Ухвала суду № 42784343, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/4882/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. Провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування припису, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача та скасування припису № 02-г від 18.01.2012 року щодо виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним приписом відповідач зупинив виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, у зв'язку з здійсненням позивачем нового будівництва, а не реконструкції, як передбачено проектом та зазначено в деклараціях, що, за твердженнями позивача, не відповідає дійсності, оскільки будівельні роботи здійснюються у повній відповідності до робочого проекту, який подавався відповідачу для реєстрації декларацій про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, а з моменту реєстрації декларацій позивач отримав право на здійснення будівельних робіт, передбачених робочим проектом, які за своєю суттю є саме реконструкцією нежитлових приміщень загальною площею 735,1 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1, оскільки відбувається перебудова існуючого об'єкту, а земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, не була та не є вільною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволено, скасовано припис №02г від 18.01.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт).

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі договору оренди землі, чинного на час виникнення спірних відносин, укладеного між Львівською міською радою та позивачем 31.12.2009 року, зареєстрованого 24.02.2010 року у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК за №04:10:467:00001 та 31.12.2009 року у Львівській міській раді за № Г-840 земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,1022 га, кадастровий номер 461036600:07:001:0031 перебуває в користуванні позивача. Вказаний договір оренди укладено на 10 років до 03.12.2019 року, цільове призначення - для обслуговування адміністративного будинку. У договорі зазначено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться цегляна нежитлова будівля.

Право власності на вказану нежитлову будівлю належить позивачу, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20274449 від 18.09.2008 року та набуте нею на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.09.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4625.

Відповідно до технічного паспорта виданого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 11.10.2010 року, станом на 25.04.1995 року площа вказаної будівлі становила 735,1 кв.м., будівля була трьохповерховою.

02.06.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано Декларацію про початок виконання підготовчих робіт з реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням.

11 листопада 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови.

У вказану декларацію про початок виконання будівельних робіт внесена наступна інформація про проектну документацію: робочий проект виготовлений ТзОВ "Архікон", затверджений позивачем 10.10.2011 року, ДП "Укрдержбудекспртиза" у Львівській області за № 14-02727-11 від 01.11.2011 року, головний інженер, відповідальний експерт ОСОБА_5

Позивачем долучено до матеріалів справи копію загальної пояснювальної записки архітектурно-будівельної частини робочого проекту реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та висновок державної будівельної експертизи від 01.11.2011 року № 14-02727-11, яким робочий проект рекомендований до затвердження.

Вказаний проект розроблено на підставі вимог до архітектурно-планувальної частини проекту, затверджених наказом директора департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.10.2010 року № А-355.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до початку будівельних робіт на орендованій позивачем земельній ділянці розміщувалась належна позивачу нежитлова будівля з наявною конструктивною схемою з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами, а тому відповідні будівельні роботи у відповідності до законодавства окреслюються поняттям реконструкція, у зв'язку з чим безпідставним є висновок відповідача про те, що на земельній ділянці позивач проводить нове будівництво, а не реконструкцію будівлі, як це передбачено проектом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Згідно зі статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Таким чином, позивач, на підставі зареєстрованої 11.11.2011 року декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції офісних приміщень з розширенням за рахунок надбудови, має право здійснювати будівельні роботи передбачені робочим проектом, розробленим ТзОВ "Архікон", затвердженим 10.10.2011 року, що сторонами не заперечується.

Підставою винесення оскаржуваного припису є висновок відповідача про те, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 позивач проводить нове будівництво, а не реконструкцію будівлі, як це передбачено проектом.

У відповідності до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, який визначає процедуру виконання будівельних робіт, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Порядок, процедура та документи на здійснення будівельних робіт, незалежно від виду таких робіт є однаковими. Отже, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що для визначення правомірності здійснення будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 є відповідність таких робіт проектній документації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в оскаржуваному приписі № 02г та акті № 12г відповідачем не встановлено відхилень від проекту під час здійснення будівельних робіт , не доведено такого і в процесі розгляду справи.

У відповідності до Додатку "Б" ДБН А 2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених та введених в дію з 01.07.2004 року Наказом Держбуду України від 20.01.2004 року № 8, новим є - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі.

Реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри). При цьому, в поняття «існуюче» входить наявність конструктивної схеми з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до початку будівельних робіт, на орендованій позивачем земельній ділянці, розміщувалась належна позивачу нежитлова будівля з наявною конструктивною схемою з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами, а тому, відповідні будівельні роботи охоплюються поняттям реконструкція.

Розпочавши будівельні роботи, позивач не мала наміру припинити існування належного їй об'єкту нерухомості: проектом реконструкції до реалізації якого приступила позивач передбачено перебудову об'єкту нерухомості, з метою покращення його споживчих якостей.

Відповідно до Технічних висновків СПД "ОСОБА_6 ", Державна ліцензія на провадження будівельної діяльності НОМЕР_1 від 10.08.2011 року, загальний стан основних несучих елементів будівлі по АДРЕСА_1 (фундаменти, цегляні стіни, перекриття та покриття) в цілому непридатні до нормальної експлуатації (конструкції перевантажені і мають дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження їх несучої здатності), конструкції будівлі офісних приміщень підлягають демонтажу та відновленню.

Робочим проектом реконструкції офісних приміщень по АДРЕСА_1 з розширенням та висновком державної будівельної експертизи передбачено розбирання конструкцій 3 та 2 поверхів та перекриття над 1 поверхом, демонтаж внутрішніх цегляних стін, колон та перегородок, влаштування залізобетонних монолітних фундаментів та залізобетонного каркасу будівлі із цегляними стінами 1-3 поверхів, стіни 4 поверху із газобетонних блоків.

Крім того, враховуючи, що з реєстрацією відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці у позивача вже виникло право на здійснення будівельних робіт, неправомірним є зупинення таких до отримання права на їх виконання.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)