Ухвала суду № 42782716, 18.02.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 лютого 2015 року м. Черкаси справа № 823/347/15

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/347/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (надалі - ПАТ «Черкасиобленерго»)

до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - ДПІ у м. Черкасах)

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

ПАТ «Черкасиобленерго», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове рішення від 26.12.2014 №2192/23-01-25-01 шляхом стягнення безготівкових коштів ПАТ «Черкасиобленерго» у сумі 5552793 грн. 21 коп.;

- зобов'язати ДПІ у м. Черкасах зарахувати у рахунок сплати податку на додану вартість кошти, сплачені ПАТ «Черкасиобленерго» платіжними дорученнями: від 12.01.2015 №144 у сумі 4678000 та від 12.01.2015 №204 у сумі 1371000 грн. та внести до зворотного боку карток особового рахунку позивача з ПДВ, що ведеться відповідачем, відомості про фактичну сплату позивачем сум, згідно платіжних доручень: від 12.01.2015 №144 у сумі 4678000 та від 12.01.2015 №204 у сумі 1371000 грн. призначення платежу ПДВ за грудень 2014 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Згідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Дата підписання - це день фактичного підписання, а не складення (чи реєстрації) позовної заяви. Подана позовна заява не містить дати підписання позовної заяви (наявна лише дата реєстрації).

Відповідно п.6 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються. У позовній заяві у переліку документів, що додаються викреслено під № 2 платіжне доручення: від 14.01.2014 №270 та від 14.01.2014 №271 та вчинено запис: «закресленому вірити ОСОБА_1 16.02.2015», проте відсутні відомості стосовно повноважень особи, зокрема довіреність представника.

Згідно ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до ч.3 ст.4 за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення розміру вартості майна особи. Відповідно оскарження такого акту індивідуального характеру як рішення від 26.12.2014 може у подальшому бути спрямовано на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, зокрема обрання способу захисту щодо повернення помилково (зайво, надміру) сплаченого. Вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача є майновою.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У додатках до позовної заяви наявне платіжне доручення від 11.02.2015 №412 про сплату судового збору у сумі 146 грн. 16 коп., що може свідчити про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру, проте з переплатою у сумі 73 грн. 08 коп. (146 грн.16 коп. - 73 грн. 08 коп.) У додатках до позовної заяви відсутні докази сплати судового збору за майнову вимогу: визнати протиправним і скасувати рішення від 26.12.2014 №2192/23-01-25-01.

Згідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості - зазначає докази, що не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, були порушені діями та рішеннями відповідача.

Позивачем у позовній заяві зазначено про грошові перекази від 12.01.2015 і невиконання відповідачем обов'язку зарахувати кошти згідно платіжних доручень №204 і № 144, проте не зазначено які норми матеріального права не виконано відповідачем і у чому зміст порушеного права позивача, оскільки в наданій інформації про повідомлення №180/08-01 відповідача з копіями платіжних доручень не йдеться про відображення (обов'язки зарахувати кошти) у обліку платника здійснених переказів (ініціатив), а отримувачем коштів визначено УДКСУ у м. Черкаси, який не зазначено учасником публічно-правового спору. Натомість, у додатках до позову надано копії листів від 19.12.2014 та 30.12.2014 щодо зарахування відповідачем у рахунок сплати зайво і помилково сплачених коштів, хоча у позові не йдеться про механізм повернення сум щодо здійсненого банком списання 29.01.2015.

У позовній заяві зазначено, що 30.01.2015 повністю сплачено ПДВ за грудень 2014 року за платіжним дорученням від 30.01.15 №265, проте не надано доказів.

Позивач зазначає, що ДПІ у м. Черкасах не мало права проводити стягнення пені з позивача під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, проте не надано ні витягу з картки обліку, ні акта звірки, ні роздруківки з інформаційних ресурсів офіційного сайту відповідача, до якого має доступ позивач як платник, який надає звітність в електронному вигляді, ні розміру та періодів виникнення такої пені.

Позивач зазначає, що мав переплату з податку, проте доказів на підтвердження такої позиції не надано.

Разом з тим, позивач зазначає «оскільки обов'язок виконання зобов'язання з ПДВ виник 31.12.2014 ДПІ не мала права застосовувати процедуру стягнення», проте не надає (зокрема у порівнянні) доказів на підтвердження існування/ відсутності податкового обов'язку до сплати ПДВ станом на 31.12.14 і станом на 01.01.2015, на час виникнення мораторію та прийняття спірного рішення.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного Кодексу України встановлені і розмежовані способи (види) забезпечення виконання зобов'язань: неустойка (штраф, пеня), порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Позивач просить зобов'язати відповідача відкоригувати дані особової картки, проте не зазначає які записи доповнити чи змінити, після яких записів вчинити яку дію і чому саме, на виконання якої норми права. Натомість, позивач не зазначає, які права порушено у зв'язку із здійсненням внутрішнього інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності відповідача, враховуючи вимоги глави 9 «погашення податкового боргу платників податків» та глави 7 Податкового кодексу України.

Згідно п.1 ч.2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У рішенні ВСУ від 09.12.2014 зазначено: способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п.62.2 ст. 62 ПК); для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку; щодо внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства, то в цьому випадку це є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Наказом Міндоходів від 05.12.2013 №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, проте позивач не зазначає аспектів недотримання/дотримання відповідачем цього чи іншого порядку обліку у контексті причинно-наслідкового зв'язку стосовно прав позивача.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий повноважними органами публічного управління (суб'єктом владних повноважень) на основі і на виконання положень законів, відповідно до них, для їх подальшої конкретизації та розвитку документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Рішенням Конституційного суду України (далі - КСУ) від 16.04. 2009 № 7-рп у справі про скасування актів визначено: ненормативні акти передбачають приписи, звернені до окремого суб'єкта, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Суддя зазначає, що усі документи, що надаються позивачем до суду, повинні також містити їх копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 13 березня 2015 року для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 13 березня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова