Ухвала суду № 42784226, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/82162/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника відповідача Кундиловської М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 по справі №2-а-7805/08/2270/08 (№34569/09/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» 19.11.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.11.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частини четвертої статті 11, статей 81, 133, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Волочиському районі Хмельницької області проведено виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід», про що складений акт від 08.07.2008 №667.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Волочиському районі Хмельницької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2008 №0000642301/0 про донарахування податку на прибуток підприємств на загальну суму 676463,00грн. (основний платіж - 431927,00грн., штрафні санкції - 244536,00грн.).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на наявність у нього всіх необхідних первинних документів по транспортним та транспортно-експедиційним послугам, в тому числі і товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, судами не надано належної правової оцінки доводам позивача та не з'ясовано питання щодо наявності чи відсутності у нього первинних документів по відповідним операціям, оформлених відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про включення позивачем до складу валових витрат витрати на транспортні та транспортно-експедиційні послуги без підтверджуючих документів є передчасним.

Щодо висновків податкового органу про віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на проведення оцінки майна, яке не перебувало у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід», та на маркетингові послуги, що не пов'язані з господарською діяльністю товариства, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 зазначеного Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Позивач в обґрунтування правомірності включення ним до складу валових витрат вартості маркетингових послуг та вартості оцінки майна вказував на те, що відповідні операції пов'язані з господарською діяльністю товариства

Разом з тим, судами не надано оцінки доводам позивача та не з'ясовано обставин справи щодо спірних операцій, зокрема, не перевірено чи пов'язані відповідні послуги з господарською діяльністю позивача.

Щодо висновків податкового органу про обов'язок позивача зменшити в IV кварталі 2006 року валові витрати на суму поверненого авансу за товари, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмазконтракт» в IV кварталі 2006 року було повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» сплачений аванс у сумі 1646500,00грн. було зменшено валові витрати на суму 507700,00грн. повернутого авансу.

За посиланнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» у ІІІ кварталі 2006 року підприємством було включено до валових витрат лише 507700,00грн. із авансового платежу Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмазконтракт» в розмірі 1646500,00грн.

Суди попередніх інстанцій, погоджуючись із позицією податкового органу, виходили з того, що актом виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» від 07.03.2007 №177/231/22380575 за період з 01.01.2005 по 30.09.2006 не було виявлено заниження валового доходу за 3-й квартал 2006 року на суму 1137800,00грн.

Проте такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій є передчасним.

Так, відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Для встановлення дійсних обставин справи судам необхідно було на підставі належних та допустимих доказів, зокрема на підставі документів бухгалтерського обліку позивача, з'ясування чи включалася Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» у ІІІ кварталі 2006 року сума авансового платежу Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмазконтракт» у розмірі 1137800,00грн. до складу валових витрат та відповідно чи зобов'язаний він був здійснити зменшення валових витрат після повернення відповідної суми авансу контрагентом.

Проте, в порушення вимог процесуального законодавства щодо з'ясування усіх обставин у справі, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснаб-Захід» задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 по справі №2-а-7805/08/2270/08 (№34569/09/9104) скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв