Ухвала суду № 42784045, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2015 р. м. Київ К/800/57603/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі - УПФ) до публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього (ПАТ «Київміськбуд-1») про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за касаційною скаргою представника позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року представник УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з ПАТ «Київміськбуд-1» 260981, 32 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень - листопад 2010 року та 522 529,74 грн. фінансових санкцій і пені, нарахованих за рішенням УПФ від 6 січня 2011 року № 0011.

Посилався на не бажання відповідача у добровільному порядку сплачувати кошти.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ «Київміськбуд-1» на користь УПФ заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад 2010 року в розмірі 260981,32 грн. та 522529,74 грн. фінансові санкції і пеню, визначені рішенням №0011 від 6 січня 2011 року.

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2014 року постанову окружного суду скасував і ухвалив нову про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що апеляційним судом помилково до спірних правовідносин застосовано положення податкового законодавства. Безпідставно не врахована заборгованість по страхових внесках за жовтень, листопад 2010 року.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, 2 січня 2013 року УПФ складено вимогу до боржника в особі відокремленого підрозділу Будівельно-монтажного управління № 4 відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1 ім. М.П. Загороднього, правонаступником якого є ПАТ «Київміськбуд-1», про сплату боргу зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальну суму 783511,06 грн. При цьому, заборгованість зі сплати недоїмки за жовтень-листопад 2010 року становить 260981,32 грн. та 522539,74 грн. фінансові санкції і пеня визначені рішенням УПФ №0011 від 06.01.2011 року.

В добровільному порядку відповідач вимогу не виконав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову, оскільки відповідачем несвоєчасно перерахована сума страхових внесків за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року, що призвело до нарахування штрафних санкцій і пені визначених рішенням від 06.01.2011 року, яке у визначеному законом порядку не оскаржено, та не сплачено страхові внески за жовтень - листопад 2010 року.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив відсутності заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень - листопад 2010 року.

Висновки судів не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Згідно положень статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В порушення вимог вище згаданої норми закону, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, належним чином не дослідили докази в частині визначення розміру недоїмки та фінансових санкцій і пені.

Зокрема, суд першої інстанції послався лише на рішення УПФ від 06.01.2011 року № 0011., в якому визначено розмір штрафу і пені, при цьому не дослідив докази та не надав правової оцінки доводам представника відповідача про сплату страхових внесків із серпеня 2009 року по жовтень 2010 року. Не спростовані й доводи останнього щодо внесення страхових внесків за жовтень, листопад 2010 року, хоча відповідач посилався на платіжні доручення від 20.10. 2010 року про внесення 828655 грн., від 19.11 2010 року - 880140 грн.

Апеляційний суд у рішенні теж не навів розрахунки правильності обрахування і виплати страхових внесків за жовтень - листопад 2010 року, хоча одним із предметів спору бав саме цей період. Належним чином не перевірено судом апеляційної інстанції законність нарахування штрафу і пені по несплаті страхових внесків за період з 22.08.2009 року по 16 грудня 2010 року. Посилання лише на рішення господарського суду, яким встановлено факт переказу платіжними дорученнями № 328-338 коштів до банку для подальшого перерахування 900 000 грн. на рахунок УПФ не свідчить про належне виконання обов'язків по сплаті страхових внесків, адже відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили.

Суд касаційної інстанції згідно частини першої статті 220 КАС України позбавлений права при розгляді справи в касаційному порядку досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді належним чином з'ясувати обставини справи, дослідити і проаналізувати зібрані у справі докази з метою перевірки правильності нарахування штрафу і пені за рішенням УПФ від 06.01.2011 року № 0011. та виплати страхових внесків за жовтень-листопад 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2012 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман