Рішення № 42788478, 19.02.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 р. Справа № 914/4543/14

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 9 611,52 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Крива О.В. - дов. №164 від 22.01.2015 року,

відповідача: ФОП ОСОБА_1

Учасникам судового процесу роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення стягнення 9 611,52 грн. Ухвалою від 25.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору №68-11 від 13.10.2011 року, укладеного з позивачем про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення щодо щомісячної сплати коштів за користування Обєктом пл. 30,0 м2 до 25 числа поточного місяця, внаслідок чого, у останнього за період з 13.10.2011 року станом на 17.11.2014 року (згідно довідки позивача) утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8 535,94 грн.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 19.02.2015 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвал суду виконав частково. Через канцелярію суду 19.02.2015 року представником позивача подано заяву, в якій зазначено, що в позовній заяві за позовом управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення стягнення 9 611,52 грн. в абзаці 6 було допущено описку з періодом нарахування заборгованості, відтак просить виправити допущену описку, а саме вважати, що - основна заборгованість з 13.10.2011 року до 13.10.2014 року.

В судове засідання 19.02.2015 р. представник відповідача з'явився, вимог ухвали суду виконав частково.

Через канцелярію суду за вх. №5309/15 від 10.02.2015 представник відповідача подав заперечення на позов. Визнає основний борг по сплаті орендної плати по договору за період з 13.10.2011 року по 29.05.2012 року, тобто по час досягнення сторонами згоди про розірвання спірного договору, що вбачається із долучених у справі листів. В частині стягнення пені просить застосувати строк позовної давності. В решті позовних вимог просить відмовити. Про це подав письмову заяву за вх. №7052/15 від 19.02.2015 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

В судовому засіданні 19.02.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивш наявні в матеріалах справи докази оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини даної справи в їх сукупності, судом встановлено таке.

13.10.2011р. між управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір №68-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі-Договір).

За умовами вказаного договору, позивач зобов'язався надати у тимчасову оренду відповідачу конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 30,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а останній взяв на себе зобов'язання вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7 Договору, сторони погодили, що термін дії договору встановлюється на 3 роки.

Згідно п. 3.2 Договору, орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 30 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (35,0*30,0*27*10*0,0084)/12*1,2+238,14 грн. (двісті тридцять вісім гривень 14 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 36,69 грн.(тридцять девять гривень 69 копійок).

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, зокрема, не вповному обсязі здійснював оплату за користування об'єктом оренди, внаслідок чого допустив заборгованість в розмірі 8 535,94 грн. станом на 17.11.2014 року за період з 13.10.2011 року по 13.10.2014 року, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем.

17.11.2014р. позивачем, було складено акт звірки взаєморозкрахунків між сторонами за позовними вимогами. Однак, як зазначає позивач, відповідач акт не підписав, в матеріалах справи підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків відсутній.

З огляду на вищенаведене, а також те, що відповідач в добровільному порядку не оплатив суми боргу, позивач звернувся в господарський суд з вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 8 535,94 грн. орендної плати по Договору за вказаний період.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення частково. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629, 759, 762 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 4 ст. 284, ст. 291 ГК України, норми якого у даному випадку є спеціальними щодо загальних норм Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Між сторонами у справі 13 жовтня 2011 р. укладено Договір № 68-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Відповідно до п.п. 1, 2 цього договору сторони погодили, що предметом договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі об'єкт павільйон) площею 30,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали ЛМР від 01.06.2011 року №566.

Відповідач не погоджується в оплаті нарахованої заборгованості Управлінням комунальної власності ЛМР згідно договору оренди конструктивних елементів №68-11 від 13.10.2011 року за весь період дії договору, оскільки на даному місці, а саме за адресою: АДРЕСА_1, ним не було встановлено тимчасову споруду (надалі -ТС), у зв'язку з незгодою мешканців похилого віку, які проживають в сусідньому будинку хоча ФОП ОСОБА_1 було виготовлено повністю всі дозвільні документи на встановлення ТС.

Як вбачається із листа Шевченківської районної адміністрації ЛМР від 10.06.2014 року на заяву відповідача від 04.06.2014 року, то Шевченківська районна адміністрація ЛМР підтвердила, що тимчасова споруда (МАФ) на АДРЕСА_1 в зв'язку з незгодою мешканців мікрорайону по АДРЕСА_1 щодо встановлення об'єкту торгівлі СПД ОСОБА_1 станом на 05.06.2014 року не було встановлено. Це стверджує у своїх запереченнях проти ползову відповідач.

В листопаді 2011 року, відповідач звернувся із заявою в депутатську комісію архітектури з проханням перенести адресу прив'язки МАФ з АДРЕСА_1 на адресу по АДРЕСА_2. Відповідна Ухвала ЛМР зі зміною адреси розміщення МАФ відповідача була прийнята 15.12.2011р. під номером №1012 і міститься у матеріалах справи. З огляду на це, мало місце підписання нового договору оренди, оскільки зміна місця встановлення тимчасової конструкції є істотною обставиною будь-якого договору на право тимчасового користування.

В зв'язку з цим, відповідач ФОП ОСОБА_1 звертався в управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради із заявою № З-Д-5483 від 27.02.2012 про розірвання договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення № 68-11 від 13.10.20 11 за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду звернення, управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради було підготовлено проект договору про розірвання договору № 68-11 від 13.10.2011, про що відповідача було інформовано листами № 2302-1624 від 29.05.2012 та № 2302-1839 від 15.06.2012, які додані суду, як позивачем так і відповідачем. В листах зазначалося, що у випадку зволікання стосовно вчинення дій, необхідних для розірвання договірних відносин, управлінням буде розцінено це як відмову від підписання договору, оскільки згідно п.6.1 вищезгаданого договору, всі зміни та доповнення до договору мають з ним юридичну силу, якщо вони оформлені письмово і підписані уповноваженими представниками сторін. Листом № 2302-1624 від 29.05.2014 відповідача просили з'явитися на підписання договору в термін до 07.06.2012р. Докази такої відправки листів відповідачу містяться в матеріалах справи, хоча відповідач заперечує їх отримання.

Відповідно до листів відповідача і позивача щодо погодження розірвання договору №68-11 від 13.10.2011 року (шляхом обміну листами), суд прийшов до висновку, що право відповідача на оренду, як і договір оренди №68-11 від 13.10.2011 року припинили свою дію з 30.05.2012 року.

З наведених обставин, з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за період з 13.10.2011 року по 29.05.2012 року включно в сумі 1251,66 грн., з врахуванням уже сплачених відповідачем 600 грн. 28.03.2014 року, про що подано суду банківська виписка від 28.03.2014 року.

Разом з тим, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені з таких підстав. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком, протягом якого особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права судом.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд вважає за необхідне погодитися з цієї заявою та відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої у періоди, за якими позовна давність минула.

Доказів, які свідчили б про оплату зазначеної вище суми боргу відповідачем суду не надано.

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 1251,66 грн. основної заборгованості по орендній платі за період з 13.10.2011 року по 29.05.2012 року включно підлягає до задоволення. В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення решта суми основної заборгованості і пені суд відмовляє.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача, так як спір виник з його вини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 1251,66 грн. основної заборгованості та 1 827,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.02.2015 р.

Суддя Долінська О.З.