Ухвала суду № 42788452, 13.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.02.2015Справа № 910/22855/14

За заявоюДержавного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"пророзстрочку виконання рішення судуу справі №910/22855/14за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереждоДержавного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"простягнення 5 828,46 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача (заявника):Келим Д.А. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про стягнення 5 828,46 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 5 401,44 грн., пеню в сумі 349,53 грн., 3% річних в розмірі 71,93 грн. та судовий збір у розмірі 1 825,25 грн.

12.01.2015 р. на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. у справі №910/22855/14 видано наказ.

29.01.2015 р. до канцелярії суду надійшла заява Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. строком на 12 місяців.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на складне фінансове ставище. Заявником зазначено, що боржник на даний час має значну дебіторську заборгованість, яка виникла внаслідок відсутності відповідного фінансування, а тому на думку заявника, вказані обставини свідчать про наявність ускладнень виконання судового рішення по справі, а надання розстрочки виконання судового рішення надасть йому можливість вжити всіх заходів по його належному та своєчасному виконанню.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, в судове засідання 13.02.2015 р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2015 р. з'явився, заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. підтримує та просить її задовольнити.

З приводу неявки представника позивача у судове засідання 13.02.2015 р. господарський суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено десятиденний строк розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення заяви, внаслідок чого остання може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка позивача в судове засідання 13.02.2015 р. не перешкоджає вирішенню питання про розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про розстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р., заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписом ст. 4-5, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. Конституційного суду України по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 р. Конституційного суду України по справі №11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.2013 р. Конституційного Суду України по справі №17/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №910/22855/14, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписом ст. 43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Керуючись принципами повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з огляду на всі представлені заявником документи, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про розстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вказувалось вище, в обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на відсутність у Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" грошових коштів для оплати заборгованості перед Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж.

Заявником зазначено, що Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" засноване на державній формі власності та здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, у своїй господарській діяльності підприємство зобов'язане виконувати держзамовлення, 90% яких фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів. За виконані підприємством проектно-вишукувальні роботи замовники вчасно не розраховуються на підставі чого у підприємства з'являється та збільшується заборгованість по сплаті податків, нараховується пеня та штрафи, що призводить до погіршення матеріального становища підприємства та збільшення заборгованості по заробітній платі працівникам.

На підтвердження своїх пояснень заявником представлено до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства станом на 30.09.2014 р. У наведеному звіті відображено, що у порівнянні з показниками фінансової звітності на початок звітного періоду, фінансові показники на кінець періоду є значно нижчими, що фактично вказує на збитковість господарської діяльності Державне підприємство Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", що фактично вказує на скрутне фінансове становище боржника та дійсну наявність ускладнень при виконанні рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. по справі №910/22855/14.

За таких обставин, з метою дотримання принципу збалансованості інтересів обох сторін під час розгляду заяв про розстрочення виконання рішень, з огляду на всі фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. по справі №910/22855/14 може бути розстрочене на 6 місяців наступним чином (основний борг 5 401,44 грн. + пеня 349,53 грн. + 3% річних 71,93 грн. + судовий збір 1 825,25 грн. = 7 648,15 грн.):

до 13.03.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.04.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.05.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.06.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.07.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.08.2015 р. - 1 274,70 грн.

Отже, заява Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про розстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. по справі №910/22855/14 строком на 12 місяців з щомісячним платежем в сумі 637,35 грн. підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про розстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. по справі №910/22855/14 строком на 12 місяців задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. по справі №910/22855/14 на 6 місяців наступним чином:

до 13.03.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.04.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.05.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.06.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.07.2015 р. - 1 274,69 грн.;

до 13.08.2015 р. - 1 274,70 грн.

Суддя Ю.О. Підченко