Ухвала суду № 42783011, 18.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17438/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Укрнафта» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Вижницькому районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.09.2014 року № 0001412200.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Вижницькому районі ГУ Міндоходів у Чернівецькій області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено камеральну перевірку поданих ПАТ Укрнафта декларацій та звітів, пов'язаних із нарахуванням та сплатою податків і зборів, за результатами якої складено акт від 11.08.2014 року № 000050/24-01-22/00135390.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушені терміни сплати податків передбачені ст. 57.1, пп. 263.12.1 п. 263.12. ст. 263 ПК України, що потягло за собою несвоєчасне перерахування плати за користування надрами для видобування нафти в сумі 784 313грн. 10 коп.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішенням від 01.09.2014 року № 0001412200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 78 431,31 грн. за платежем «плата за користування надрами для видобування нафти», код платежу - 130030700.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, судова колегія виходить наступного.

Так, позивачем подано відповідачу Розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 17.07.2014 року № 9041062349 за червень 2014 року, яким позивачем узгоджено суму плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) в розмірі 784 413,13 грн.

За пп. 263.13.1. п. 263.13. ст. 263 ПК України, платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно із пп. 263.12.1. п. 263.12. ст. 263 ПК України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена, відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

Відповідно до пп. 263.11.1. п. 263.11. ст. 263 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Граничний строк сплати податкового зобов'язання з плати за користування надрами відраховується від граничної дати подання податкового розрахунку, визначеної, відповідно до того ж таки розділу II ПК України.

В силу п. 46.1. ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.1. ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України).

Згідно вимог п. 49.20. ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк подання податкової декларації (в т.ч. податкового розрахунку з плати за користування надрами) може зміститись у випадку, якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день.

У відповідності до ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, сплата узгодженого податкового зобов'язання починає свій перебіг із наступного дня за днем, який є граничним днем подання податкової декларації.

Наведене дає підстави судовій колегії погодитися з доводами суду першої інстанції, що зміщення граничного строку подання декларації має своїм наслідком зміщення початку перебігу строку для сплати податкового зобов'язання. При цьому змінюється лише початкова дата відліку таких строків з прив'язкою до дня, який, з урахуванням положень п. 49.1, п. 49.18, п. 49.20 ст. 49 ПК України, є граничним днем подання податкової декларації.

Граничним днем подання податкового розрахунку з плати за користування надрами за червень 2014 року було 21 липня 2014 року (понеділок), оскільки 20 липня 2014 року припадало на неділю.

Узгоджені податкові зобов'язання з плати за користування надрами, зазначені ПАТ «Укрнафта» у податкових розрахунках з плати за користування надрами за червень 2014 року, підлягали сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання податкового розрахунку за червень 2014 року, тобто не пізніше 31.07.2014 року.

Як вбачається з копії платіжного доручення від 28.07.2014 року № 2737 позивачем платіжне доручення подано та проведено банком 30.07.2014 року о 21 год. 34 хв.

Платник плати за користування надрами несе відповідальність за своєчасну сплату податку до бюджету. При цьому вказані норми не ототожнюють виконання обов'язку з сплати з отриманням коштів казначейством.

Податковий кодекс не містить визначення засобу обрахування строків та загальних вказівок відносно визначення часу настання події.

Слід звернути увагу на приписи підпункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

В свою чергу, ні Податковий кодекс України, ні КАС України не містить такого поняття як «операційний час», вказана вище постанова поширюється на діяльність банків та встановлює відповідальність за несвоєчасне зарахування, так і несвоєчасного перерахування відповідних коштів. Приписи ПК та КАС України визначають строки календарними роками, місяцями, днями та годинами, а тому оскільки зарахування коштів здійснено 30.07.3014 року (в останній день), то відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк проплати податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до приписів підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не містить однозначного визначення щодо того, що є належним виконанням обов'язку зі сплати податку - подача відповідного платіжного доручення чи зарахування коштів на рахунки казначейства, а також визначення щодо того, в який момент закінчується граничний строк - з настанням граничної дати виконання обов'язку чи з закінченням робочого дня, на який припадає така дата, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про застосування вищезазначеного принципу.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується проведення банком платіжного доручення 30 липня 2014 року, судова колегія не може не пристати на позицію Окружного адміністративного суду м. Києва про своєчасність виконання позивачем грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги задоволено правомірно.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.