Ухвала суду № 42784217, 28.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/95951/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 по справі №2-а-7020/11/2070 за позовом прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011, позовні вимоги прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 5198,71грн. шляхом перерахування суми на р/р 33211812700007, банк ГУДКУ у Харківській області, отримувач - УДК у Московському районі м. Харкова, код отримувача 24134596, код платежу 130502, МФО 851011.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» 14.12.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.02.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 по справі №2-а-7020/11/2070 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини другої статті 15 Закону України «Про плату за землю».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова як платник окремих видів податків, а саме орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за земельні ділянки на підставі договору оренди від 22.07.2005 №75172/05 за земельну ділянку по пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 65 В, площею 0,0701 га, термін дії договору до 01.12.2030.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011 за 2011 рік на суму орендної плати в розмірі 20952,12грн.

Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» 04.04.2011 №342 на суму основного платежу у розмірі 1706,69грн., яка відповідачем отримана, але не оскаржена.

Відповідно зворотного боку облікової картки Товариство з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» загальна сума заборгованості з оренди землі за березень-травень 2011 року складає 5198,71 грн.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Харківською міською радою Харківської області було прийняте рішення від 23.02.2011 №149/11, яким вирішено вважати такими, що втратили чинність рішення від 27.04.2005 №78/5 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» в частині пункту 90 додатку 1, наступного змісту: « 90. ТОВ «Трійка і К» - надати земельну ділянку по пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 65 В, загальною площею 0,0701 га в оренду для будівництва культурно-розважального, офісно-торгівельного центру до 01.12.2007 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об'єкту до 01.12.2030».

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2011 розірвано договір оренди землі від 22.07.2005 №75172/05, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трійка і К».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з моменту прийняття Харківською міською радою Харківської області рішення від 23.02.2011 №149/11 земельна ділянка залишалася у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» включно по травень 2011 року, а тому доводи відповідача про відсутність в нього обов'язку сплачувати орендну плату за землю за березень-травень 2011 року є безпідставними.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка і К» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 по справі №2-а-7020/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв