Постанова № 42782226, 15.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року № 810/6556/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро» в особі Житомирського філіалу Приватного підприємства «ВКФ» Редуктор-Агро» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро» в особі Житомирського філіалу Приватного підприємства «ВКФ» Редуктор-Агро», в якому просить стягнути заборгованість у сумі 513,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків.

Представники сторін до судового засідання не з’явились.

Представник позивача звернувся до суду із письмовою заявою, в якій просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Рекомендовані поштові відправлення, якими відповідачу на його юридичну адресу направлялись повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, повернулись до суду з відміткою підприємства поштового зв’язку про закінчення терміну зберігання.

На підставі ст. 35 КАС України відповідач вважається повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Зі змісту ст.ст. 15, 46 цього Закону слідує, що Фонд – це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, Житомирським філіалом Приватного підприємства «ВКФ «Редуктор-Агро» подано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за ІІІ-й кв. 2009 року (а.с. 4), в якому самостійно визначено суму зобов’язань у розмірі 513,44 грн.

Проте, у добровільному порядку суму заборгованості не сплачено.

На обґрунтування позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі стверджує, що Приватне підприємство «ВКФ «Редуктор-Агро» припинено як юридичну особу 20.05.2009, а його правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю «В.К.Ф. Редуктор-Агро», яке, у свою чергу, відповідає за зобов’язання відокремлених підрозділів, у т.ч. і Житомирського філіалу ПП «ВКФ «Редуктор-Агро».

З такими доводами позивача суд не погоджується у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19591609 (а.с. 8 – 9) слідує, що Житомирський філіал ПП «ВКФ «Редуктор-Агро» (ідентифікаційний код 35892202) закрито 14.05.2010.

У той же час, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19591441 (а.с. 5 – 7), слідує, що ТОВ «ВКФ «Редуктор-Агро» (ідентифікаційний код 36538111) не є правонаступником інших юридичних осіб.

Також позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що ТОВ «В.К.Ф. Редуктор-Агро» має відокремлені підрозділи без права юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не надано суду доказів наявності у ТОВ «В.К.Ф. Редуктор-Агро» заборгованості зі сплати страхових внесків, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 122, 128, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.