Постанова № 42786542, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/15230/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Павлової Т.І. ГрищенкоІ.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» про стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» з позовними вимогами про: - стягнення з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19285,76грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого у відповідача виник борг за порушення термінів сплати адміністративно-господарські санкцій, а також було порушено вимоги ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». За 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2009р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 24403,22грн, вказана сума була стягнута відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. Оскільки вищевказана сума відповідачем була сплачена з простроченням у кількості 1976 днів, утворилася заборгованість по сплаті пені у розмірі 19285,76грн., яка станом на момент розгляду справи залишається не сплаченою.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення проти позову з проханням відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що про існування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. про часткове задоволення апеляційної скарги відповідач дізнався лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2014р. Вказаною постановою встановлено, що вимога про стягнення пені в сумі 956,48грн. не відповідає нормам ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Також відповідач зазначає, що позовні вимоги стосуються стягнення пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій, а тому до них застосовуються строки, передбачені ст.250 ГК України, якою передбачено строк стягнення - півроку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України, суд допустив заміну відповідача Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь», його правонаступником Товариством з додатковою відповідальністю «Автопромінь».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на Товариство з додатковою відповідальністю «Автопромінь» покладається обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за 2008р. за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів середньооблікова кількість штатних працівник облікового складу - 62 особи; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; фонд оплати праці - 756500,0 грн.; кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів - 2; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 12201,61 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій 24403,22грн., сплата 12.09.2014р. Кількість днів прострочення з 16.04.2009 по 12.09.2014 включно - 1976. Сума пені, що необхідно сплатити - 19285,76грн., що підтверджується Актом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів №57 від 03.02.2009р.

Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2011р. у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ «Автопромінь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, у задоволенні позову відмовлено.

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. у справі №2а-10779/09/0470 Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі №2а-10779/09/0470 - скасовано. Позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 24403,22грн. та стягнення з відповідача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 956,48грн. - задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі - 24403 гривні 22 копійки. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

25 липня 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ із заявою №04-01/1363 від 23.07.2014р., копія якої наявна в матеріалах справи, в якій позивач просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-10779/09/0470.

Заступником начальника Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ 04.08.2014р. винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №44239579, копія якої наявна в матеріалах справи, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-10779/09/0470 виданого 23.01.2014р. про стягнення з ВАТ «Автопромінь» адміністративно-господарських санкцій у сумі 24403,22грн.

Згідно платіжного доручення №1096 від 09.09.2014р. ТДВ «Автопромінь» сплачено 26898,54грн., призначення платежу - погашення боргу згідно постанови №44239579 від 04.08.14р.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною 3 ст.18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства (об'єднання, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, встановлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 вказаної статті).

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.4 ст.20 вказаного Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на приписи статті 238 Господарського кодексу України, до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несплату, не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких були передбачені Конституцією України та Податковим Кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі аналізу наведених норм матеріального права та фактичних обставин справи суд зазначає, що за наявності постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2011р. за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ВАТ «Автопромінь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, якою у задоволенні позову відмовлено, та відсутності доказів обізнаності відповідача про наявність постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012р. про часткове задоволення позову, враховуючи докази сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у сумі 24403,22грн. з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, застосування до відповідача адміністративно-господарської відповідальності суперечить принципам обґрунтованості та розсудливості визначеним п.п.3,6 ч.1 ст.2 КАС України.

Оскільки суб'єктом владних повноважень не спростовано, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення в частині сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за їх несплату.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нарахована позивачем безпідставно, вина відповідача не доведена.

З урахуванням сукупності викладених обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» про стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова