Ухвала суду № 42784092, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2015 р. м. Київ К/800/53043/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 р. у справі №296/3736/14-а за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про скасування рішення,-

в с т а н о в и л а:

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 9.3.2 рішення Житомирської міської ради від 28.12.2007 р. №511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира».

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 9.3.2 рішення Житомирської міської ради від 28.12.2007 р. № 511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Творчо-виробничий центр "Олеся" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет їх всебічності та повноти дослідження і законності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судами встановлено, що Виконавчим комітетом Житомирської міської ради 24.05.2001 р. прийнято рішення №319 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх в користування та передачу у приватну власність громадянам м. Житомира».

Згідно пункту 14.1 додатку 1 названого рішення, позивачу передано земельну ділянку розміром 0,0296 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1.

13.07.2001 р. позивачу був виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 0,0296 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1, названий Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №2691.

Однак, Житомирська міська рада рішенням 28.12.2007 р. №511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира» скасувала пункт 14.1 додатку 1 до рішення міської ради від 24.05.01 №319 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність громадянам м. Житомира" в частині надання в постійне користування позивачу земельної ділянки площею 0,0296 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що оскаржуваним рішенням міської ради скасоване своє попереднє рішення, відповідно до приписів якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією позивачкою свого права на отримання в користування (оренду) земельної ділянки і позивач заперечує проти його припинення, а тому скасування такого рішення є можливим лише в судовому порядку. Таким чином, оскаржуване рішення суперечить чинному законодавству, прийнято відповідачем не на підставі та у не межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції не в повній мірі погоджується із вказаним висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені на підставі доказів, яків не досліджені в повному обсязі, а тому є передчасними.

Підставою для скасування рішення відповідачем стало порушення вимог закону під час прийняття рішення виконавчим комітетом Житомирської міської ради від 24.05.2001 року №319, (п.14.1 додатку1), яким ОСОБА_1 передано в постійне користування земельна ділянка площею 0,0296 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, та видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 13.07.2001р. № 2691.

Однак, згідно п. 9.3.2 рішення сесії Житомирської міської ради від 28.12.2007р. № 511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадян м. Житомира», був скасований п. 14.1 додатку 1 до рішення міської ради від 24.05.2001р. № 319 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність громадянам м. Житомира» в частині надання в постійне користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0296 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1, м. Житомир.

Земельна ділянка площею 0,0296 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 була надана позивачці у користування за рахунок земельної ділянки площею 0,4000 га в м. Житомир по АДРЕСА_2, яка з 1993 року і на час звернення до суду, знаходилась у користуванні ПП "Творчо-виробничий центр «Олеся» на підставі державного акту на право користування землею Б № 022692.

Із оскаржуваного рішення Житомирської міської ради від 28.12.2007 р. №511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира» вбачається, що ним прямо та безпосередньо зачіпаються права та законні інтереси ПП "Творчо-виробничий центр

"Олеся", оскільки цим рішенням міської ради було відновлено законне право ПП "Творчо-виробничий центр «Олеся» на користування усією належною йому земельною ділянкою.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не залучили в якості третьої особи ПП "Творчо-виробничий центр "Олеся", незважаючи на те, що в самому рішенні Житомирської міської ради № 511 від 18.12.2007р. зазначалось про звернення ПП "Творчо-виробничий центр "Олеся", на підставі якого і було скасовано п. 14.1 додатку 1 до рішення міської ради від 24.05.2001р. № 319 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх в користування та передачу в приватну власність громадянам м. Житомира», яким позивачці була надана в постійне користування земельна ділянка площею 0,0296 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.110 КАС України, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може: прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи.

Колегія суддів дійшла думки, що суд першої та апеляційної інстанцій не вжили всіх необхідних заходів до встановлення та залучення до участі у справі всіх осіб, інтереси яких порушують або зачіпають спірні правовідносини, що є підставою для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Статтею 159 КАС України передбачено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судове засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судами належним чином вказані вище обставини не досліджувались та не були враховані при прийнятті рішення.

Отже, ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок судів про підставність позовних вимог, є передчасним.

Враховуючи, що касаційна інстанція, відповідно до вимог ст..220 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ними обставини вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищий адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати обставини справи, застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, коле суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" задовольнити частково.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 18 серпня 2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 р. у справі №296/3736/14-а скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: