Постанова № 42787744, 20.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

20 лютого 2015 р. справа № 820/19910/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

суддів: Полях Н.А., Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Акмаєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Арбітражний керуючий ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 17.11.2014 р. № 1923/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р., виданого ОСОБА_1;

- поновити ОСОБА_1 дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- зобов'язати Міністерство юстиції України (ідентифікаційний номер 00015622) внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України інформацію щодо поновлення ОСОБА_1 дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 17.11.2014 р. Міністерством юстиції України було видано наказ № 1923/5, згідно пункту 2 якого анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р., видане ОСОБА_1 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 29.09.2014 р. № 120 та протоколу її засідання від 29.09.2014 р. Позивач вважає зазначений наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідачів зазначив, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 17.11.2014 р. № 1923/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р., виданого ОСОБА_1, був прийнятий у відповідності до чинного законодавства України та скасуванню не підлягає.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2.6 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за N 1113/23645, підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Згідно п. 2.6.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), позапланова перевірка здійснюється Мін'юстом або територіальними органами з питань банкрутства за наявності доручення Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами п'ятим і шостим пункту 2.6 цього розділу.

Відповідно до п.п. 2.6.2, п.п. 2.6.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у разі надходження на адресу територіального органу з питань банкрутства звернення від фізичної чи юридичної особи про невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо проведення позапланової перевірки. Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, у разі якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства, здійснює позапланову перевірку або надає доручення на проведення позапланової перевірки територіальному органу з питань банкрутства.

До Головного управління юстиції у Харківській області 19.05.2014 р. надійшов лист Харківської міжрайонної прокуратури від 12.05.2014 р. № 04-28-3411вих14 (т. 1 а.с. 143-144), скерований листом прокуратури Харківської області від 16.05.2014 р. № 05/2/3-241вих-14 (т. 1 а.с. 142), щодо укладення арбітражним керуючим ОСОБА_1 135 ліцензійних договорів про використання промислових зразків з ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" та з проханням провести перевірку діяльності арбітражного керуючого.

Зазначений лист Харківської міжрайонної прокуратури на підставі п.п. 2.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) було направлено до Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України для вирішення питання щодо вжиття заходу контролю до арбітражного керуючого ОСОБА_1

До Головного управління юстиції у Харківській області 23.06.2014 р. надійшло доручення Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України від 20.06.2014 р. № 6659-0-26-14/13.2 щодо проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 за скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 12.05.2014 р. № 11-2270 (т. 1 а.с. 129-133). Питання, які порушуються у скарзі, є аналогічними питанням, порушеним у листі Харківської міжрайонної прокуратури.

На підставі скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 12.05.2014 р. № 11-2270, скерованої дорученням Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України від 20.06.2014 р. № 6659-0-26-14/13.2, наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 10.07.2014 р. № 41/4 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в термін з 15.08.2014 р. до 19.08.2014 р. щодо додержання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та іншого законодавства з питань банкрутства, щодо передання ліквідатору протягом 15 днів бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута; укладення правочинів з ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" та ФОП ОСОБА_3, які не були передбачені планом санації та погоджені із комітетом кредиторів (т. 1 а.с. 134-135).

Голові та членам комісії були видані посвідчення на проведення невиїзної позапланової перевірки від 11.07.2014 р. № 100 (т. 1 а.с. 136). Арбітражному керуючому ОСОБА_1 направлено повідомлення про проведення невиїзної позапланової перевірки від 11.07.2014 р. № 100 (т. 1 а.с. 137-138).

Листом від 11.07.2014 р. № 2995-0-30-14/13.2 Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України повідомив, що доручення на проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, аналогічних у листі Харківської міжрайонної прокуратури, надано 20.06.2014 р. (т. 1 а.с. 145).

У зв'язку із перебуванням на лікарняному голови комісії - заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області Лактіна І.С., наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 27.08.2014 р. № 125/4 його виключено зі складу комісії з проведення перевірки та включено до складу комісії голову комісії - головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області Прокопчук Я.М. (т. 1 а.с. 140).

За результатами проведеної перевірки комісією виявлено порушення приписів ч. 6 ст. 3-1, ч. 8 ст. 3-1, абз. 2 ч. 9 ст. 17, абз. 1 ч. 10 ст. 17, ч. 13 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції до 19.01.2013 р.), ч. 6 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції), про що складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.08.2014 р. № 82, акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.08.2014 р. № 98 (т. 1 а.с. 10-24).

Відповідно до п. 6.13 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії (далі - структурний підрозділ), щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція).

Головним управлінням юстиції у Харківській області листом від 03.09.2014 р. № 17597/06-05 до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України направлено пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (т. 1 а.с. 146-153).

Дисциплінарною комісією 29.09.2014 р. прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, про що зазначено у протоколі засідання цієї комісії № 19/09/14 (т. 1 а.с. 74-77).

Міністерством юстиції України 17.11.2014 р. видано наказ № 1923/5, згідно пункту 2 якого анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 681 від 22.03.2013 р., видане ОСОБА_1 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 29.09.2014 р. № 120 та протоколу її засідання від 29.09.2014 р. (т. 1 а.с. 26-27).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок комісії про те, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 після оскарження постанови Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. в апеляційному порядку, а саме 17.02.2014 р., не передано бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору ОСОБА_6, чим порушив приписи ч. 13 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції). Також, комісією встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 було укладено 255 ліцензійних договорів про використання промислового зразка з ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" на загальну суму 8 925 000,00 грн., які не були погоджені з комітетом кредиторів та були затверджені в плані санації ВАТ «Мереф'янський механічний завод», чим порушив приписи ч. 6 ст. 3-1, абз. 2 ч. 9 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.). Також, комісія дійшла висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 були укладені угоди, які в подальшому збільшили кредиторську заборгованість ВАТ «Мереф'янський механічний завод» на суму 10 050 000,00 грн., у разі їх визнання, що свідчить про нанесення значної матеріальної шкоди підприємству-боржнику та порушення приписів ч. 8 ст. 3-1, абз. 1 ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.).

Щодо тверджень позивача про безпідставне посилання комісії під час перевірки на порушення ОСОБА_1 приписів ч. 13 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції) суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2012 р. у справі № Б-39/148-04 про визнання банкрутом ВАТ «Мереф'янський механічний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_7 звільнено від виконання повноважень керуючого санацією ВАТ «Мереф'янський механічний завод», керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Постановою Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у вказаній справі № Б-39/148-04 ВАТ «Мереф'янський механічний завод» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

Арбітражним керуючим ОСОБА_1 27.12.2013 р. на вказану постанову Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. було подано апеляційну скаргу, в якій просив Харківський апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову від 25.12.2013 р. в частині призначення ліквідатором ВАТ «Мереф'янський механічний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_6 та призначити нового ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у вказаній справі № Б-39/148-04 залишено без змін.

Арбітражним керуючим ОСОБА_1 на зазначені рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого господарського суду України було подано касаційну скаргу від 11.03.2014 р., проте постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2014 р., зокрема, касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а зазначені судові рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. та Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. залишені без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.), у разі визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує виконувати свої обов'язки до моменту передачі справ ліквідатору або призначення його ліквідатором у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 6 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013 р.), протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 під час виконання повноважень керуючого санацією ВАТ «Мереф'янський механічний завод» був службовою особою та керівником боржника, що закріплено у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013 р.) та в абз. 3 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла до 2013 року).

Керівника боржника ОСОБА_8 ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2007 р. було звільнено від виконання обов`язків керуючого санацією, після чого керуючими санацією були арбітражні керуючі.

Згідно ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у справі № Б-39/148-04, набрала законної сили 17.02.2014 р. Оскарження зазначених судових рішень у касаційному порядку не зупиняло їх виконання, у зв'язку з чим посилання позивача на тривалий розгляд апеляційних та касаційних скарг не спростовує висновків комісії та не звільняє керуючого санацією від обов'язку передати справи (документи, печатки тощо) ліквідатору.

Таким чином, суд вважає обґрунтовано правову позицію відповідача про те, що позивачем порушено приписи ч. 13 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) та ч. 6 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції).

Щодо тверджень позивача про безпідставне посилання комісії під час перевірки на порушення ОСОБА_1 приписів ч. 6 ст. 3-1, ч. 8 ст. 3-1, абз. 2 ч. 9 ст. 17, абз. 1 ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.) суд зазначає наступне.

Керуючим санацією ОСОБА_1 (ліцензіат) між ВАТ "Мереф'янський механічний завод" та ТОВ "Іноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" (ліцензіар) 23.08.2013 р. було укладено 135 ліцензійних договорів про використання промислового зразка з № 230813/01 по № 230813/135.

Згідно предмету вказаних договорів, ліцензіар, який має усі належні права щодо патентів: № 22872 дата видачі 26.03.2012 року; № 22999 дата видачі 25.04.2012 року; № 23000 дата видачі 25.04.2012 року; № 23453 дата видачі 25.07.2012 року; № 23463 дата видачі 25.07.2012 року; № 23464 дата видачі 25.07.2012 року; № 23465 дата видачі 25.07.2012 року; № 23466 дата видачі 25.07.2012 року; № 23467 дата видачі 25.07.2012 року; № 23468 дата видачі 25.07.2012 року; № 23469 дата видачі 25.07.2012 року; № 23471 дата видачі 25.07.2012 року; № 23472 дата видачі 25.07.2012 року; № 23473 дата видачі 25.07.2012 року; № 23475 дата видачі 25.07.2012 року (загалом 15 патентів), що стосуються універсального сантехнічного розпилювача, передав, а ліцензіат отримав виключну ліцензію на використання промислових зразків з 23.08.2013 року по 22.08.2014 року, з 23.08.2014 року по 22.08.2015 року, з 23.08.2015 року по 22.08.2016 року, з 23.08.2016 року по 22.08.2017 року, з 23.08.2017 року по 22.08.2018 року, з 23.08.2018 року по 22.08.2019 року, з 23.08.2019 року по 22.08.2020 року, з 23.08.2020 року по 22.08.2021 року, з 23.08.2021 року по 26.03.2022 року (загалом поступово 9 років).

Ліцензіат отримує ліцензію на використання промислових зразків, на які одержано зазначені 15 патентів з відповідною датою видачі, що стосується універсального сантехнічного розпилювача з метою виготовлення, застосування, ввезення, пропозицій до продажу, продажу та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого на основі зазначених промислових зразків, а також застосування способу, який охороняється патентами.

За надання прав на використання промислового зразку за кожним окремим договором ВАТ "Мереф'янський механічний завод" виплачує ТОВ "Іноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" винагороду у розмірі 75 000,00 грн. після закінчення строку патентного захисту патенту, а саме 26.03.2022 р.

Відповідно до додаткових угод від 26.08.2013 р. до ліцензійних договорів про використання промислового зразка від 23.08.2013 р. з № 230813/01 по № 230813/135 було змінено п. 1, п. 8 та п. 12 договорів, а саме: строки використання промислового зразка зменшено з одного року до 6 місяців; сума винагороди ліцензіара за кожним окремим договором зменшено з 75 000,00 грн. до 35 000,00 грн., та зменшено строки дії договорів. Ці договори є чинними з дати їх укладання та діють у терміни з 23.08.2013 року по 22.02.2014 року, з 23.08.2014 року по 22.02.2015 року, з 23.08.2015 року по 22.02.2016 року, з 23.08.2016 року по 22.02.2017 року, з 23.08.2017 року по 22.02.2018 року, з 23.08.2018 року по 22.02.2019 року, з 23.08.2019 року по 22.02.2020 року, з 23.08.2020 року по 22.02.2021 року, з 23.08.2021 року по 26.03.2022 року.

Також, керуючим санацією ОСОБА_1 між ВАТ "Мереф'янський механічний завод" та ТОВ "Іноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" 26.08.2013 р. було укладено 120 ліцензійних договорів про використання промислового зразка з № 230813/136 по № 230813/255.

Згідно предмету вказаних договорів, ліцензіар, який має усі належні права щодо патентів: № 22872 дата видачі 26.03.2012 року; № 22999 дата видачі 25.04.2012 року; № 23000 дата видачі 25.04.2012 року; № 23453 дата видачі 25.07.2012 року; № 23463 дата видачі 25.07.2012 року; № 23464 дата видачі 25.07.2012 року; № 23465 дата видачі 25.07.2012 року; № 23466 дата видачі 25.07.2012 року; № 23467 дата видачі 25.07.2012 року; № 23468 дата видачі 25.07.2012 року; № 23469 дата видачі 25.07.2012 року; № 23471 дата видачі 25.07.2012 року; № 23472 дата видачі 25.07.2012 року; № 23473 дата видачі 25.07.2012 року; № 23475 дата видачі 25.07.2012 року, що стосуються універсального сантехнічного розпилювача, передав, а ліцензіат отримав виключну ліцензію на використання промислових зразків з 23.02.2014 року по 22.08.2014 року, з 23.02.2015 року по 22.08.2015 року, з 23.02.2016 року по 22.08.2016 року, з 23.02.2016 року по 22.08.2017 року, з 23.02.2018 року по 22.08.2018 року, з 23.02.2019 року по 22.08.2019 року, з 23.02.2020 року по 22.08.2020 року, з 23.02.2021 року по 26.08.2021 року.

Суд зазначає, що вказані в зазначених 120 ліцензійних договорах від 26.08.2013 р. патенти та умови договорів є аналогічними патентам та умовам, вказаним у попередніх 135 ліцензійних договорах від 23.08.2013 р., іншими є лише строки використання промислового зразка.

Ліцензіат отримує ліцензію на використання промислових зразків, на які одержано зазначені 15 патентів з відповідною датою видачі, що стосується універсального сантехнічного розпилювача з метою виготовлення, застосування, ввезення, пропозицій до продажу, продажу та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого на основі зазначених промислових зразків, а також застосування способу, який охороняється патентами.

За надання прав на використання промислового зразку за кожним окремим договором ВАТ "Мереф'янський механічний завод" виплачує ТОВ "Іноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" винагороду у розмірі 35 000,00 грн. після закінчення строку патентного захисту патенту, а саме 26.03.2022 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.), значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Як було встановлено судом, усі вказані ліцензійні угоди не були погоджені керуючим санацією ОСОБА_1 з комітетом кредиторів.

Як вже зазначалось, арбітражним керуючим ОСОБА_1 з ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" 23.08.2013 р. було укладено 135 договорів, загальна вартість яких склала 4 725 000,00 грн. (135 договорів х 35 000,00 грн.), та 120 договорів, укладених 26.08.2013 р., загальна вартість яких склала 4 200 000,00 грн. (120 договорів х 35 000,00 грн.), дата сплати грошових коштів у загальній сумі 8 925 000,00 грн. за 255 ліцензійних договорів настає 26.03.2022 р. Отже, суми договорів, укладених в один день, а саме 4 725 000,00 грн. та 4 200 000,00 грн., перевищують 1% балансової вартості підприємства. Таким чином, суд приходить до висновку, що усі вказані ліцензійні угоди є значними.

Суд зазначає, що вказані ліцензійні договори про використання промислового зразка укладені між одними й тими самими сторонами, правовідносини, що виникли внаслідок їх укладення є однорідними, усі угоди мають аналогічний предмет та направлені на один об'єкт - майно ВАТ «Мереф'янський механічний завод», мають один і той самий термін виконання.

Отже, арбітражним керуючим ОСОБА_1 було укладено 255 ліцензійних угод про використання промислового зразка з ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" на загальну суму 8 925 000,00 грн., які не були погоджені з комітетом кредиторів та були затверджені в плані санації ВАТ «Мереф'янський механічний завод», чим порушено приписи ч. 6 ст. 3-1, абз. 2 ч. 9 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.).

На численні вимоги суду надати пояснення про причини, які стали підставою укладання 255 договорів, стосовно одного й того самого матеріального предмета, замість одного договору, позивач ОСОБА_1 змістовної відповіді не надав, зазначивши причиною лише невідому для суду саме таку домовленість сторін.

Таким чином, укладення позивачем вказаних угод призвело до пред'явлення ТОВ "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" до боржника кредиторських вимог у загальному розмірі 10 050 000,00 грн., що свідчить про нанесення значної матеріальної шкоди підприємству-боржнику та порушення позивачем приписів ч. 8 ст. 3-1, абз. 1 ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 р.).

Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2014 р. були відхилені повністю грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" до банкрута - ВАТ «Мереф'янський механічний завод» у розмірі 10 050 000,00 грн. (т. 1 а.с. 122-128).

У вказаному рішенні господарський суд зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інвестиційне підприємство СТАТУС" не надано документального підтвердження фактичного виконання цих договорів, зокрема, передання технічної документації, яка є необхідною і достатньою для виробництва продукції за ліцензіями, до того ж суд неодноразово пропонував ТОВ «ІІП СТАТУС» надати докази відображення в документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності заявника фінансово-господарські операції за ліцензійними договорами на використання промислового зразка, докази виконання кредитором своїх зобов'язань за ліцензійними договорами, проте ТОВ «ІІП СТАТУС» неодноразово ігнорувались ухвали господарського суду, що призвело до дуже тривалого розгляду справи.

Господарський суд в даній ухвалі від 10.09.2014 р. дійшов висновку, що вказані ліцензійні договори за №№ 230813/01 - 230813/135, укладені 23.08.2013 р., є значними угодами, проте на укладання цих угод не було надано згоди комітету кредиторів. Також, загальна сума за вказаними договорами взагалі перевищує балансову вартість всіх активів боржника більш ніж вдвічі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання позивача на той факт, що всі угоди були направлені на відновлення платоспроможності боржника з урахуванням втілення нової продукції не звільняють його від обов'язку отримати згоду комітету кредиторів на їх укладення, як того вимагає абз. 2 ч. 9 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1 29.05.2013 р. було подано до Господарського суду Харківської області клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання ВАТ «Мереф'янський механічний завод» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатором ВАТ «Мереф'янський механічний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_1, що підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2014 р. по справі № Б-39/148-04.

Отже, арбітражний керуючий ОСОБА_1 навіть не намагався використовувати у власній господарській діяльності зазначені договори, навмисно створив заборгованість підприємства та розпочав процедуру ліквідації та банкрутства.

Щодо пропуску, на думку позивача, строків накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.13 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

На підставі вищезазначеного, Головним управлінням юстиції у Харківській області на виконання п. 7.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено пропозицію до Міністерства юстиції України щодо внесення подання до Дисциплінарної комісії про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що державним органом з питань банкрутства винесено наказ № 1923/5 лише 17.11.2014 р., чим порушено приписи статей 107 та 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У ч. 4 ст. 107 та ч. 3 ст. 109 вказаного Закону визначено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 108 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5, рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень приймає дисциплінарна комісія.

Строк виконання цієї норми встановлений в ч. 4 ст. 107 та ч. 3 ст. 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та абз. 2 п. 22 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), відповідно до яких строк внесення структурним підрозділом Міністерства юстиції на розгляд Дисциплінарної комісії подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, його розгляд Комісією та прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення.

Суд зазначає, що днем виявлення проступку є день складення акту перевірки діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а днем прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення є день оформлення протоколу (день засідання) про таке його застосування Комісією.

Відповідно до п. 7.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства не приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, воно лише виконує рішення Дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного стягнення, тобто Міністерство юстиції України не приймає рішення про накладення або не накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих.

Як вже зазначалось, Головним управлінням юстиції у Харківській області 29.08.2014 р. було складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, відповідно до якого було зафіксовано факт порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 норм чинного законодавства, які є підставою для внесення подання до Дисциплінарної комісії про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, та 29.09.2014 р. Дисциплінарною комісією було прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (згідно протоколу № 19/09/14 від 29.09.2014 р. (т. 1 а.с.76)).

Отже, рішення про застосування дисциплінарного стягнення було прийнято в межах строків, визначених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 17.11.2014 р. № 1923/5 в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 № 681 від 22.03.2013 р. прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 20.02.2015 р.

Головуючий суддя Сагайдак В.В.

Судді Полях Н.А.

Бездітко Д.В.