Постанова № 42782382, 17.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/92/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - Плахотничого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2015 року Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1 584 грн 96 коп., посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник в результаті несплати відповідачем авансових внесків за даним платежем.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Конверт із повісткою про виклик до суду, направлений за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), повернувся із відміткою поштової організації "адресат не розшуканий". В силу положень частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена відповідачу належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) зареєстрована як фізична особа - підприємець 25.12.2013 /а.с.38-39/

ФОП ОСОБА_3 взята на облік в Карлівській ОДПІ 26.12.2013, про що свідчить довідка податкового органу від 17.02.2015 /а.с.41/.

27.12.2013 відповідачем подано до Карлівської ОДПІ заяву № 1185 про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2014, в якій обрано ставку єдиного податку платників 2 групи, види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 : 14.13 "Виробництво іншого верхнього одягу", 14.14. "Виробництво спідного одягу", 47.82 "Роздрібна торівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям, 47.99 "Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами", отримано свідоцтво платника єдиного податку серії Б №275340 /а.с. 7-9/.

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Машівської селищної ради Полтавської області від 28.05.2012 встановлено з 01.01.2013 ставки єдиного податку, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, виробництво та /або продаж товарів - у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року /а.с.42-43/.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Із матеріалів справи вбачається, що місячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі її заяви розраховано податковим органом у розмірі 243 грн 60 коп. (1218 х 20 %).

Відповідачем не проводилася сплата вищевказаних авансових внесків за період січень - травень 2014 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 974 грн 40 коп., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 44/.

Також 04.09.2014 Карлівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0001881619, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 609 грн /а.с.10/.

Вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем отримано 15.09.2014 /а.с.11/.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення Карлівської ОДПІ від 04.09.2014 №0001881619 у встановленому законом порядку суду не надано, при цьому суму штрафу відповідачем у 10-денний строк не сплачено.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведених положень у зв'язку з порушенням відповідачем встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1,56 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку, з урахуванням штрафу та пені, у загальному розмірі 1 584,96 грн набула статусу податкового боргу, розмір якого підтверджується відомостями облікової картки /а.с.44/.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

22.05.2014 позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу №317-16, яка була надіслана на його адресу, проте повернута із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.13/.

З огляду на приписи п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу податкова вимога №317-16 від 22.05.2014 вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пункту 41.2. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Карлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про стягнення податкового боргу із відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 584 грн 96 коп (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири гривні дев'яносто шість копійок) на р/р 31517970700289, отримувач Місцевий бюджет Машівської сільської ради, код отримувача 38058806, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол