Ухвала суду № 42784109, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/39206/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі № 2а-10169/09/2670

за позовом виконуючого обов'язки прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ

до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (далі - Товариство)

про стягнення податкового боргу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з Товариства заборгованості перед бюджетом в загальній сумі 510 521,13 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, у позові відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам даної справи та нормам матеріального і процесуального права, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, оформленої актом від 12.06.2008 № 238/22-0/33305514, контролюючим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.08.2008 № 0000762200/0, згідно з яким відповідача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 448 843 грн.

Зазначений акт індивідуальної дії було скасовано за наслідками його оскарження Товариством в судовому порядку згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 17/67 (яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011).

Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як такий, що виключає можливість стягнення з відповідача зазначеної суми штрафу.

Так, пунктом 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно з пунктом 7.1 розділу 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом

Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення правил оприбуткування готівки є рішення податкового органу про накладення відповідних штрафних санкцій.

А відтак скасування рішення податкової інспекції, згідно з яким до Товариства застосовано оспорювані штрафні санкції, скасовано в судовому порядку, виключає існування у відповідача обов'язку зі сплати таких санкцій до бюджету.

Викладені у касаційній скарзі посилання податкового органу на законність накладення цього штрафу не є слушними, позаяк дане питання не охоплюється предметом цієї справи.

У той же час сума даного позову становить 510 521,13 грн., тоді як розмір штрафу за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.08.2008 № 0000762200/0 складає 448 843 грн. Суди попередніх інстанцій повністю відмовили у задоволенні даного позову, не перевіривши наявності у Товариства заборгованості перед бюджетом в сумі 61678,13 грн., не з'ясувавши підстави її виникнення тощо.

У позовній заяві в.о. прокурора Голосіївського району м. Києва послався як на одну з підстав виникнення у відповідача заявленої до стягнення заборгованості на невиконання Товариством обов'язку зі сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, самостійно визначеного платником у податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за І квартал 2009 року.

Таким чином, при розгляді даної справи суди не розглянули усі аргументи позивача, які у світлі даних обставин справи мають істотне значення, та вирішили спір щодо відповідної частини позовних вимог без дослідження фактичних даних, на яких вони ґрунтуються.

Наведене відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового скасування ухвалених у справі судові актів з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 у справі № 2а-10169/09/2670 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" заборгованості перед бюджетом у сумі 61678,13 грн.

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 у справі № 2а-10169/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько