Ухвала суду № 42785459, 17.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 12801/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська панчішна компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська панчішна компанія» звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.08.2011 року №0002642320/19263/10/23-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 336 470,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 336 468,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2,00 грн.; від 07.12.2011 року № 0003342320/24531/10/23-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 336 469,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 336 468,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0002642320/19263/10/23-2 від 16.08.2011 року та № 0003342320/24531/10/23-2 від 21.10.2011 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що предметом укладеного між ТзОВ «Українська панчішна компанія» та його контрагентом - ТзОВ «Девіком» договору поставки №01-1512/09П1 від 15.12.2009 року є поставка товариству пряжі, яка використовується у виробництві панчішно-шкарпеткових виробів. Виконання вказаних робіт підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, оформленими належним чином.

Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що згідно довідки про результати зустрічної звірки ТзОВ «Девіком» щодо підтвердження відомостей, отриманих від платника податків ТзОВ «Українська панчішна компанія», за січень, лютий, квітень 2011 року, розбіжностей у даних платників податків не виявлено. Окрім цього, зазначена довідка спростовує твердження представника відповідача стосовно відсутності у контрагента позивача - ТзОВ «Девіком» складських приміщень, а також стосовно відсутності самого платника податків за місцезнаходженням. Також цією довідкою встановлено походження товару, придбаного позивачем у ТОВ «Девіком», зазначено реквізити видаткових та податкових накладних, що засвідчують факт передачі товару.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що ТзОВ «Українська панчішна компанія» придбавало в ТзОВ «Девіком» пряжу гребінну імпортного виробництва. ДПІ у Печерському районі м. Києва за наслідками проведеної зустрічної перевірки ТзОВ «Девіком» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Українська панчішна компанія» підтверджено взаємовідносини позивача із контрагентом. Однак, встановлено, що імпорт пряжі здійснювався ТзОВ ЛВ «Імпекс».

Апелянт стверджує, що контрагента позивача - ТзОВ «Девіком» та у його контрагента - ТОВ «ЛВ Імпекс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження, що свідчить про відсутність фактичного відвантаження товарно матеріальних цінностей для ТзОВ «Українська панчішна компанія».

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 21.07.2011 року по 27.07.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Українська панчішна компанія» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Девіком» за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2011 року №474/23-2/32894162 з якого видно, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 336 468,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 206 733,00 грн., за квітень 2011 року на суму 129 735,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2011 року №0002642320/19263/10/23-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 336 470,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 336 468,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2,00 грн.

Внаслідок оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до ДПА у Львівській області Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 року № 0003342320/24531/10/23-2, у якому вказаний новий розмір штрафної санкції - 1 грн. В частині нарахування зобов'язання за основним платежем сума ПДВ залишена без змін.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16.07.19999 року № 996-XIV»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит, окрім належного документального оформлення господарської операції та наявності податкової накладної, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження економічної діяльності платника.

Встановлено, що між ТзОВ «Українська панчішна компанія» та його контрагентом - ТзОВ «Девіком» укладено договір поставки №01-1512/09П1 від 15.12.2009 року, предметом якого є поставка товариству пряжі, яка використовується у виробництві панчішно-шкарпеткових виробів. Згідно п.3.3. вказаного договору постачальник постачає товар покупцю на умовах DDU (склад покупця). Місце поставки: Україна, м. Львів, вул. Пасічна, 93. Перевезення здійснювалися транспортним підприємством ПП «Автотрансконтейнер», що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними.

Як слідує із матеріалів справи, за період січень-квітень 2011 року згідно цього договору було здійснено чотири поставки пряжі бавовняної: 14.01.2011 року на суму 592 387,09 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000064, податковою накладною та товарно-транспортною накладною від 14.01.2011 року; 24.02.2011 року на суму 648 011,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000276, податковою накладною та товарно-транспортною накладною від 24.02.2011 року; 06.04.2011 р. на суму 778408,78 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0000576, податковою накладною та товарно-транспортною накладною від 06.04.2011 року, 18.04.2011 року.

Наведені документи, за висновком суду, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про спірні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

Порівняльний аналіз відомостей, відображених у видаткових, податкових та товарно- транспортних накладних підтверджує реальність господарської операції між ТзОВ «Українська панчішна компанія» та ТзОВ «Девіком» щодо поставки пряжі.

Крім цього, фактичне здійснення господарської діяльності та імпортування товару з Пакістану протягом 2011 року на митну територію України контрагентом у третій ланці - ТзОВ ЛВ «Імпекс» підтверджується даними АРМ Митниця і вантажно-митними деклараціями, що відображено в акті перевірки від 02.08.2011 року №474/23-2/32894162.

Довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.10.2011 року №3346/23- 11/24596836 за результатами зустрічної звірки ТзОВ «Девіком» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Українська панчішна компанія» за січень, лютий, квітень 2011 року не встановлено розбіжностей із відомостями, отриманими від ТзОВ «Українська панчішна компанія» та встановлено відображення в податковому обліку ТзОВ «Девіком» результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТзОВ «Українська панчішна компанія».

ТзОВ «Українська панчішна компанія» включило до складу податкового періоду за за січень, лютий, квітень 2011 року суми ПДВ за господарськими операціями з ТзОВ «Девіком» згідно виписаних останнім податкових накладних та відобразило цю суму в податковій декларації з податку на додану вартість січень, лютий, квітень 2011 року та Додатку 5 до неї.

Твердження контролюючого органу про відсутність об'єкта оподаткування у зв'язку з відсутністю місця постачання товару, що зафіксоване в акті перевірки, зроблене безпідставно, оскільки місце постачання визначене договором - м. Львів, вул. Пасічна, 93, місце знаходження контрагента ТзОВ «Девіком» підтверджене довідкою зустрічної перевірки №3346/23-11/24596836 від 19.10.2011 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом до уваги не беруться доводи відповідача про неправомірність віднесення ТзОВ «Українська панчішна компанія» до податкового кредитку по податку на додану вартість, з підстав відсутності у ТзОВ «ЛВ Імпекс», яке є третьою ланкою у ланцюгу постачальників, приміщень, трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для відвантаження товарно-матеріальних цінностей для ТзОВ «Девіком», а в подальшому для ТзОВ «Українська панчішна компанія», оскільки податковою інспекцією, не наведено достатньо переконливих доводів про те, що зазначені відомості є неповними, недостовірними або суперечливими.

Фактично в основу заперечень проти права позивача на формування податкового кредиту та витрат за розглядуваними операціями податковою інспекцією покладено аналіз господарських правовідносин постачальника позивача з іншими суб'єктами господарювання, з якими позивач не перебував у безпосередніх правовідносинах.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання незаконної податкової вигоди, перший не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова не представлено доказів недобросовісності дій з боку позивача, його наміру отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі №2а-12193/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська панчішна компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.02.2015 року.