Ухвала суду № 42784240, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/43581/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 по справі №0670/5990/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крома» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крома» (далі - ТОВ «Крома», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області (далі - ДПІ у м. Житомирі Житомирської області, відповідач) задоволено. Скасовано прийняте ДПІ у м. Житомирі Житомирської області податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0004121601.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Житомирі Житомирської області 29.06.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 10.07.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 11, частини першої статті 71, частини третьої статті 86, статей 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2011 уповноваженими особами ДПІ у м. Житомирі Житомирської області було проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Крома» задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт №2198/15-2.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0004121601, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в декларації за березень 2011 року на 515044,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00грн.

Підставою для зменшення ТОВ «Крома» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість став висновок податкового органу про порушення вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011.

Висновок ДПІ у м. Житомирі Житомирської області про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках викладених в акті позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крома» №790/5/23-2/32122048 від 01.03.2011, яким встановлено, що позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (за грудень 2010 року) на 515044,00грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 №0000222304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 515044,00грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «Крома» до Житомирського окружного адміністративного суду.

Так, статтею 56 Податкового кодексу України врегульовано порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням визначених строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 №0000222304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 515044,00грн. є неузгодженим, а тому висновок податкового органу про наявність у позивача обов'язку враховувати зазначене рішення при поданні податкової звітності є безпідставним.

У відповідності до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі №0670/3347/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011, позовні вимоги ТОВ «Крома» до ДПІ у м. Житомирі Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 №0000222304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 515044,00грн. - задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2014, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі №0670/3347/11 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2010 року.

Враховуючи зазначене та з огляду на те, що рішення суду, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 №0000222304 щодо зменшення ТОВ «Крома» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на 515044,00грн. набрало законної сили та відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у даній справі, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 по справі №0670/5990/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв