Постанова № 42785304, 17.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року № 810/6509/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Овіонт” до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ “Овіонт” з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить зобов’язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акту від 03.10.2014 № 544/22-03/38934320.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що податковий орган за результатами зустрічної звірки дійшов помилкових висновків щодо нереальності господарських операцій підприємства. На думку позивача, викладені в Акті висновки можуть стати підставою для проведення позапланової перевірки, що матиме негативні наслідки для позивача. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги ст. 73 ПК України, оскільки за результатами звірки складається довідка, яка надсилається платнику податків у десятиденний термін, але відповідач за результатами звірки склав Акт. Вказані обставини, на думку позивача, мають безпосередній вплив на його права та інтереси, оскільки за результатами звірки здійснюється коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість підприємства.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в його задоволенні. На обґрунтування заперечень пояснив, що висновки Акту, як і сам Акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, а тому не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків і не впливають на його права та обов’язки, законні інтереси. При цьому, відповідач вважає, що дії по складанню Акту виконані відповідно до вимог чинного законодавства. На думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними, оскільки дані усіх перевірок відображаються в інформаційно-аналітичних системах податкової інформації незалежно від її змісту і використовується в контрольно-перевірочній роботі. Відображення даної інформації є обов’язком податкових органів і не спричиняє настання негативних наслідків ля платника податків.

На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Овіонт» зареєстроване як юридична особа 14.10.2013, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

У жовтні 2014 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Овіонт» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень, серпень 2014 року.

За результатами вжитих заходів складено Акт від 03.10.2014 №544/22-03/38934320, в якому податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ “Овіонт” об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період липень, серпень 2014 року, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 187, 188, 198 ПК України.

Не погоджуючись з діями податкового органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» інформації на підставі Акту від 03.10.2014 № 544/22-03/38934320, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки і компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд звертає увагу, що дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки і складанню за її результатами відповідного документа є способом реалізації наданих суб’єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в Акті не впливають безпосередньо на права і обов’язки платника податків.

На обґрунтування доводів щодо визнання дій податкового органу протиправними в частині проведення зустрічної звірки та складання Акту позивач зазначає лише про складання за результатом її проведення Акту, а не довідки.

Проте, такі твердження суд не приймає до уваги, оскільки вказані порушення є формальними і по суті не призвели до порушення прав та інтересів позивача, не поклали на підприємство зобов’язань, а також не створюють підстав для визнання дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки протиправними.

Щодо доводів позивача стосовно відсутності у податкового органу правових підстав для викладення в Акті від 03.10.2014 висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами і про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Так, контролюючий орган не позбавлений права викладати в Акті або довідці власні висновки щодо зафіксованих обставин. Тому оцінка Акту, у тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 К/9991/16854/12.

Слід зазначити, що платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до п. 1 ст. 6 КАС України, має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (ст. 2, п.п.1 п. 2 ст. 17 КАС України).

Отже, платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, дії щодо викладення в Акті від 03.10.2014 певних висновків, як і самі по собі висновки Акту не є рішенням органу владних повноважень, а відтак – не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію внесену на підставі Акту від 03.10.2014 №544/22-03/38934320, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (ст. 74 ПК України).

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про інформацію” податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про доступ до публічної інформації” інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об’єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" і інших.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів” затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС "Аудит" незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов’язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Крім того, відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 22.04.2011 № 236 при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Згідно п. 5.1 зазначених Методичних рекомендацій електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою ІС “Зустрічні звірки”.

Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов’язком податкового органу.

Суд зазначає, що автоматизовані системи створені для службового користування, у зв’язку з чим наявні в них відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки лише рішення про визначення податкових зобов’язань є тим рішенням, яке впливає на права платника податків.

Внесення відповідачем змін до відомостей про результати звірки не є діями, що порушують права платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 810/1977/13-а, яка в результаті оскарження до Вищого адміністративного суду України залишена без змін, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 К/800/61638/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за відсутності підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів внесення відповідачем до облікової картки ТОВ “Овіонт” даних результатів перевірки згідно Акта від 03.10.2014 №544/22-03/38934320, а також прийняття відповідачем будь-яких рішень про визначення підприємству податкових зобов’язань на підставі цього Акту. Також не надано доказів того, що в результаті проведення зустрічної звірки показники податкової звітності з податку на додану вартість підприємства були змінені. Отже, підстави для їх поновлення відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення прав позивача в даній справі відсутній, тому за наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки відповідач не звертався до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на його користь не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 97, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.