Ухвала суду № 42787764, 17.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/16416/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Борисюк І.Е.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

17 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до квартального комітету "Лівобережний", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування довідки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до квартального комітету "Лівобережний", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування довідки.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, публічне акціонерне товариство "Банк Форум" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2014 року - без змін.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про визнання адміністративного позову у повному обсязі, а також просив суду розгляд справи здійснювати без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно договору дарування від 12.05.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_5 прийняла у дар 41/100 частину будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Вінницьким міським відділом РАГС 13.11.1996 року, батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно довідки № 1475, виданої квартальним комітетом «Лівобережний» 04.08.2008 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5, інших осіб, що проживають або зареєстровані, в тому числі неповнолітніх та малолітніх не має.

Відповідно до відміток в паспортах, ОСОБА_4 з 12.07.2005 року, ОСОБА_5 з 23.06.1998 року та ОСОБА_3 з 12.07.2005 року зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно довідки, виданої Центром первинної медико-санітарної допомоги 26.03.2013 року, зокрема, ОСОБА_3, який мешкає за адресою: в АДРЕСА_1 з 2000 року і по теперішній час знаходиться на медичному обслуговуванні у даному закладі, в інші заклади не вибував.

Відповідно до довідки № 139, виданої загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 4 ім. Д.І. Менделєєва Вінницької міської ради 19.03.2013 року, ОСОБА_3 навчався у закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 ім. Д.І. Менделєєва Вінницької міської ради» з 01.09.2003 року по 01.06.2012 року та проживав за адресою: в АДРЕСА_1.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії квартального комітету «Лівобережний» щодо видачі довідки № 1475 від 04.08.2008 року з інформацією щодо проживаючих та зареєстрованих осіб являються протиправними та незаконними. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Тому, виходячи з положення ст. 29 ЦК України місцем проживання позивача є місце проживання його батьків, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 СК України - правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» - діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 156 ЖК України - члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

На момент складання довідки відповідача від 04.08.2008 року нормативно - правовим актом, який регулював питання порядку видачі та форми довідок про реєстрацію місця проживання були Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 p. N 470.

Так, згідно Додатку N2 цих Правил встановлено форму - довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку. Остання, містить такі реквізити, як: площа, особовий рахунок, благоустрій, кількість проживаючий, їх П.І.Б., родинні відносини, рік народження, дата прописки, відмітки про виписку тимчасово відсутнього члена сім'ї тощо.

Згідно додатку №2 Правил - особі, яка проживає у будинку, що належить громадянинові на праві особистої власності, довідка видається і підписується власником будинку та завіряється у порядку, встановленому виконкомом відповідної місцевої Ради народних депутатів.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дана довідка (фактично довідка про склад зареєстрованих членів сім'ї) не могла бути видана особисто Квартальним комітетом «Лівобережний» з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.3 Положення про Міністерство внутрішніх справ України Затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року N 1138/2000 основними завданнями МВС України, зокрема, є забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи.

Згідно пп.5 п.3 Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. N 844 основними завданнями Департаменту, зокрема, є організація реєстрації та обліку фізичних осіб за місцем проживання/перебування.

Згідно п. 1 вищевказаного Положення - департамент, управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), відділи (сектори) у справах громадянства, імміграції та реєстрації! фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС (далі - підрозділи), пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становлять службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, керівним органом якої є Департамент.

Таким чином, станом на момент видачі оскаржуваної довідки від 04.08.2008 року уповноваженим органом з питань реєстрації був Державний департамент у справах громадянства. імміграції та реєстрації фізичних осіб в особі відповідного відділу (сектору) в м. Вінниці.

Фактично, така довідка має видаватись іншим суб'єктом, зокрема, уповноваженим органом з питань реєстрації, яким на час видачі довідки був Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, правонаступником якого на даний час є Державна міграційна служба України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи самоорганізації населення» - орган самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.

Власні повноваження органу самоорганізації населення - повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закон України «Про органи самоорганізації населення» орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Згідно частини 2 та 3 вказаного Закону - органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про органи самоорганізації населення» органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади (а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим), рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання, які їх обрали.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії відповідача щодо видачі довідки від 04 08.2008 року №1475 з інформацією про проживаючих та зареєстрованих осіб не ґрунтувались на законі, а тому такі дії та сама довідка є незаконними.

Щодо твердження представника ПАТ "Банк Форум" про необхідність застосування строку позовної давності до позову, у зв'язку з тим, що довідка видана 04.08.2008 року, то 3-річний строк давності довідки закінчився 04.08.2011 року колегія суддів апеляційної інстанції ставиться критично.

Як встановлено судом 04.08.2008 року Асоціацією органів самоорганізації населення м. Вінниці Квартальним комітетом «Лівобережний» було видано довідку №1475 від 04.08.2008 року ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що вона дійсно прописана та постійно проживає за вищевказаною адресою разом із своїм чоловіком - ОСОБА_4, інших осіб, що проживають або зареєстрованих, в т.ч. неповнолітніх та малолітніх немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 КАС України - здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Однією, із вимог відкриття провадження в адміністративній справі, є те що позовна заява має бути подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто позивач має бути повнолітньою особою, який виповнилось 18 років, (п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалось в позові, що і не заперечується відповідачем, позивач особисто звернувся до відповідача з вимогою отримати оскаржувану довідку лише в травні 2014 року.

Посилання третьої особи ПАТ «Банк Форум» на те, що позивачу стало відомо про оскаржувану довідку із іншого судового процесу (щодо оскарження договору іпотеки), по якому було прийнято 12.09.2013 року рішення Вінницьким міським судом Вінницької області, судом до уваги не береться, оскільки в даній справі особистої участі позивач не брав, його представництво здійснювалось законним представником батьком, оскільки на той час, позивач був неповнолітнім.

Процесуальний інститут представництва є відносно самостійним щодо представництва, яке є в цивільному праві (ст. 239 ЦК України). Процесуальне представництво, зокрема, відрізняється тим що процесуальне представництво здійснюється в межах справи, що розглядається судом.

Самостійно реалізувати своє право на оскарження даної довідки, позивач не міг, оскільки був неповнолітнім (відсутність процесуальної дієздатності).

Тому, ОСОБА_3 подав позов в шестимісячний строк, з моменту набуття позивачем повноліття.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України - для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 261 ЦК України, яка передбачає, що разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в строк передбачений ст. 99 КАС України

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач, скориставшись своїм процесуальним правом, визначеним ч. 2 ст. 51 КАС України, визнав адміністративний позов повністю, а також в ході розгляду справи, обставини, викладені позивачем в позовній заяві, знайшли своє підтвердження.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду буде складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.