Ухвала суду № 42782935, 19.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2015 рокусправа № 804/8118/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі № 804/8118/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-Дніпро» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ТОВ «Інтерфом-Дніпро» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2014 року № 0000152210 на суму 7325,00 грн., податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2014 року № 0000162210 на суму 147965,24 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що ним в межах кримінального провадження досліджувався порядок повноти сплати митних платежів при ввезені товару на митну територію України, підстави зміни митної вартість імпортованого товару, оплата за його ввезення. Вказував, що у контролюючого органу була наявна інформація про ввезення ідентичного товару у цей же період, однак по іншій ціні. Апелянт зазначив, що митний орган при надані дозволу на ввезення товару не повністю виконав свою функцію контролю.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно визначив порушення при митному оформленні товару внаслідок чого були недотримані митні платежі. Суд врахував, що товар був ввезений на територію України, митним органом проведено митне оформлення товару відповідно до законодавства. Суд вважав, що у відповідача відсутні підстави донараховувати ввізне мито та ПДВ, також вважав, що податковий орган за приписами ст. 354 МК України передчасно до вироку суду прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки матеріали перевірки є доказами у кримінальні справі та їх статус визначається кримінальним процесуальним законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що з 19.02.2014 року по 25.02.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області згідно постанови про призначення невиїзної позапланової документальної перевірки від 21.01.2014 слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Нізік С.С., було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтерфом-Дніпро» дотримання вимог законодавства з питань митної справи. За результатами перевірки 04.03.2014 року було складено акт № Н07/33076092. Згідно висновків акту, ТОВ «Інтерфом-Дніпро» порушено ч. 2 ст. 52 МК України, в результаті чого занижено суму митної вартості товарів, як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість за митними деклараціями; ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 295 МК України, в результаті чого занижено суму належних до сплати митних платежів - ввізного мита за митними деклараціями; порушено ч. 1 ст. 190 ПК України та ч. 1 ст. 295 МК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезені товару за митними деклараціями. Податковий орган, якому було доручено перевірку у межах кримінального провадження - ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області виконав постанову слідчого.

На підставі акту перевірки 04.03.2014 року № Н07/33076092 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 25.03.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000152210, яким ТОВ «Інтерфом-Дніпро» визначено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари на суму 7325 грн., з яких 5860 грн. за основним платежем, та 1465 грн. сума штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення №0000162210, яким ТОВ «Інтерфом-Дніпро» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 147965,24 грн., з яких 118372,19 грн. за основним платежем, та 29593,05 грн. сума штрафних санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 11.06.2013 року позивач подав до Дніпропетровської митниці Міндоходів митну декларацію № 110040000/2013/003673 щодо ввезення пінополіуретану (поролону), простого поліефіру (поліолу) марки Petol 48-3 MB, Petol PP 401, Petol 56-3, відповідно до статті 53 Митного кодексу України. Разом з декларацією було подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 204123 від 06.06.2013; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 173 від 06.06.2013; рахунок-фактуру (інвойс) № 3525731 від 06.06.2013; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 05.06.2013; зовнішньоекономічний контракт № DV9173/16595/28.12..2012 від 03.01.2013; сертифікат про походження товару № 197 від 06.06.2013; сертифікат аналізу № 542 від 06.06.2013; митну декларація країни походження № 36620 від 06.06.2013; інші необхідні документи.

Встановлено, що Дніпропетровська митниця Міндоходів погодилась із заявленою декларантом митною вартістю товару згідно митної декларації № 110040000/2013/003673 від 11.06.2013 року та здійснила митне оформлення товару за другим методом (ціна товару визначена як 1,8972 euro/кг).

В матеріалах справи наявна постанова про призначення невиїзної позапланової документальної перевірки від 21.01.2014 року слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Нізік С.С. в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040000000232 від 21.10. 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України (стосовно посадових осіб митниці).

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п.86.9 ст. 86 ПК України якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічну правову норму містить митне законодавство, зокрема ч. 13 ст. 354 МК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 354 МК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу доходів і зборів передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.

Встановлено, що після проведеної перевірки податковий орган направив такі матеріали до слідчих органів.

Аналізуючи обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що перевірка, яка була оформлена актом позапланової невиїзної перевірки від 04.03.2014 року № Н07/33076092, була проведена у межах кримінально-процесуального законодавства, отже акт перевірки є доказом у кримінальній справі і підлягає оцінці у рамках порушеної кримінальної справи, тобто прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Оцінка законності митного оформлення товарів в адміністративній справі є незаконною, оскільки акт перевірки має статус доказу у кримінальній справі згідно КПК України.

Судом першої інстанції було зазначено, що митним органом відповідно до вимог МК України був здійснений митний контроль з метою забезпечення додержання норм законів.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки законність митного оформлення товару має бути встановлена у межах відкритого кримінального провадження. Саме за для встановлення правомірності дій працівників митного органу пов'язаних з митним оформленням товарів ТОВ «Інтерфом-Дніпро» і була призначена перевірка, проведена ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області і до закінчення дій досудового розслідування не слід вказувати на те, що митний орган додержався норм митного законодавства при взаємодії з позивачем.

Колегія суддів вважає, що, податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв'язку з тим, що вони винесені з порушенням п. 58.4 ст. 58 ПК України та ч. 13 ст. 354 МК України.

Норма ст. 354 МК України має імперативний характер та чітко встановлює, що якщо перевірка суб'єкта господарювання призначається на підстави постанови слідчого у рамках кримінального провадження то контролюючому органу забороняється винесення податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у межах такої кримінальної справи.

При апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з положень ч. 2 ст. 200 КАС України та зазначає, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі № 804/8118/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук