК України встановлено наступне:

ПрАТ «Запоріжзвязоксервіс» (далі - підприємство) є платіжною організацією внутрішньодержавної небанківської платіжної системи «ІнтерПейСервіс» (надалі - ВНПС «ІнтерПейСервіс», ВНПС) та отримало від Національного банку України дозвіл від 11.08.2010 № 4 на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом коштів, відповідно до правил цієї системи, затверджених рішенням Наглядової ради ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (протокол зборів Наглядової ради від 11.06.2010 № 11-06/2010).

Згідно з Правилами ВНПС «ІнтерПейСервіс», основною функцією ВНПС є здійснення операцій з переказу грошових коштів в національній валюті, ініційованих платниками (фізичними особами) на користь визначеного Отримувача, для зарахування на рахунок Отримувача (фізичної або юридичної особи) та/або видачі Отримувачу (фізичній особі) суми переказу готівкою. Функціональність ВНПС в цілому забезпечує можливість: 1. оплати: комунальних послуг, послуг операторів кабельного та супутникового телебачення, послуг страхування, послуг зв'язку, податкових платежів та інших обов'язкових платежів та зборів; 2. поповнення карткових рахунків фізичних осіб, відкритих у банках України; 3. погашення заборгованості за кредитами банків та інших кредитних установ; 4. здійснення переказу коштів.

Операції з переказу грошових коштів в оплату за комунальні послуги, послуги зв'язку, кабельного телебачення, ініційованих фізичними особами на користь визначеного Отримувача (надалі - приймання готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб) Підприємство здійснює в містах Запоріжжя та Бердянськ Запорізької області, для чого в цих населених пунктах ним розміщено автоматизовані пункти з приймання платежів - пункти надання фінансових послуг (надалі - ПНФП, пункти), кількість яких становить: в м. Запоріжжі - 91 пункт, у м. Бердянську - 12 пунктів.

Дослідження ринку приймання готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб проведено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 за № 49-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі - Методика).

Об'єктами аналізу є:

- ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс»,

- послуга з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг).

Визначення переліку товарів та основних продавців, покупців цих товарів.

Фізичні особи - мешканці житлових приміщень регулярно (щомісяця, у певні терміни) здійснюють оплату послуг, спрямованих на задоволення їх потреб у забезпеченні належних умов проживання та перебування у жилих приміщеннях (будинках). До вказаних послуг відносяться, зокрема: утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізоване опалення, вивезення побутових відходів, постачання газу, електроенергії, послуги стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів (далі - Послуга).

Оплата Послуг на користь третіх осіб (надавачів Послуг) здійснюється фізичними особами, як правило, готівкою в відділеннях банків, структурних підрозділах УДППЗ «Укрпошта», інших підприємствах. За приймання платежів за Послуги вказаними суб'єктами господарювання стягується відповідна плата з фізичних осіб (платників) та/або з отримувачів коштів (надавачів Послуг).

Таким чином, товаром, щодо якого має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання, є послуга з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг)

Продавцями вказаних послуг є банківські та небанківські фінансові установи, які внесені до відповідного державного реєстру фінансових установ та отримали ліцензію на переказ коштів: центральні офіси, дирекції, балансові та безбалансові відділення банківських установ; структурні підрозділи УДППЗ «Укрпошта» (відділення, центри обслуговування); ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», кіоски (термінали) самообслуговування та інші (надалі - Фінансові установи).

Споживачами вказаних послуг є

- суб'єкти господарювання - надавачі Послуг, на користь яких Фінансовими установами від фізичних осіб приймаються платежі (перекази) за надані Послуги,

- фізичні особи - споживачі Послуг.

Товар «послуга з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за Послуги на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг)» за показниками взаємозамінності (наявність спільної групи споживачів товару, подібність призначення, споживчих властивостей) не має аналогічних, подібних товарів (товарів - замінників).

Таким чином, товарними межами ринку є послуга з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, з постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також за послуги з постачання газу, електроенергії, стаціонарного телефонного зв'язку, телебачення (кабельного телебачення), технічного обслуговування домофонів, на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг).

Відповідно до пункту 6.1 Методики, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача, придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

При визначенні територіальних (географічних) меж вказаного ринку враховувались, зокрема: місце розташування груп споживачів, можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями.

Для забезпечення гарантійного надходження від населення платежів за надані Послуги комунальні та інші підприємства (надавачі цих Послуг) міст Запоріжжя та Бердянськ укладають відповідні договори з тими фінансовими установами (або їх структурними підрозділами), відділення яких територіально розташовані в одному з цими суб'єктами господарювання населеному пункті. Зазначене підтверджується договорами з фінансовими установами, в яких, як правило, обумовлюються назва населеного пункту та адреси пунктів приймання від населення переказів, на які розповсюджується дія цих договорів, умови та порядок оплати послуг фінансових установ.

Враховуючи зацікавленість у гарантованому надходженні платежів за призначенням (на рахунок надавачів Послуг), населення, як правило, буде користуватись послугами з приймання переказів тих фінансових установ, з якими надавачі Послуг уклали відповідні договори.

Відтак, попит на послугу з приймання від фізичних осіб готівкових платежів за Послуги обмежений територіальними межами певного населеного пункту.

Беручи до уваги, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» здійснює діяльність з приймання готівкових платежів через ПНФП, які розташовано в містах Запоріжжя та Бердянськ, територіальними (географічними) межами досліджуваного ринку є територія м. Запоріжжя та територія м. Бердянськ Запорізької області.

Бар'єрами вступу на ринок є організаційні та адміністративні обмеження, пов'язані з: необхідністю одержання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України на здійснення переказу коштів; витратами на оренду землі та утримання необхідного приміщення; витратами на оренду/придбання необхідного обладнання; укладенням договорів з надавачами Послуг та рекламуванням своєї діяльності тощо.

Оцінюючи рівень подолання бар'єрів, можна стверджувати, що вони були непереборними.

Часовими межами ринку є період 2011 - І півріччя 2014 років, впродовж якого стабільність ринку свідчить про його сталу структуру, коли співвідношення пропозиції та попиту істотно не змінювалось.

Обсяг ринку визначався (за даними надавачів Послуг) як загальна сума коштів, сплачених фізичними особами за Послуги на користь цих надавачів Послуг через операторів ринку (банки, ПНФП ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», структурні підрозділи УДППЗ «Укрпошта», власників кіоску (терміналу) самообслуговування тощо) в територіальних межах м. Запоріжжя та територіальних межах м. Бердянська Запорізької області.

Операторами ринку послуг з приймання платежів в територіальних (географічних) межах м. Запоріжжя та територіальних (географічних) межах м. Бердянськ, крім ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», були УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», ВАТ КБ «Надра», ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК», ПАТ «ПУМБ» та інші.

Протягом 2011 - І півріччя 2014 років найбільшу частку на ринках послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб на користь надавачів Послуг мало ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а саме:

- в територіальних межах міста Запоріжжя: в 2011 році - 90%, в 2012 році - 89%, в 2013 році - 72%, в І півріччі 2014 року - 51%;

- в територіальних межах міста Бердянська: в 2011 році - 87%, в 2012 році - 83,5%, %, в 2013 році - 86%, в І півріччі 2014 року - 89%.

Частки потужних конкурентів Підприємства (УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк») становили 0,3% - 17%, інших учасників Ринку - від 0,0001 % до 0,1% (в залежності від періоду та суб'єкта господарювання).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

В якості доводів щодо створювання значного конкурентного тиску на Підприємство з боку інших суб'єктів господарювання ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» зазначило (листи від 02.04.2013 № 545, від 15.07.2014 № 662), що на досліджуваному ринку діяльність з приймання коштів від населення за Послуги здійснює значна кількість фінансових установ.

Для приймання платежів від населення в оплату за Послуги ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» укладено договори з суб'єктами господарювання - надавачами Послуг (далі - Договори). Відповідно до Договорів, ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» організовує та здійснює переказ коштів, внесених фізичними особами за житлово-комунальні та інші послуги через пункти надання фінансових послуг, на рахунки надавачів Послуг.

У вказаних Договорах визначено порядок оплати послуги Підприємства: ціну та особу, яка буде оплачувати надані ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» послуги.

Ціна послуги з приймання платежів Підприємством встановлена у вигляді комісійної винагороди: у фіксованому розмірі (грн) за 1 платіж або у відсотках від суми коштів, прийнятих для здійснення переказу на користь Замовника.

Ціна за послугу з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за Послуги на користь надавачів Послуг не підлягає державному регулюванню і встановлюється ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» самостійно.

Згідно з Договорами, комісійна винагорода стягується:

1) з надавачів Послуг:

- у відсотках від суми прийнятих за звітний період платежів,

- у відсотках від суми прийнятих за звітний період платежів (контрагентів), але не менше певної фіксованої плати (в грн.) з однієї квитанції;

2) з фізичних осіб - платників переказів - за тарифами ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс»;

3) з надавачів Послуг (у відсотках від суми прийнятих за звітний період платежів) та додатково з фізичних осіб (у фіксованому розмірі з однієї квитанції).

Тарифи для населення ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» встановлено у відсотках від суми прийнятого переказу, але не менше певної фіксованої плати (в грн.) з однієї квитанції.

порядок оплати за послугу ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» (визначення розміру комісійної винагороди та особи, з якої ця комісійна винагорода стягується) як в залежності від виду Послуги, так і в залежності від надавачів одного і того ж виду Послуги є різним.

Планові калькуляції вартості послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб на Підприємстві не розраховуються (лист ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» від 21.02.2013 №305). За поясненнями Підприємства (лист від 12.02.2013 № 262), «…ті чи інші тарифи на фінансові послуги з іншими підприємствами обумовлені економічним показниками та домовленостями між господарюючими суб'єктами із врахуванням особливостей співробітництва з цими контрагентами… Згідно статті 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вільні ціни встановлюються суб'єктом господарювання самостійно, за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін» (мова оригіналу).

На вимогу територіального відділення (від 17.01.2014 № 02-18/05-276) зазначити:

- фактори, які впливали на визначення Підприємством розміру комісійної винагороди за перекази, в залежності від суб'єктів господарювання, на користь яких здійснюється переказ, або видів Послуг,

- відмінності у прийманні переказів в залежності від видів Послуг та суб'єктів господарювання, на користь яких виконується переказ (з наведенням характерних особливостей з приймання переказів для певних отримувачів переказів та видів переказів),

ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» обґрунтованих пояснень не надало.

В відповіді на вищевказану вимогу Підприємство зазначило (лист від 04.02.2014 №119), що:

- в зав'язку з тим, що у м. Запоріжжі та Запорізькій області розпорядженням Запорізької облдержадміністрації від 12.09.1996 № 583 було запроваджено створену ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» автоматизовану систему комплексних розрахунків населення за комунальні послуги (тепло-, водопостачання та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), рішенням органів місцевого самоврядування було затверджено максимально допустимий тариф на послуги з переказу коштів за ці комунальні послуги у розмірі 2% від суми прийнятих платежів. Вказаний тариф, виходячи з економічних показників діяльності з переказу коштів на адресу комунальних підприємств, був економічно обґрунтований. В даний час ситуація не змінилась;

- граничний розмір комісійної винагороди (2%) за приймання від населення м. Запоріжжя платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на адресу комунальних підприємств входить до складу тарифів на житлово-комунальні послуги. Тобто, у будь-якому разі, населенню міста надходять рахунки на сплату житлово-комунальних послуг з урахуванням комісійної винагороди за приймання переказів у розмірі 2% від суми прийнятих переказів;

- тарифи на послуги з приймання грошових переказів ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» значно нижчі в порівнянні з тарифами інших фінансових установ, що надають аналогічні послуги. Так, згідно аналізу ринку фінансових послуг в сфері переказу коштів середній тариф за здійснення грошового переказу становить від 5% до 9,6% від суми грошового переказу.

Проте, з приводу наданих Підприємством пояснень варто зазначити наступне.

І. Посилання ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» на те, що до складу тарифів на житлово-комунальні послуги міста Запоріжжя входять витрати на оплату послуг з приймання від населення платежів у розмірі 2% від суми отриманих коштів, не можуть бути економічним обґрунтуванням встановленого Підприємством розміру комісійної винагороди. При визначенні розміру комісійної винагороди Підприємство має виходити з власних економічно обґрунтованих витрат, які воно несе при наданні послуги з приймання від фізичних осіб переказів на користь надавачів Послуг, а не з витрат, врахованих надавачами Послуг в тарифах на ці Послуги.

Крім того, територіальним відділенням при вибірковому опитуванні надавачів Послуг встановлено, що комісійна винагорода за збір платежів від населення, яку фактично сплатили ці підприємства впродовж 2011 - 2012 років, є більшою за витрати на комісійну винагороду, враховану в тарифах на Послуги, зокрема це перевищення склало:

- у ВАТ «Запоріжжяобленерго» - 28%, в тому числі за рахунок комісійної винагороди, сплаченої на користь ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» - 8%;

- у КП «Водоканал» - 9%, в тому числі за рахунок комісійної винагороди, сплаченої на користь ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» - 9%.

Концерн «Міські теплові мережі» повідомив, що у нього відсутня інформація щодо розміру планових витрат на оплату комісійної винагороди за приймання комунальних платежів від населення, врахованих в тарифах на послуги, оскільки при затвердженні тарифу на теплову енергію для населення постановою НКРЕ від 14.12.2010 № 1816 структуру цього тарифу йому не було доведено.

Що стосується розпорядчих документів органів місцевого самоврядування щодо затвердження максимально допустимого тарифу на послуги з переказу коштів за житлово-комунальні послуги (тепло-, водопостачання та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у розмірі 2% від суми прийнятих платежів, то за повідомленням виконавчого комітету Запорізької міськради (лист від 08.05.2014 № 03/02-17/01384) такі документи відсутні.

