Ухвала суду № 42783442, 18.02.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" лютого 2015 р. Справа № 817/3500/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" листопада 2014 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" про стягнення коштів за податковим богом та накладення арешту на кошти ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" (далі-Підприємство), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 7595,72 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 72 коп.). У решті позову відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкового обліку за приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7595,72 грн. (а.с.12, 20-26), з яких за основний платіж 2909,16 грн., що виник на підставі декларації №9054542052 від 22.09.2014 (а.с.13-14), штрафні санкції 4686,56 грн., що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.08.214 №0005521501 та №0005531501 прийнятих на підставі акта №160 від 08.08.2014 (а.с.17-19).

Суд встановив, що Підприємство зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 07.10.2008, зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100220559 від 08.04.2009 (а.с.5,7,10). Податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі-ДПІ), на підставі яких виникла заборгованість, у встановленому порядку оскаржені не були. За приписами статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим.

У відповідності до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В ході розгляду справи з'ясовано, що Підприємством узгоджена сума грошового зобов'язання у встановлений строк сплачена не була. Податковим органом йому надіслано вимогу №881-19 від 06.09.2013 (а.с.8), яка на момент розгляду справи останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржена.

Згідно п.п.95.1., 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З представлених суду першої інстанції документів вбачається, що у приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" наявні відкриті банківські рахунки (а.с.6-7).

Відтак, суд дійшов правильного висновку про обгрунтованність вимоги ДПІ про стягнення з Підприємства податкового боргу в сумі 7595,72 грн. з податку на додану вартість, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, то суд вірно зазначив, що право на пред'явлення вимоги щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, виникає в разі встановлення податковим органом відсутності у платника податків, який має борг, майна та/або якщо його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або якщо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, що визначено у пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

При цьому, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

У відповідності до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Пунктом 89.2 цієї статті визначено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з п.91.3 ст.91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Відповідно до абз.2, 3 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 цього Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду; звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Судом першої інстанції з'ясовано, що на обґрунтування позову про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, позивач покликається на рішення про опис майна у податкову заставу №44 від 06.02.2012 (а.с.15), та акт опису майна №58 від 23.05.2012, відповідно до якого на день складання вказаного акту у Підприємства відсутнє ліквідне майно, що може бути описане у податкову заставу (а.с.16).

Суду податковим органом не представлено доказів відсутності чи/або недостатності майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Окрім того, при розгляді справи встановлено, що податковий орган з травня 2012 року не вживав необхідних заходів для встановлення майна боржника, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

ДПІ не представлено доказів, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, на підтвердження правомірності своїх вимог та на спростування вище викладеного.

Суд першої інстанції належним чином з'ясував обставини справи, надав їм належну оцінку та дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

3- відповідачу Приватне підприємство "Інформаційно-консалтингова група" вул.Гранична,30,м.Рівне,33016

- ,