Постанова № 42785293, 10.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 804/16555/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представників позивача представника відповідача Сущенко Н.В., Піскова А.В., Хоміч Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" за серпень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 18.09.2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ";

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до ст. 267 КАС України подати суду звіт про виконання рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

У обґрунтуванні позову зазначено, що відповідачем було прийняте рішення про неприйняття податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками на підставі того, що податкова декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України. Позивач вважає оскаржуване рішення про неприйняття податкової декларації таким, що спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, подана декларація повністю відповідає вимогам, які встановлені ПК України до податкової декларації. З огляду на викладене, позивач вважає дії щодо неприйняття податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками протиправними та таким, що не відповідають вимогам законодавства. Крім того, позивач зазначає, що для відновлення його порушеного права необхідним є внесення відповідних показників декларації до електронних базах даних податкової звітності.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, у обґрунтування своєї позиції зазначивши, що подана декларація не відповідала положенням п. 48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України, тому не може вважатись податковою звітність, про що було прийнято рішення та повідомлено позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

18.09.2014р. товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" було подано Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014р., що підтверджується відповідною відміткою про отримання на примірнику декларації.

Згідно п.49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Судом було встановлено, що відповідачем на адресу позивача направлено лист за підписом заступника начальника Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.09.2014р. за № 20691/10/04-61-18-2.

У вищевказаному листі зазначено, що надана податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 року складена з порушенням положень п. 48.3, п.48.4 ст. 48 ПК України та вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013р. за № 678, а тому податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 року не вважається податковою декларацією.

Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Порядок подання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової звітності регулюється ст. 46, 49 і 203 Кодексу та регламентується Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013р. за № 678.

Відповідно до п. 1 р. 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013р. за № 678 (далі - Порядок) декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу контролюючого органу, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Згідно із п. 2 р. 3 Порядку декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У розділі V Порядку визначено порядок заповнення податкової декларації.

Як зазначив у процесі судового розгляду справи відповідач, у декларації за серпень 2014р. зазначено обов'язків реквізит, що не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців адреса платника.

Відповідач зазначає про наступні факти:

- складено акт про невідповідність місцезнаходження платника фактичному від 10.09.2014р. за № 556/04-61-45-02/3696052;

- отримано довідку не встановлення місцезнаходження платника податків-відповідача за зареєстрованою адресою.

Як передбачено нормою абзацу 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 5.1 «Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року за № 516 обробка та занесення інформації з документів податкової звітності до електронних баз ОДПС виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію.

Згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року містять всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПК України та Порядком.

З огляду на цю обставину, відмова Державної податкової інспекції в в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" за серпень 2014 року є протиправною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у невизнанні його податкової декларації з ПДВ за серпень 2014р. податковою звітністю, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 ПК України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Така правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року за № 1503/12/13-12.

Розглядаючи позовну вимогу про зобов'язання Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" суд дійшов до висновку проте, що зазначена вимога позивача стосується внутрішнього порядку прийняття податкової звітності податковим органом, та в разі визнання протиправними дій державної податкової служби щодо невизнання податкової звітності та зобов'язати визнати податкову звітність, органи державної податкової служби повинні самостійно провести корегування даних щодо податкової звітності і це належить виключно до їх повноважень, суд приходить до висновку, що право позивача в цій частині не порушене.

З огляду на норми ст.ст.11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що достатнім та належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку суб'єкта владних повноважень є визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції в в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" за серпень 2014 року та зобов'язання Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 18.09.2014 року.

Щодо прохання позивача про зобов'язання Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до ст. 267 КАС України подати суду звіт про виконання рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, суд вважає роз'яснити позивачу наступне.

Положеннями ст. ст. 267 КАС України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до положень зазначеної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу.

Особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того ж самого провадження. У цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов'язання подання звіту є правом, а не обов'язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до ст. 267 КАС України подати суду звіт про виконання рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішень відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині визнання протиправною відмови Державної податкової інспекції в в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" за серпень 2014 року та зобов'язання Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 18.09.2014 року, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації, поданої товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" за серпень 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОІНМАШ" з податку на додану вартість за період серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 18.09.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 15.12.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Чернецька