Разом з тим, Порядком проведення розрахунків за природний газ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247, встановлено, що оплата послуг щодо приймання платежів від населення банківськими установами та підприємствами поштового зв'язку здійснюється газопостачальними підприємствами у розмірі, що не перевищує 1% загальної суми коштів, що надійшли від населення на поточні рахунки (довідково: ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» в 2011 - 2012 роках було стягнено з населення м. Запоріжжя під час оплати ними платежів за газ комісійної винагороди у розмірі 4,8% від суми прийнятих платежів).

ІІ. Під час дослідження ринку приймання комунальних платежів за 2011 - 2012 роки територіальним відділенням було встановлено, що окремі банківські установи укладали з надавачами Послуг договори на приймання комунальних платежів від населення за тарифами, нижчими від тарифів ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Так, згідно укладених договорів, комісійна винагорода банків за приймання переказів в містах Запоріжжя та Бердянськ становила 0,5% - 1,2%.

Відповідно до Договорів, порядок приймання від фізичних осіб платежів за Послуги є тотожним, незалежно від виду Послуги:

- щомісяця надавачі Послуг надають Підприємству інформацію (на магнітних носіях або на електронну пошту), необхідну для здійснення переказів на користь клієнтів, за встановленою Підприємством формою (дані про кожного абонента надавача Послуг: ПІБ, адреса, № особового рахунку, стан особового рахунку по кожній Послузі);

- щоденно Підприємство надає надавачам Послуг в електронному вигляді (на магнітних носіях або на електронну пошту) інформацію щодо здійснених переказів на їх користь;

- приймання платежів від населення здійснюється в ПНФП Підприємства за єдиним порядком, встановленим ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс».

При цьому, як зазначалось вище, Підприємство не надало обґрунтованих пояснень щодо існування характерних особливостей з приймання переказів для певних отримувачів переказів та видів переказів.

Тобто, витрати на приймання кожного платежу не залежать від надавача Послуг, на користь яких здійснюються платежі, та виду Послуги і є однаковими.

Проте, внаслідок встановлення Підприємством у Договорах різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів (приклади наведено у таблиці 1), середня грошова винагорода за приймання одного платежу в розрізі надавачів Послуг та видів Послуг є різною.

Наприклад, за приймання в ПНФП м. Запоріжжя платежів у 2011 - 2014 роках:

- за електроенергію при встановленій комісійній винагороді для: ВАТ «Запоріжжяобленерго»: - 1,5% (за 2011 рік) та 1,3% (за 2012 - 2014 роки), КП «ВРЕЖО № 2, 3, 10» (2011 - 2012 роки), МКП «Основаніє» (2013 - 2014 роки) - 2%, середня грошова винагорода за приймання одного платежу в цей період склала для: ВАТ «Запоріжжяобленерго» - 0,62 грн (2011 - 2012 роки), 0,65 грн (2013 рік) 0,69 грн (2014 рік), КП «ВРЕЖО № 2, 3, 10» - 1,34 - 1,83 грн, МКП «Основаніє» - 1,09 - 1,18 грн;

- за послугу з централізованого водопостачання при встановленій комісійній винагороді для:ТОВ ЖЕУ «Оселя» - 2%,, КП «Водоканал» - 2% (січень 2011 рік - жовтень 2013), для ПАТ «Запорізький завод феросплавів» - 2%, але не менше 1,25 грн з квитанції, середня грошова винагорода за приймання одного платежу склала для:ТОВ ЖЕУ «Оселя» - 1,69 грн (2011 рік), 1,59 грн (2012 рік), 1,38 грн (2013 рік), 0,83 грн (2014 рік), КП «Водоканал» - 0,69 грн (2011 - 2012 роки), 0,83 грн (2013 рік), ПАТ «Запорізький завод феросплавів» - 1,25 грн (2011 - 2014 роки);

- за послугу з газопостачання при встановленій комісійній винагороді для КП «ВРЕЖО № 1, 6», МКП «Основаніє» (2013 - 2014 роки) - 2%, ПАТ «Запорізький завод феросплавів» - 2%, але не менше 1,25 грн з квитанції; середня грошова винагорода за приймання одного платежу склала для КП «ВРЕЖО № 1, 6», МКП «Основаніє» (2013 - 2014 роки) - 0,22 грн - 0,24 грн, ПАТ «Запорізький завод феросплавів» - 1,25 грн;

- за стаціонарний телефонний зв'язок при встановленій комісійній винагороді для: ПАТ «Банк Фамільний» (представника ПАТ «Укртелеком») - 0,5% від суми прийнятих платежів та додатково з платника за кожну квитанцію 1,25 грн (до 01.04.2013), 1,50 грн (до 01.06.2013), 1,75 грн (до 01.09.2013), 2,0 грн (до 01.10.2013), 2,25 грн (з 01.10.2013), ПрАТ «Фарлеп - Інвест» - 1,2% від суми прийнятих платежів та додатково 0,50 грн з платника за кожну квитанцію, сумарна середня грошова винагорода за приймання одного платежу (з надавача Послуги та платника) склала по: ПАТ «Банк Фамільний» - 1,47 грн (2011 - 2012 роки), 1,93 грн (2013 рік), 2,25 грн (2014 рік), ПрАТ «Фарлеп - Інвест» - 0,99 грн (2011 - 2014 роки);

- за кабельне телебачення при встановленій комісійній винагороді для: ПрАТ «КТС» - 1,3% від суми прийнятих платежів та додатково 1,0 грн з платника за кожну квитанцію, ТОВ ВКФ «Запоріжелектронснаб» - 2%, але не менше 0,88 грн з квитанції (в 2011 році) та 1,3% від суми прийнятих платежів та додатково 0,50 грн з платника за кожну квитанцію (до 01.09.2013), сумарна середня грошова винагорода за приймання одного платежу (з надавача Послуги та платника) склала по ПрАТ «КТС» - 1,48 грн (2011 рік) та 1,56 грн (2012 рік), 1,52 грн (2013 - 2014 роки), ТОВ ВКФ «Запоріжелектронснаб» - 0,93 грн (2011 рік), 1,06 грн (2012 рік), 1,20 грн (І півріччя 2013 року);

- за обслуговування домофонів при встановленій комісійній винагороді для: ПП Кузнєцова А. Н. - 2%, але не менше 1,25 грн з квитанції, ТОВ «Цифрал Сервіс Центр Домофонізації» - 1,3% від суми прийнятих платежів та додатково 1,0 грн з платника за кожну квитанцію (діяло до 2013 року), ТОВ «Центр Цифрал Сервіс Запоріжжя» - 1,3% від суми прийнятих платежів та додатково 1,0 грн з платника за кожну квитанцію (почало діяти з жовтня 2012 року), сумарна середня грошова винагорода за приймання одного платежу (з надавача Послуги та платника)склала по: ПП Кузнєцова А. Н. - 1,26 грн (2011 рік), 1,28 грн (2012 рік), 1,25 грн (2013 - 2014 роки), ТОВ «Цифрал Сервіс Центр Домофонізації» - 1,31 грн та 1,33 грн (відповідно у 2011 році та 2012 році), ТОВ «Центр Цифрал Сервіс Запоріжжя» - 1,47 грн (2013 рік), 1,53 грн (2014 рік).

Встановлена Підприємством комісійна винагорода, що стягується виключно з платника переказу при здійсненні платежів за Послугу в ПНФП м. Запоріжжя, в один і той же проміжок часу також є різною.

Наприклад, для платежів до 62 грн комісійна винагорода становила на послугу з газопостачання (на користь ПАТ «Запоріжгаз») - 2 грн (до 01.06.2014), за електроенергію (по актах про порушення правил користування електричною енергією, на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго») - 3 грн (2011 - 2014 роки), за обслуговування домофонів - 1,25 грн (2011 - 2014 роки); за централізоване водопостачання та водовідведення (на користь КП «Водоканал» у ) - 1,90 грн (01.11.2013- 01.06.2014), за стаціонарний зв'язок (на користь ПАТ «Укртелеком») - 2,25 грн (з 01.10.2013); для платежів від 150 грн комісійна винагорода становила на послугу з газопостачання (на користь ПАТ «Запоріжгаз») - 1,5% від суми переказу, за електроенергію (по актах про порушення правил користування електричною енергією, на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго») - 2% від суми переказу.

За приймання платежів в ПНФП м. Бердянська:

- за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій при встановленій комісійній винагороді для КП «Житлосервіс - 2А» - 2%, ККГ «Курорт» - 1,5%, середня грошова винагорода за приймання одного платежу склала для КП «Житлосервіс - 2А» - 0,98 грн (2011 рік), 0,89 грн (2012 рік), 1,76 грн (2013 рік), ККГ «Курорт» - 2,08 грн (2011 рік), 2,20 грн (2012 рік), 2,36 грн (2013 рік);

- за послугу з централізованого водопостачання та водовідведення при встановленій комісійній винагороді для ТОВ «Чиста вода Бердянськ» - 2%, КП «Бердянськводоканал» - 1,7%, середня грошова винагорода за приймання одного платежу в 2012 році склала для ТОВ «Чиста вода Бердянськ» - 1,08 грн, КП «Бердянськводоканал» - 0,99 грн;

- за стаціонарний телефонний зв'язок комісійна винагорода становила для ТОВ «Омега Груп» та ТОВ «Он Лайн Азов» становила 1,5% від суми прийнятих платежів, ВАТ «Укртелеком» - 0,5% та додатково 1,0 грн з платника за кожну квитанцію, середня грошова винагорода за приймання одного платежу в 2012 році склала для ТОВ «Омега Груп» - 1,02 грн, (2011- 2012 роки), 0,67 грн (2013 рік), ТОВ «Он Лайн Азов» - 0,41 грн, (2011- 2012 роки, в 2013 році не діяло), ПАТ «Укртелеком» - 1,58 грн (2011- 2013 роки).

Наведене свідчить про відсутність економічно обґрунтованого підходу у визначенні комісійної винагороди для певного споживача, чим було створено дискримінаційні умови для споживачів, оскільки вони мали платити за одну і ту ж послугу ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» різну плату, без обґрунтованих на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, дії ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», які полягали у встановленні у Договорах різного порядку оплати споживачами послуг з приймання платежів за Послуги, що призвело до стягнення різної грошової винагороди з одного платежу без обґрунтованих на те підстав, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом 2 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги, зокрема, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, а також постачання газу і електроенергії, послуг стаціонарного телефонного зв'язку та телебачення (кабельного телебачення) на користь третіх осіб (надавачів цих Послуг), шляхом застосування різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

В матеріалах справи міститься Подання від 18.08.2014 № 02-152-спр про попередні висновки у справі № 02/42-13 (І т. а.с. 50 - 60).

На подання з попередніми висновками від 18.08.2014 № 02-152-спр Товариство листом від 28.08.2014 № 0915 надало свої заперечення щодо результатів розгляду справи № 02/42-13, з якими територіальне відділення не погоджується за таких підстав.

1. Підприємство зазначає, що територіальним відділенням звужено товарні межі ринку. За твердженням ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», товарними межами ринку має бути послуга з переказу коштів (як готівкових, так і безготівкових) на користь третіх осіб на будь-які цілі.

2. Підприємство вказує, що об'єктами аналізу мають бути всі підприємства та установи, які надають фінансову послугу з переказу коштів, а не лише ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс».

3. Підприємство не погоджується з твердженням, що бар'єри вступу на ринок є непереборними. За твердженням Підприємства, вступ на ринок не потребує значних капітальних вкладень: всі банківські установи та підприємства, які здійснюють перекази, мають відповідні ліцензії та несуть звичайні витрати на забезпечення своєї господарської діяльності (оренда приміщення, оплата комунальних послуг тощо).

4. Підприємство зазначає, що воно не має ринкової влади, а територіальним відділенням не досліджувались докази на підтвердження того, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання.

5. Підприємство стверджує, що воно зазнає значної конкуренції на ринку і ніяким чином не може впливати на нього, про що свідчить зростання в 2013 - 2014 роках часток його конкурентів: УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк». На думку Підприємства, його конкуренти мають розгалужену мережу відділень для приймання та переказу коштів в м. Запоріжжі та м. Бердянську, собівартість їх послуг є меншою, ніж у Підприємства, так як банківські установи мають можливість надавати значно більший перелік фінансових послуг у порівнянні з ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс». Проте, споживачі обирають Підприємство не тому що воно є «монополістом», а тому що їх влаштовує співвідношення ціна/якість обслуговування.

6. Товариство зазначає, що чинним законодавством не передбачено встановлення для різних споживачів однакових цін на послуги; спосіб встановлення Підприємства цін на свої послуги нічим не відрізняється від встановлення цін на фінансові послуги іншими фінансовими установами (відсоток від суми переказу та/або фіксована сума винагороди). За твердженням Підприємства, в поданні не наведено жодного доказу, що воно застосовувало різні інші умови до рівнозначних угод без об'єктивно виправданих на те причин.

10.10.2014 позивач отримав від відповідача супровідний лист № 02-18/01-29/822 від 30.09.2014 разом з копіює рішення адміністративної колегії ЗОТВ АМК України від 30.09.2014 № 43-рш (І т. а.с. 23).

Пунктами 2, 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до Положення про територіальне відділення АМК України, затвердженого розпорядженням АМК України від 23.02.2001 № 32-р, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, зокрема: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п 4.4. Методики визначення монопольного становища перелік основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) може складатися шляхом визначення суб'єктів господарювання, які мають значущі обсяги продажу (постачання, виробництва), придбання (споживання, використання) товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території.

Значущими обсягами продажу (постачання, виробництва), придбання (споживання, використання) товарів (товарних груп) визначаються обсяги, які як правило, перевищують 5 відсотків відомих обсягів товарів (товарних груп), що мають ознаки однакових (подібних, аналогічних), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території.

Продавцями вказаних послуг є банківські та небанківські фінансові установи, які внесені до відповідного державного реєстру фінансових установ та отримали ліцензію на переказ коштів: центральні офіси, дирекції, балансові та безбалансові відділення банківських установ; структурні підрозділи УДППЗ «Укрпошта» (відділення, центри обслуговування); ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», кіоски (термінали) самообслуговування та інші (надалі - Фінансові установи).

ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» діє на досліджуваному ринку самостійно та не входить до складу групи суб'єктів господарювання, яка має ознаки колективного домінування на ринку, а отже є одноособовим об'єктом аналізу щодо визначення монопольного становища.

Відповідно до п. 6.1 Методики визначення монопольного становища територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним. При цьому, зокрема, можуть враховуватися: фізичні і технічні характеристики товару (товарної групи); технологічні зв'язки між виробниками і споживачами; можливості щодо технічного, гарантійного, абонентського обслуговування; співвідношення цін, зокрема рівень співвідношення цін на певні товари (товарні групи) в межах цього ринку, прийнятний для виробників чи споживачів; можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями, які за припущенням входять до одного географічного ринку, зокрема можливість збереження рівня якості і споживчих властивостей товару (товарної групи) при транспортуванні; рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); наявність торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт, можливостей виконання передпродажної підготовки; наявність знаків для товарів і послуг; наявність на відповідній території та рівень бар'єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи), а саме: адміністративних бар'єрів; економічних й організаційних обмежень; впливу вертикальної (горизонтальної) інтеграції; бар'єрів, що пов'язані з ефектом масштабу виробництва; бар'єрів, що базуються на абсолютній перевазі рівня витрат; бар'єрів, пов'язаних з розмірами капітальних витрат або обсягів інвестицій, що необхідні для вступу на певний товарний ринок; обмежень щодо попиту; екологічних обмежень; бар'єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; місце розташування специфічних груп споживачів; рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.

При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Попит на послугу з приймання від фізичних осіб готівкових платежів за Послуги обмежений територіальними межами певного населеного пункту.

Беручи до уваги, що ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс» здійснює діяльність з приймання готівкових платежів через ПНФП, які розташовано в містах Запоріжжя та Бердянськ, територіальними (географічними) межами досліджуваного ринку є територія м. Запоріжжя та територія м. Бердянськ Запорізької області.

Часовими межами ринку є період 2011 - І півріччя 2014 років, впродовж якого стабільність ринку свідчить про його сталу структуру, коли співвідношення пропозиції та попиту істотно не змінювалось.

Дата укладання договорів з суб'єктами господарювання - надавачами послуг ніяким чином не впливає на часові межі ринку, тому що зазначені договори діяли в період досліджуваного ринку.

Згідно з пунктом 7.1 Методики визначення монопольного становища, часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

У випадках, коли період повного обороту авансованого капіталу у виробництві відповідного товару є більшим, ніж один рік, як часові межі ринку як правило визначається проміжок часу, який дорівнює від одного до трьох зазначених періодів обороту капіталу (пункт 7.2. Методики).

Проміжок часу менший, ніж один рік, може визнаватися часовими межами ринку, зокрема за умов, що період повного обороту авансованого капіталу у виробництві відповідного товару є значно меншим, ніж один рік (пункт 7.3 Методики).

Позивач в територіальних межах м. Запоріжжя та територіальних межах м. Бердянська мав частки, які перевищували 35%, а отже досліджуваний ринок характеризується сталою структурою.

Вартісним показником досліджуваної послуги є комісійна винагорода, що отримується фінансовою установою, а кількісним показником - обсяг сплачених населенням на користь надавачів послуг грошових коштів (обсяг переказів), оскільки вартість послуги встановлюється в залежності від розміру переказу (суми коштів, що переказується), про що зазначає і позивач.

Інформацією щодо обсягу сплачених за послуги коштів володіють надавачі послуг.

Згідно п. 8.1 Методики визначення монопольного становища обсяг ринку, на якому визначається монопольне (домінуюче) становище, визначається як загальний обсяг надходження товару на ринок

Пункт 8.2 Методики вказує на те, що обсяг товарів (товарних груп), що продається (постачається, виробляється) або придбавається (споживається, використовується) суб'єктом господарювання, визначається як загальний обсяг реалізованих або придбаних товарів (товарних груп), що входять до товарних меж ринку, протягом часу, що складає часові межі ринку

Тому, обсяг ринку визначався як загальна сума коштів, сплачених фізичними особами за послуги на користь цих надавачів послуг через операторів ринку (банки, ПНФП ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», структурні підрозділи УДППЗ «Укрпошта», власників кіоску (терміналу) самообслуговування тощо) в територіальних межах м. Запоріжжя та територіальних межах м. Бердянська Запорізької області.

Відповідно до пункту Методики 8.6. розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку за відсутності достовірної інформації про обсяги товарів (товарних груп), які продаються (постачаються, виробляються) або придбаваються (споживаються, використовуються), може здійснюватися на основі оцінок відповідних показників, наявних виробничих потужностей або інших показників, які свідчать про обсяги продажу (постачання, виробництва) або придбання (споживання, використання) товарів (товарних груп) на ринку.

Операторами ринку послуг з приймання платежів в територіальних (географічних) межах м. Запоріжжя та територіальних (географічних) межах м. Бердянськ, крім ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс»,були УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», ВАТ КБ «Надра», ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК», ПАТ «ПУМБ» та інші.

Протягом 2011 - І півріччя 2014 років найбільшу частку на ринках послуг з приймання готівкових платежів від фізичних осіб на користь надавачів послуг мало ПрАТ «Запоріжзв'язоксервіс», а саме:

- в територіальних межах міста Запоріжжя: в 2011 році - 90%, в 2012 році - 89%, в 2013 році - 72%, в І півріччі 2014 року - 51%;

- в територіальних межах міста Бердянська: в 2011 році - 87%, в 2012 році - 83,5%, %, в 2013 році - 86%, в І півріччі 2014 року - 89%.

Частки потужних конкурентів Підприємства (УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк») становили 0,3% - 17%, інших учасників Ринку - від 0,0001 % до 0,1% (в залежності від періоду та суб'єкта господарювання).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Згідно п. 9.3. Методики наявність хоча б одного бар'єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1 - 2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб'єкт господарювання не є потенційним конкурентом.

Впродовж 2012 - 2014 років на ринок не вступили потенційні конкуренти, діяльність яких знизила би рівень концентрації та призвела до вдосконалення конкуренції на Ринку. При цьому, у вказаному періоді частки основних продавців послуг (Підприємство, УДППЗ «Укрпошта», ВАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») у сукупності складали більше 95%, не дивлячись на присутність на Ринку значної кількості інших фінансових установ, частки яких складають соті або тисячні відсотки.

Згідно п. 9.1 Методики потенційними конкурентами вважаються такі суб'єкти господарювання: які мають матеріально-технічну базу, кадри, технології тощо, але з різних причин не реалізують ці можливості; які виготовляють товари (товарні групи), що складають товарні межі ринку, але не реалізують їх на відповідному ринку; нові суб'єкти господарювання, які можуть вступити на ринок.

За приписами пункту 10.3 Методики, суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має здатність: або до антиконкурентних дій, які негативно впливають на структуру ринку (не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання); або до експлуатуючої діяльності (ущемляти інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів).

Згідно п. 11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без виправданих на те причин згідно пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Відповідна норма не ставить висновок про наявність \ відсутність таких рівнозначних угод у залежність від оформлення відносин письмовим договором (договорами). Зазначений висновок може бути зроблений й за результатами аналізу поведінки учасників відповідних правовідносин. При цьому обов'язок обґрунтувати існування об'єктивно виправданих причин такого застосування покладається на особу, яка застосовує згадані ціни чи інші умови.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ні на вимогу ЗОТВ АМК України, ні в судовому засіданні не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про економічно-виправдані причини застосування різних цін та різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання на здійснення приймання грошових готівкових вишів від фізичних осіб та їх подальший переказ на користь таких суб'єктів господарювання. Відсутність державних регульованих цін суд не вважає достатнім обгрунтуванням застосування різних цін до рівнозначних договорів.

За своєю суттю істотними умовами, з урахуванням незначних особливостей, досліджені ЗОТВ АМК України позивача є угодами, за якими позивач зобов'язувався за рахунок отримувачів коштів від населення здійснювати прийняття грошових коштів та здійснювати їх переказ на користь та рахунки суб'єктів господарювання, які надають комунальні послуги.

А тому суд приходить до висновку, що ЗОТВ АМК України вірно визначив ці угоди як рівнозначні, а тому займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку позивач мав дотримуватись вимог ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та забезпечити застосування однакових цін для таких угод, або надати обґрунтування причин застосування різних цін та порядку оплати послуг. Недотримання зазначених норм закону свідчить про зловживання позивачем своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку, яке визначено ЗОТВ АМК України відповідно до норм чинного законодавства. Заперечення позивача в цій частині також спростовуються наведеними вище матеріалами справи.

Відповідно до п. 15.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне рішення ЗОТВ АМК України діяло в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Аналіз усіх матеріалів справи та досліджених ЗОТВ АМК України договорів дозволяє дійти висновку, що при проведенні перевірки відповідач діяв у межах компетенції, визначеної законом, з'ясував усі обставини, які мають значення для справи.

Доводи позивача спростовуються викладеними вище матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.02.2015