Ухвала суду № 42784429, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/9991/35200/12

№ К/9991/35200/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012

у справі № 2270/13167/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод»

до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000007231 від 06.07.2011.

В касаційній скарзі Хмельницька ОДПІ просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012 та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошових зобов`язань із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.06.2011 № 358/23/04330728, про порушення норм підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: завищено валові витрати у податковому обліку за І квартал 2010 року на 156208,00 грн. (витрати на придбання цукру-піску у ПП «ВКФ «Коростень-Торгагротранс» на суму 187450,00 грн. ( в т.ч. ПДВ -31241,67 грн.)). Надані під час проведення перевірки позивачем документи на підтвердження факту поставки цукру-піску - податкова накладна № 9 від 25.02.2010, видаткова накладна від 25.02.2010, товарно-транспортна накладна від 25.02.2010, посвідчення про якість цукру від 25.02.2010, подорожній лист № 1224, виданий ПК «Зоря Поділля» ( а.с. 86, т.1), податковим органом не прийняті на підтвердження задекларованої позивачем суми валових витрат з посиланням на те, що вони складені із порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: податкова накладна не містить вказівки щодо посади прізвища осіб, які приймали участь у господарській операції; не вказані реквізити довіреностей, виписаних на отримувача товарно-матеріальних цінностей; товарно-транспортні накладні, дорожні листи та документи на зберігання товару не відповідають Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 000007231 про донарахування податкових зобов`язань із податку на прибуток у сумі 48815,00 грн. (у т.ч. 39052,00 грн. - основний платіж та 9763,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що 25.02.2010 між ПП «ВКФ «Коростень-Торгагротранс» (постачальник) та ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» (покупець) укладений договір поставки цукру № 25/02/010, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю цукор-пісок, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно із пунктом 1.2 цього договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару, умови поставки і оплати товару на кожну окрему партію вказуються в додаткових угодах, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копії договору від 25.02.2010 № 25/02/010 (з додатковою угодою від 25.02.2010), податкової накладної № 9 від 25.02.2010, видаткової накладної № 9 від 25.02.2010, платіжного доручення № 117 від 25.02.2010, а також доказів перевезення цукру - піску (товарно - транспортної накладної, подорожніх листів, договору на перевезення вантажу від 25.01.2010 № 1/25, акту здачі приймання робіт (надання послуг) по договору перевезення вантажу, платіжного доручення на оплату вартості послуг з перевезення вантажу, показань свідка ОСОБА_4 про перевезення в лютому 2010 року цукру, закупленого позивачем у ПП «ВКФ «Коростень-Торгагротранс», - суд апеляційної інстанції встановив факт поставки позивачу від ПП «ВКФ «Коростень-Торгагротранс» цукру-піску.

Оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, відповідає правилам оцінки доказів, встановленим ст.86 КАС України.

Доводам податкового органу, що фактично мала місце поставка цукру від ПП «Зоря Поділля» на позивача, оскільки ПП «ВКФ «Коростень-Торгагротранс» і його постачальник ТОВ «Група Агропродінвест» здійснили обмін документами, а виробником цукру є ПП «Зоря Поділля», звідки і був відвантажений цукор, суд апеляційної інстанції дав оцінку з врахуванням вище наведених доказів як таким, що не можуть безспірно свідчити про незаконну мінімізацію позивачем податкових зобов'язань, оскільки в судовому процесі не було встановлено, що позивач був обізнаний щодо операцій цих суб'єктів підприємницької діяльності з цукром та їх дійсними намірами, і що документальне оформлення операцій між ними здійснено 25.02.2010, тобто в день фактичної поставки йому цукру.

З огляду на те, що наявні у справі докази виключають сумніви щодо факту придбання позивачем цукру, а податковий орган не посилається на те, що податкова накладна № 9 від 25.02.2010 підписана не уповноваженою особою, то недоліки в ній (не містить вказівки щодо посади та прізвища осіб, які приймали участь у господарській операції), не можуть бути підставою для висновку про неправомірність декларування позивачем в податковому обліку суми валових витрат.

У постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування цих правових норм та зазначив, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки.

Відповідно до статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції, а відміну від суду першої інстанції, зробив юридично обґрунтований висновок про неправомірне донарахування ТОВ «Летичівський комбікормовий завод» податкових зобов`язань із податку на прибуток згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев