Ухвала суду № 42785403, 19.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18305/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засіданні: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Підприємства «Спілка працюючих інвалідів» Всеукраїнської благодійної організації «Фонд допомоги і захисту інвалідів України» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.15р. у справі №826/18305/14 за позовом Підприємства «Спілка працюючих інвалідів» Всеукраїнської благодійної організації «Фонд допомоги і захисту інвалідів України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.07.14р. №0001392206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.15р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.07.14р. №0001392206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 405 834,29 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції, з огляду на те, що пеня нараховується по курсу НБУ на день перерахування коштів, а не на день виникнення прострочення.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що кошти від компанії нерезидента "Sellier & Bellot JSC" (Чеська Республіка) надішли з простроченням законодавчо встановленого строку на 60 днів, оскільки надішли на розподільчій рахунок, який не має статусу поточного рахунку.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України, згідно листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05.05.14р. №Г-31.0.0.0/1-12471 (вх. ДПІ 8313/10 від 12.05.14р.) по зовнішньоекономічним контрактам від 05.12.13р. №12/13, від 09.01.14р. №09/01 та від 27.01.14р. №27/01, за результатами якої складено акт від 07.07.14р. №1603/26-53-22-06-21/33782271.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.07.14р. №0001392206, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 733 776,26 грн. за порушення вимог Закону України від 23 вересня 1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

Задовольняючи адміністративний позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що кошти по контракту компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка) були повернуті на рахунок позивача з порушенням терміну в 1 день, а не у кількості 60 днів як-то встановлено перевіркою.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що кошти за зовнішньоекономічними контрактами з компанією «S&B International, S.R.O.» (Продавець) (Чеська республіка) згідно контрактів від 05.12.13р. №12/13, від 09.01.14р. №90/01 повернуті на розрахунковий рахунок позивача з порушенням законодавчо встановленого строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 185/94-ВР), при імпорті на умовах відстрочення поставки відстрочення поставки не повинне перевищувати 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, Правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», 14 травня 2013 року постанову №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та 14 листопада 2013 року постанову №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яким встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, у період з 19 листопада 2012 року - дати набрання чинності постанови № 475 по 17 травня 2014 року - дата втрата чинності постанови №453 Національним Банком України було встановлено строкове обмеження на здійснення розрахунків за операціями з експорту та імпорту терміном 90 днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та компанією «S&B International, S.R.O.» (Продавець) (Чеська республіка) укладено контракт від 05.12.13р. № 12/13 щодо поставки одягу та туристичних товарів. Загальна вартість контракту 570 000 Євро.

На виконання умов даного контракту, позивачем перераховано на користь компанії «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) валютні кошти на загальну суму 570 000Євро (еквів. - 6 211 911,65 грн.), а саме: 09 12.13р. - на суму 50 000,00 Євро (еквів. 545 961,85 грн.), граничний термін надходження товару - 09 березня 2014 року; 10 грудня 2013 року - на суму 20 000,00 Євро (еквів. - 219 359,90 грн.), граничний термін надходження товару -10 березня 2014 року; 20 січня 2014 року - на суму 200 000,00 Євро (еквів. 2171538,20 грн.), граничний термін надходження товару - 20 квітня 2014 року; 28 січня 2014 року - на суму 300 000,00 Євро (еквів. -115 051,70 грн.), граничний термін надходження товару - 28 квітня 2014 року.

Товар (одяг та туристичні товари) від компанії нерезидента «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) згідно з митними деклараціями № 206951, № 206952, № 207085 надійшов на територію України (22 квітня 2014 року, 23 квітня 2014 року) на загальну суму 65350,35 Євро (еквів. - 1017758,49 грн.).

Через неможливість виконати умови контракту від 05.12.13р. № 12/13, компанією «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) повернуті валютні кошти (09 квітня 2014 року, 11 квітня 2014 року, 28 липня 2014 року, 28 квітня 2014 року, 05 травня 2014 року) на рахунок позивача на загальну суму 504 649,67 Євро (еквів. - 8041750,89 грн.).

З врахуванням викладеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що валютні кошти в сумі 504 649,67 Євро (еквів. - 8041750,89 грн.) надійшли з порушенням законодавчо встановленого строку.

Так, між позивачем та компанією «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) було укладено контракт від 09.01.14р. № 90/01 щодо поставки одягу та туристичних товарів. Загальна вартість контракту 100000,00 дол. США.

На виконання умов договору, позивачем 17.01.14р. перераховано на користь компанії «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) валютні кошти на суму 100 000,00 дол. США (еквів. - 799 300,00 грн.), граничний термін надходження товару - 17 квітня 2014 року.

Через неможливість виконати умови контракту від 09.01.14р. № 9/01, компанією «S&B International, S.R.O.» (Чеська республіка) повернуті валютні кошти (05.05.2014) на рахунок позивача у сумі 42 700,00 дол. США (еквів. - 486 780,00 грн.) та сумі 41 350,00 Євро (еквів. - 653 440,82 грн.) (еквів. - 57 319,37 дол. США).

Таким чином, валютні кошти в сумі 100 000,00 дол. США (1 140 000,00 грн.) надійшли з порушенням законодавчо встановленого строку.

При цьому, позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час перегляду постанови суду у суді апеляційної інстанції, не надано спростувань щодо встановленого вище порушення, а відтак апеляційна скарга апелянта-1 задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта-1 щодо невірного розрахунку пені за зовнішньоекономічними контрактами від 09.01.14р. № 90/01 та від 05.12.13р. № 12/13 помилкові, з огляду на те, що сума пені розрахована у відповідності до вимог ст. 4 Закону №185/94-ВР, а саме за курсом НБУ на день виникнення заборгованості, про що свідчить наявний справі розрахунок пені.

Щодо доводів апеляційної скарги апелянта-2, колегія суддів зазначає наступне.

Так, між позивачем та компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка) було укладено контракт від 27.01.14р. № 27/01 на поставку патронів для спортивної зброї на загальну суму 145000,00 Євро.

На виконання умов даного договору, позивачем 28.01.14р. перераховано на користь компанії «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка) валютні кошти на суму 145000,00 Євро (еквів. - 1582941,66 грн.), граничний термін надходження товару - 28 квітня 2014 року.

Перевіркою встановлено, що станом на 27 червня 2014 року наявна дебіторська заборгованість в сумі 145000,00 Євро по вищезазначеному контракту.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що через неможливість виконати умови контракту від 27.01.14р. № 27/01 валютні коштів були перераховані нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка) на розподільчій рахунок позивача в ПАТ «КБ «Приватбанк».

Надходження валютних коштів в сумі 145 000,00 Євро в Україну на розподільчий рахунок позивача в ПАТ «КБ «Приватбанк» підтверджується: платіжним дорученням в іноземній валюті № 133140429МТ10262 від 30.04.14р.; банківською випискою від 30.04.14р. по рахунку 26030056100837 клієнта Підприємства «Спілка працюючих інвалідів» в ПАТ «КБ «Приватбанк».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надходження валютних коштів на рахунок позивача 30.04.14р., а відтак з врахуванням того, що граничний термін надходження товару - 28 квітня 2014 року, а кошти у розмірі 145000,00 Євро по контракту від 27.01.14р. № 27/01 зараховані на рахунок позивача 30 квітня 2014 року, кількість днів прострочення складає один день (29 квітня 2014 року), а не 60 днів як встановлено перевіркою. Сума прострочення за один день складає - 6878,54 грн.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваного податкового повідомлення - рішення в частині нарахування пені у сумі 405 834,29 грн.

Покликання апелянта-2 на те, що зарахування валютних коштів на розподільчій рахунок позивача, а не на поточний рахунок, є підставою для висновку про прострочення граничного терміну надходження валютних коштів - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що підставою для застосування відповідальності у вигляді нарахування пені є саме факт несвоєчасного зарахування таких коштів.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, підстави для задоволення вимог апеляційних скарг - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційні скарги Підприємства «Спілка працюючих інвалідів» Всеукраїнської благодійної організації «Фонд допомоги і захисту інвалідів України» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.15р. у справі №826/18305/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.15р. у справі №826/18305/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 19.02.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М