Ухвала суду № 42784065, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/19671/14

К/800/20239/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), треті особи: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи (МСЕК № 3), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу,

за касаційними скаргами МВС України і ГУ МВС України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року,

встановив:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду та після уточнення позовних вимог і кола відповідачів остаточно просив: визнати незаконною відмову МВС України у проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги в сумі 62 244 грн і бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо проведення виплати у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ; зобов'язати МВС України здійснити нарахування, а ГУ МВС України у Львівській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка настала у період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 62 244 грн.

Позов обґрунтував тим, що у квітні 2013 року він був звільнений з органів внутрішніх справ в запас через хворобу. При звільненні йому встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в бойових діях під час виконання службових обов'язків та перебування у службовому відрядженні в Нагірно-Карабахській автономній області, де він брав безпосередню участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. У зв'язку з цим вважав, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707, тому відмова відповідачів у її виплати є протиправною.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи (МСЕК № 3).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправною відмову МВС України у проведенні виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, оформлену листом від 31.07.2013 р. №15/15-4360; зобов'язано МВС України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 в розмірі 62 244 грн та надіслати таке ГУ МВС України у Львівській області для проведення виплати; зобов'язано ГУ МВС України у Львівській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у розмірі 62 244 грн після отримання рішення МВС України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі МВС України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що в довідці МСЕК причиною інвалідності ОСОБА_4 визначено захворювання, пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" і постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707, яка виплачується працівнику міліції в разі встановлення інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

ГУ МВС України у Львівській області у касаційній скарзі також просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Крім доводів, аналогічних зазначеним МВС України, вказує на відсутність доказів безпосередньої участі позивача в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю в Закавказькому регіоні, оскільки як курсант навчального закладу він був відряджений до цього регіону з метою удосконалення навчально-виховного процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 1984 року по 1986 рік проходив службу в Збройних силах, з 1988 року - в органах внутрішніх справ.

Наказом Львівського пожежно-технічного училища МВС СРСР від 06.04.1989 р. № 37 курсант рядовий вн.сл. ОСОБА_4 був відряджений до республік Закавказзя для виконання завдання МВС СРСР по охороні громадського порядку. За добросовісне виконання службових обов'язків по виконанню спеціального завдання в НКАО та проявлену при цьому стійкість, сміливість і мужність наказом ЛПТУ МВС СРСР від 11.05.1989 р. № 46 курсанта ОСОБА_4 нагороджено почесною грамотою. Згідно з довідкою Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 09.10.2012 р. № 4/2082 позивач, перебуваючи у службовому відрядженні по охороні громадського порядку у складі другого батальйону, сформованого з офіцерів та курсантів училища, брав безпосередню участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 26.04.2013 р. № 31 о/с частково змінено наказ цього Управління від 01.03.2013 р. № 16 о/с та звільнено полковника міліції ОСОБА_4, заступника начальника лінійного відділу - начальника кримінальної міліції лінійного відділу на ст. Тернопіль УМВС, з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення склала: 26 років 11 місяців 21 день - в календарному обчисленні; 26 років 05 місяців 07 днів - для виплати одноразової грошової допомоги; 27 років 06 місяців 17 днів - у пільговому обчисленні.

При звільненні позивача з органів внутрішніх справ за направленням начальника ВКЗ УМВС України на Львівській залізниці Військово-лікарська комісія ГУ МВС України у Львівській області видала йому свідоцтво про хворобу від 08.02.2013 р. № 40, в якому зазначила, що деякі захворювання пов'язані з участю у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, а деякі - з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 151627 від 03.04.2013 р. позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.

17.07.2013 р. УФЗБО ГУМВС України у Львівській області склало висновок про призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707, в сумі 62 244 грн та направило його на затвердження до ДФЗБО МВС України.

Супровідним листом від 31.07.2013 р. № 15/5-4360 ДФЗБО МВС України повернув УФЗБО ГУМВС України у Львівській області без затвердження матеріали на ОСОБА_4, посилаючись на те, що статтею 23 Закону України "Про міліцію" не передбачено виплату одноразової грошової допомоги у випадках, коли інвалідність настала від травм, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707, одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Згідно з пунктом 1.1.5 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 р. № 85 (далі - Порядок проведення військово-лікарської експертизи), медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення, зокрема, причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ із захистом Батьківщини, проходженням служби, виконанням службових обов'язків, а у військовослужбовців - із захистом Батьківщини, проходженням військової служби, виконанням обов'язків військової служби.

За змістом пунктів 1.78.5, 1.78.8 Порядку проведення військово-лікарської експертизи постанови ВЛК про причинний зв'язок виносяться в таких формулюваннях:

- "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язані з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби", якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період служби в країнах і військових частинах на території інших держав, які вели бойові дії згідно Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63. Ця сама постанова виноситься також і тоді, коли наявне захворювання у вказаний період служби не обмежує придатності, а надалі досягає такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) для проходження служби при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях за умови наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття особи рядового й начальницького складу, військовослужбовця з країни, яка вела бойові дії, або пізніше, але за даними за визначені десять років, якщо вони дають змогу віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.

- "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ", якщо воно виникло в період проходження служби в органах внутрішніх справ або коли захворювання, яке виникло до служби, в період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції правильно виходили з того, що захворювання ОСОБА_4, яке стало підставою для встановлення інвалідності, пов'язане з виконанням ним службових обов'язків по охороні громадського порядку в республіках Закавказзя, куди він був направлений під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Наведене підтверджується висновком ВЛК ГУМВС України у Львівській області, яка у свідоцтві про хворобу позивача зазначила про наявність одночасно двох причин захворювань: як пов'язаних з участю у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, так і з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Підтримав позицію позивача і Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи (МСЕК № 3).

У зв'язку з цим суди дійшли обґрунтованого висновку, що в даному випадку обидві причини захворювання позивача нерозривно пов'язані між собою, тому зазначення в акті МСЕК про зв'язок захворювання позивача лише з участю у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби не є перешкодою для виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707.

Окрім того, з аналізу згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707 та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" вбачається, що одноразова грошова допомога виплачується за місцем проходження служби працівника міліції або військовослужбовця, тобто по лінії МВС України або Міністерства оборони України.

Заперечуючи проти позову, МВС України не послалось на інший порядок виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність у ОСОБА_4 права на отримання одноразової грошової допомоги у розрахованій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 707 сумі (62 244 грн), яка сторонами не оспорюється.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління МВС України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.